Вирок № 100235698, 29.09.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 179/1421/20 Провадження №1-кп/0187/92/21

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Дудка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12020040470000330) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянин України, маючий середню освіту, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за участю прокурора Ковальової Є.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Орієнтовно на початку квітня 2020 року, точного часу не встановлено ОСОБА_1 на території власного подвір`я, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , знайшов самостійно пророслі три кущі дикорослої рослини коноплі. Маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів з метою особистого вживання мети збуту, усвідомлюючи, що знайдені ним рослини коноплі являються наркотичним засобом, зірвав фрагменти (листя) дикорослих рослин конопель для природного висушування, чим незаконно придбав наркотичний засіб.

ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою особистого вживання без мети збуту, зірвані фрагменти з дикорослих рослин конопель переніс за місцем свого мешкання, а саме до господарського приміщення, розташованого на території подвір`я по АДРЕСА_2 , таким чином почав незаконно зберігати наркотичний засіб для власного вживання без мети збуту.

Після висушування природнім шляхом, ОСОБА_1 , фрагменти рослин конопель подрібнив шляхом механічного перетирання, чим незаконно виготовив наркотичний засіб та помістив виготовлений ним наркотичний засіб до банки з полімерного матеріалу, з чорною кришкою з написом «SLIME CRISTAL», та залишив зберігати виготовлені наркотичні засоби в сумці чорного кольору в господарському приміщенні, розташованому на території подвір`я по АДРЕСА_2 , з метою подальшого вживання без мети збуту.

11.08.2020 під час проведення, санкціонованого Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області на підставі ухвали слідчого судді від 06.08.2020 року, обшуку житла, будівель житлового і не житлового призначення та іншого володіння особи, розташованого по АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , в господарському приміщенні були виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження.

Надані на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору масою 10,904 г відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, є канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 9,721 г.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, що виразились в незаконному придбанні, зберіганні та виготовленні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю. Пояснив, що дійсно, з початку квітня 2020 року, він на власному городі знайшов самостійно пророслі три кущі дикорослої рослини коноплі з яких, для власного вживання без мети збуту, зірвав фрагменти (листя) які для природного висушування переніс до господарського. Після висушування вказані фрагменти рослин конопель він подрібнив шляхом механічного перетирання та помістив до банки з написом «SLIME CRISTAL», та залишив зберігати в господарському приміщенні. Під час обшуку він добровільно видав працівникам поліції виготовлений ним наркотичний засіб.

Шкодує про вчинене та щиро розкаюється.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweerv. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд пересвідчився, що позиція підсудного ОСОБА_1 , щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в незаконному придбанні, зберіганні та виготовленні наркотичних засобів без мети збуту доведена та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні поза розумним сумнівом, в зв`язку з чим його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України).

ОСОБА_1 одружений має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, раніше не судимий.

Як обставину, що пом`якшує покарання суд враховує щире каяття, так як підсудним усвідомлено та критично оцінено свою протиправну поведінку та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які в силу статті 67 КК України обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_1 злочину та ступінь його тяжкості, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків.

З урахування особи обвинуваченого, обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим призначити йому покарання в межах санкції статті закону, визначеної за вчинене правопорушення, у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень, тобто, буде пропорційним легітимній цілі, яка переслідується таким покаранням. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті чи звільнення підсудного від покарання чи його відбування, судом не встановлено.

При цьому, враховуючи думку учасників провадження, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вчинив на початку квітня 2020 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008 року, санкція якого передбачала покарання у виді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк.

01 липня 2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Цим законом внесено відповідні зміни до санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме передбачено покарання у виді штрафу від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років.

Оскільки до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати покарання у виді штрафу, а закон про кримінальну відповідальність у редакції від 22.11.2018, що набрав чинності після вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, не пом`якшує кримінальну відповідальність в частині покарання у виді штрафу, суд вважає, що в даному конкретному випадку обвинуваченому повинно бути призначено покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008 року) в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, що жодним чином не посилить ступінь кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вчинений ним кримінальний проступок.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368-370 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.) на користь держави.

Речові докази по справі: опечатаний спецпакет № 5354673, в які поміщено: банка з полімерного матеріалу, закрита чорною кришкою з написом ««SLIME CRISTAL» із подрібненою речовиною зеленого кольору, яка за зовнішніми ознаками нагадує наркотичний засіб канабіс, знищити; решту зберігати при матеріалах справи.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи на суму 980,70 грн (дев`ятсот вісімдесят грн. 70 коп.) стягнути зОСОБА_1 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В. О. Говоруха