Рішення № 10023419, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/38117.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова ЛАБ»

Про стягнення 55533,06 грн.

                                                                                 Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Коваль І.А.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Папіш Г.Р., довіреність від 29.12.2009 року;

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 55533,56 грн. заборгованості за договором поставки електронних ваучерів та технологічної підтримки їх продажу № IN 065.10.07 від 01.10.2007, з яких 50000,00 грн. основного боргу, 4650,00 грн. інфляційних витрат, 883,56 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року порушено провадження у справі (суддя Митрохіна А.В.).

Розгляд справи неодноразово відкладався, у судовому засіданні оголошувались перерви.

В ході розгляду справи позовні вимоги були уточненні згідно поданої заяви від 23.12.2009 року. На розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 50000,00 грн. основного боргу, 3350,00 грн. інфляційних витрат, 1265,75 грн. 3% річних.

Згідно розпорядження Заступника голови господарського суду міста Києва № 01-1/86 від 07.04.2010 року, в зв’язку з закінченням повноважень судді Митрохіної А.В., справу передали на розгляд судді Коткову О.В.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань за вказаним договором відповідач не поставив позивачу товар.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що зобов’язання виконувались ним належним чином та в повному обсязі, а тому у відповідача відсутні невиконані зобов’язання з поставки електронних ваучерів позивачу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дія»(далі - Агент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова ЛАБ»(далі – Постачальник) було укладено Договір поставки електронних ваучерів та технологічної підтримки їх продажу № IN065.10.07 (далі –Договір), відповідно до умов та особливостей вказаних у Договорі, Постачальник бере на себе зобов’язання поставляти Агенту Електронні ваучери встановлених номіналів, а Агент зобов’язується приймати та оплачувати Електронні ваучери. Електронні ваучери (далі –Товар) придбаваються Агентом з метою їх наступної реалізації Абонентам Операторів мобільного зв’язку за допомогою POS - терміналів та/або інформаційних кіосків.

Відповідно до п. 4.1 Договору, для здійснення Агентом повноважень за даним Договором, Постачальник протягом 4 робочих днів з дня отримання грошових коштів від агента на рахунок Постачальника у повному обсязі, згідно з виставленим Постачальником рахунком, поставляє Електронні ваучери згідно з наступною процедурою:

ДокументВиконавецьТермін виконання (надходження)СплачуєТермін оплати

Заявка –продукціїАгентКожну середу тижня Рахунок –фактураПостачальникП’ятниця, понеділокАгентПонеділок вівторок ДовіреністьПостачальникСереда, четвер Акт прийому –передачі наданих послуг (Київстар), Податкова накладнаПостачальникСереда, четверПостачальник11 робочих днів після підписання Акт прийому –передачі наданих послуг (Лайф), Податкова накладнаАгент16 число кожного місяця (за період 1-15), 1 числа місяця, наступного за звітним (за період 16-31)Постачальник8 робочих днів після підписання Видаткова накладна, Податкова накладнаПостачальникПри передачі продукції (четвер, п’ятниця) Згідно до п. 4.2 Договору, у випадку порушення Агентом своїх платіжних зобов’язань згідно п. 4.1 та п. 5.1 Договору Постачальник має право збільшити термін поставки Електронних ваучерів до 9 робочих днів з дати отримання оплати за відповідні Електронні ваучери. На виконання умов Договору Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 100% передоплати у розмірі 450223,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 24.10.2007 на загальну суму 50000,00 грн., 22.02.2008 на загальну суму 50000,00 грн., 27.06.2008 на загальну суму 63150,00 грн., 04.07.2008 на загальну суму 87073,00 грн., 11.07.2008 на загальну суму 100000,00 грн., 17.07.2008 на загальну суму 50000,00 грн., 05.08.2008 на загальну суму 50000,00 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи). З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов’язання поставити оплачений Товар виконав частково, а саме поставив Товару на загальну суму 400223,00 грн., що підтверджується податковими накладними: 241005 від 24.10.2007 на загальну суму 50000,00 грн., № 220202 від 22.02.2008 на загальну суму 50000,00 грн., № 270601 від 27.06.2008 на загальну суму 63150,00 грн., № 40703 від 04.07.2008.

Факт отримання Позивачем Товару на загальну суму 400223,00 грн. підтверджується підписом повноважного особи та печаткою Позивача на видаткових накладних: № IN-3010-08 від 30.10.2007 на загальну суму 50000,00 грн., № РН-220204 від 22.02.2008 на загальну суму 50000,00 грн., № РН-2706-18 від 27.06.2008 на загальну суму 63150,00 грн., № РН—0407-05 від 04.07.2008.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що всупереч п. 4.1 Договору, Постачальник порушив строки поставки товару за видатковою накладною № РН-0508-04 від 05.08.2009, а саме, 05.08.2009 була здійснена передоплата за Товар, тому відповідно до умов Договору передбачуваною датою поставки Товару є 09.08.2008, тоді як поставка за попередніми видатковими накладними здійснювалася у відповідності до умов Договору, протягом чотирьох днів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У позовній заяві представник позивача вказав про те, що 09.02.2009 направляв на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 та лист - вимогу № 1/09-02/09 від 09.02.2009 (який був отриманий представником відповідача 11.02.2009, про що свідчить поштове повідомлення про вручення) з проханням погасити заборгованість, проте відповіді не отримав. Крім того, 14.04.2009 та 15.05.2009 представник позивача направляв повторно на адреси відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 та лист - вимогу №1/03-04/09 від 03.04.2009 з проханням погасити заборгованість, проте відповіді не отримав.

У відзиві на позовну заяву № ЮВ 109 від 12.10.2009 представник відповідача зазначив про наступне.

У відповідності до п. 1 Додатку № 3 до Договору: «Для здійснення Агентом повноважень за даним Договором, Постачальник передає у власність Агента, Електронні ваучери в обумовлений термін на підставі письмової заявки Агента, форма якої передбачена цим Додатком. Заявка надсилається Агентом один раз на тиждень, не пізніше 15.00 кожної середи, за допомогою електронної пошти на е-mail Постачальника: support@trasys.соm.uа. Додатковий спосіб надсилання заявки: за допомогою факсимільного зв'язку на факс (044) ____. Заявки надіслані на вказану електронну пошту або за допомогою факсимільного зв'язку вважаються дійсними. Паперовий примірник підписаної заявки має бути наданий Постачальнику не пізніше ____ з дати надання заявки електронною поштою або за допомогою факсимільного зв'язку».

З урахуванням специфіки порядку поставки Електронних ваучерів, видаткові документи складались та передавались пізніше з дотриманням наступного порядку:

- протягом першого тижня після поставки Електронних ваучерів видаткові накладні, підписані з боку Відповідача, передавалися на підписання Позивачу;

- після підписання видаткової накладної з боку Позивача, Позивач передавав підписані накладні Відповідачу з використанням факсового зв'язку;

- оригінали підписаних видаткових накладних передавалися Позивачем після завершення відповідного звітного місяця.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що видаткова накладна № РН-0508-04 від 31.08.2008 року, була підписана представником Позивача та повернута Відповідачу за допомогою факсового зв'язку (факсова копія видаткової накладної № РН-0508-04 від 31.08.2008 долучено до матеріалів справи).

Щодо зазначеного твердження Відповідача Позивач вказав про наступне. Податкова накладна № 50803 від 05.08.2008 року не може вважатись належним доказом, так як вона свідчить лише про поставку товару, а не про отримання його позивачем.

Згідно до п. 4.1 Договору передбачена чітка процедура, а саме: «….6. документ: «Видаткова накладна», «Податкова накладна», виконавець –«Постачальник», термін виконання (надходження) –«При передачі продукції». Крім того, позивач зазначав, що у факсовій копії видаткової накладної № РН-0508-04 від 31.08.2008 не вказано номеру на який направлялась зазначена накладна та процедура передачі накладної за допомогою факсимільного зв’язку не передбачена ні Договором ні додатками до Договору, а посилання відповідача на Додаток № 3 до Договору стосовно передачі документів з використанням факсимільного зв’язку є помилковим зважаючи на те, що у зазначених документах мова йде лише про додатковий спосіб надсилання заявки на поставлений товар. Факсова копія видаткової накладної № РН-0508-04 від 31.08.08 не може вважатись належним доказом отримання позивачем товару, оскільки оригінал у відповідача відсутній (що було підтверджено у судовому засіданні представником відповідача), що суперечить вимогам частини 2 статті 36 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до п. 4 Додатку № 3 до Договору, по факту оплати Агентом рахунку на електронні ваучери, Постачальник направляє Агенту оригінал рахунку та податкову накладну на адресу Агента. Однак, у матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем позивачу податкової накладної № 50803 від 05.08.08 на загальну суму 50000,00 грн.

Щодо направлення на адресу відповідача акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 та листа - вимоги представник відповідача вказав, що зазначені документи були направлені йому без опису вкладення, а тому відсутній перелік документів, які знаходилися у зазначеному листі. Крім того, позивач у позовній заяві не вказав реквізити вищевказаного листа - вимоги та не додав його до позовної заяви, тоді як до матеріалів справи вказаний документ був долучений лише, з запереченням на відзив від 12.10.2009 з зазначенням реквізитів.

В абзаці 3 п. 4 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 8.03.2002р. № 04-5/366 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями від 29 грудня 2008 року № 04-Ц/277) вказано, що „розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 17.08.2002 № 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов’язкового оформлення вкладення."

У доповнені до відзиву на позовну заяву № ЮВ 113 від 23.10.2009 зазначено про наступне. Договір поставки електронних ваучерів та технологічної підтримки їх продажу № IN 065.10.07 від 01.10.2007 (за яким, як стверджує Позивач, виникла заборгованість Відповідача) передбачає поставку кодів поповнення особових рахунків операторів мобільного зв’язку, цей Договір є договором посередництва під час реалізації Позивачем товару третім особам. Кожна операція з продажу електронних ваучерів Позивачем відповідно до умов Договору обліковується у електронно - процесинговій системі Відповідача і, відповідно, заноситься до пам'яті електронно - процесингової системи Відповідача. Зазначену систему Позивача обслуговує - ТОВ «Транзакційні системи», яким було надіслано на адресу відповідача лист - відповідь (на лист-запит відповідача № 25-09/09 від 25.09.2009) № 21/10/09-1 від 21.10.2009, де зазначено, що у період з 30.10.2007 до 22.02.2009 позивачем було реалізовано електронні ваучери на суму 450223,00 грн. До зазначених пояснень відповідачем додано оригінал розшифровки транзакцій реалізації товару ТОВ «Транзакційні системи» по агенту ТОВ «Дія», проте, зазначені розшифровки надані за період з 30.10.2007 по 30.08.2008, тоді як відповідач звертав увагу суду на те, що позивач отримав товар лише 31.08.2008 (на доказ додавав копію факсової видаткової накладної 31.08.2008). Однак, вищезазначене суперечить твердженням самого відповідача, що містяться у відзиві від 12.10.2009, щодо специфіки порядку поставки Електронних ваучерів.

Судом враховується той факт, що згідно п. 2.1. договору електронні ваучери придбаваються агентом з метою їх наступної реалізації абонентам операторів мобільного зв’язку за допомогою РOS-терміналів та/або інформаційних кіосків. Таким чином, наданий відповідачем лист ТОВ «Транзакційні системи»№ 21/10/09-1 від 21.10.2009 року підтверджує реалізацію електронних ваучерів третім особам та не може вважатись належним доказом поставки вказаної продукції позивачу.

Крім того, Відповідач вказував про те, що Позивачем на сервері Відповідача зареєстровано термінал ID 359592000111859, однак на підтвердження цього не надано жодних доказів, що Позивач подавав заявку на реєстрацію цього терміналу та відсутні будь –які докази посилання позивача у документах на зазначений термінал.

Стосовно такого твердження Позивач зазначив наступне.

Пунктом. 2.1 Договору № 01.11.2007-01 від 01.11.2007 укладеного між Відповідачем (ТОВ «Іннова Лаб», далі – «Замовник») та ТОВ «Транзакційні системи» (далі – «Виконавець»), ТОВ «Транзакційні системи» зобов'язується надавати Відповідачу (Замовнику) послуги щодо технологічного обслуговування операцій з продажу електронних ваучерів та платежів за допомогою термінальної мережі Відповідача (Замовника). Відповідно до п. 3.2.1 Договору № 01.11.2007-01 від 01.11.2007 року ТОВ «Транзакційні системи»(Виконавець) зобов'язаний на підставі відповідної заявки виконувати реєстрацію терміналів Відповідача (Замовника) на сервері Виконавця. Відповідно п. 3.2.2 Договору № 01.11.2007-01 від 01.11.2007 року ТОВ «Транзакційні системи»(Виконавець) зобов'язаний забезпечити Відповідачу (Замовнику) безперешкодний доступ до бази електронних ваучерів, що належать Відповідачу (Замовнику) та розміщених на сервері Виконавця. А тому ці твердження відповідають дійсності.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не поставив позивачу оплачений Товар, а тому має заборгованість перед позивачем в розмірі 50000,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 50000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За укладеним договором у відповідача грошових зобов’язань не виникало, положення договору № IN 065/10/07 від 01.10.2007 року не передбачають зобов’язань ТОВ «Іннова ЛАБ»щодо повернення грошових коштів в разі непоставки товару, що є предметом договору, на повну суму здійсненої оплати, не містять строку для виконання зобов’язань з повернення передплати. За вказаним договором на відповідача були покладені обов’язки з передачі покупцю продукції, які за своєю природою не є грошовими, відповідно у позивача відсутні підстави для вимоги сплати інфляційних збитків та трьох процентів річних. Щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати, то зазначене зобов'язання, як відповідальність, виникло внаслідок неналежного виконання негрошового зобов'язання і не породжує собою виникнення іншого грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь –якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 829, 41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 798,40 грн.

Керуючись ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова ЛАБ»(01103, м. Київ, вул. Шосе Залізничне, 47, п/р 2600442263 в ВАТ «СЕБ –Банк»м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 34937485), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дія»(м. Київ, вул. Грушевського, 28/2-А, п/р 260053012382 в АК «ПІБ»ЗАТ в м. Києві, код ЄДРПОУ 14359391) 50000,00 грн. заборгованості за договором поставки електронних ваучерів та технологічної підтримки їх продажу № IN 065.10.07 від 01.10.2007, та 798,40 грн. судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                             О.В. Котков