Рішення № 100236418, 16.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7384/20

Провадження № 2/638/1865/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсного договору до нікчемного договору купівлі - продажу,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить застосувати наслідки недійсного договору до нікчемного договору купівлі - продажу квартири від 05.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 447461263101 (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6910754 від 05.09.2014 року); скасувати державну реєстрацію припинення обтяження іпотекою на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Лагутіною С.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 20.08.2014 року, про реєстрацію припинення, підстава припинення - лист ПАТ «ПУМБ» № 768 від 20.08.2014 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15276947 від 20.08.2014 року).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 6307556 від 17.04.2008 року, відповідно до якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 88305 доларів США, а ОСОБА_2 зобов`язалася використати його за цільовим призначенням, сплатити відсотки за користування кредитом та повернути частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені кредитним договором. В забезпечення виконання всіх зобов`язань боржника за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 6307566 від 17.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.В., відповідно до якого боржник передав в іпотеку банку нерухомість - квартиру АДРЕСА_2 . Банку стало відомо згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, що предмет іпотеки відчужений ОСОБА_1 згідно з договором купівлі - продажу від 05.09.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. Право власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 05.09.2014 року, запис про обтяження майна іпотекою припинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2014 року на підставі підробленого листа ПАТ «ПУМБ» № 768 від 20.08.2014 року Позивач вважає, що діями відвідачів порушенні законні права, які підлягають захисту в суді.

Представник позивача надала заяву про проведення судового засідання по даній справі за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності, підтримав клопотання про застосування строків позовної давності, у зв`язку з чим просив у позові банку відмовити, оскільки строк позовної давності закінчився 05.09.2017 року, а позивач звернувся до суду лише у червні 2020 року.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлена належно, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

17.04.2008 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 6307556 від 17.04.2008 року, відповідно до якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 88305 доларів США, а ОСОБА_2 зобов`язалася використати його за цільовим призначенням, сплатити відсотки за користування кредитом та повернути частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені кредитним договором.

В забезпечення виконання всіх зобов`язань боржника за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 6307566 від 17.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.В., відповідно до якого боржник передав в іпотеку банку нерухомість - квартиру АДРЕСА_2 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 06.11.2019 року скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.07.2016 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 .

05.09.2014 року в Державному реєстрації речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру на підставі договору купівлі - продажу від 05.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В.

Відомості про припинення іпотеки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі листа ПАТ «ПУМБ» № 768 від 20.08.2014 року.

Згідно висновку судово - почеркознавчої експертизи № 60/9706 від 18.05.2018 року за справою № 638/5977/16-ц, що призначалась ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23.02.2017 року, підпис від імені ОСОБА_3 у листі ПАТ «ПУМБ» № 767 від 20.08.2014 року, розташований у рядку «Голова правління ПУМБ С.П. Черненко» - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобі не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № 61/2630-2633 за результатами проведення судово - технічної експертизи документів від 12.02.2019 року по вказаній цивільній справі, відтиск круглої печатки ЗАТ «ПУМБ» у наданому листі № 767 від 20.08.2014 року, прошитому в облікову справу № 7848759 від 20.08.2014 року нанесено не кліше круглої печатки ЗАТ «ПУМБ», вільні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.07.2021 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.388 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12016220480001165 від 11.03.2016 року за фактом незаконних дій щодо заставленого майна, які виразилися у відчуженні заставленого ЗАТ «ПУМБ» майна, що здійснено особою, якій це майно ввірено, зокрема квартири АДРЕСА_2 , - закрито.

Згідно ст.ст.627,629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Представник відповідача ОСОБА_1 просив суд застосувати строки позовної давності до заявлених вимог позивача.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про визнання поважними причини пропущення позовної давності, вказуючи на те, що позивачу стало відомо у липні 2016 року про факт належності ОСОБА_1 іпотечної квартири у зв`язку з чим подавався позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, та на зміну у 2018 року тлумачення Великою Палатою Верховного Суду норм Закону.

З цього приводу суд вказує наступне.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

Таким чином, на думку суду, строк позовної давності розпочався з 05 вересня 2014 року і закінчився 05 вересня 2017 року, в той час як позивач звернувся до суду з даним позовом лише в 02.06.2020 року, тобто з пропуском передбаченого законом строку позовної давності.

При цьому, суд відхиляє доводи сторони позивача щодо поважності причин пропуску строку позовної давності у зв`язку з наявністю судового процесу з розгляду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та зміну судової практики через не наведення обставин та доказів про поважність таких причин для пропуску трирічного строку та те, що ст.ст.263,264 ЦК України не передбачені вказані обставини для зупинення або переривання строку позовної давності.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку про залишення позову АТ «ПУМБ» без задоволення у зв`язку з пропуском строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 12,13,76-80,114,263-265 ЦПК України, ст.ст. 215,216,256,257,253,261,627,629 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсного договору до нікчемного договору купівлі - продажу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий