Рішення № 10023344, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/13816.06.10 За позовомПриватне акціонерне товариство "Датагруп"

доФізичної особи-підприємця Караджакая Хаміт

простягнення 10 720,37 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Гончаров А.М.

від відповідача:Шуляковська Ю.Г. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Датагруп" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Караджакая Хаміт (надалі –"Підприємець") про стягнення 11 240,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг №1826-ю від 14.03.2008 р. позивач надав телекомунікаційні послуги, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 751,47 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 1 488,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 28.04.2010 р.

В судовому засіданні 28.04.2010 р. у зв’язку із клопотанням відповідача оголошено перерву до 26.05.2010 р.

У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про призначення експертизи, вказував на те, що відповідач на укладав та не підписував договір №1826-ю від 14.03.2008 р.

В судовому засіданні 26.05.2010 р. у зв’язку із клопотання відповідача про призначення експертизи оголошено перерву до 09.06.2010 р.

Представник позивача, в судовому засіданні, надав пояснення по справі, в якому вказував, що спірний договір підписано належним представником відповідача.

У судовому засіданні 09.06.2010 р. оголошено перерву до 16.06.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 9 751,47 грн. та пеню у розмірі 968,90 грн., позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав клопотання, в якому просив клопотання про призначення експертизи від 26.05.2010 р. не розглядати, надав докази повноважень особи, яка від імені відповідача підписала договір №1826-ю від 14.03.2008 р. Подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково у розмірі 1 232,12 грн., в іншій частині просить відмовити, посилаючись на те, що 04.06.2008 р. ним направлено позивачу лист з проханням перевести відповідача з пакету "Безлімітний" на пакет "Економний", а відтак вартість послуг повинна нараховуватися згідно тарифів за пакетом "Економний". Просив застосувати строк позовної давності до нарахування пені.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Персональні міські комунікації" (правонаступником якого згідно п. 1.4 Статуту ПАТ "Датагруп" (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Датагруп" від 14.12.2009 р., протокол №43, є Товариство) (оператор) та Підприємцем (абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №1826-ю (надалі –"Договір").

Від імені відповідача Договір підписано уповноваженою особою Тимовеєвою Наталією Володимирівною, що підтверджується довіреність від 18.07.2006 р. та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору предметом цього Договору є надання оператором абоненту замовлених останнім послуг та порядок проведення абонентом розрахунків за ці послуги. Зміст, характеристики та вартість послуг, що абонент одержує і оплачує відповідно до умов цього Договору, зазначені в додатках до цього Договору.

Згідно із п. 2.1.1 Договору оператор зобов’язується надати абоненту доступ до телекомунікаційної мережі оператора та надавати замовлені абонентом послуги в строки і на умовах, визначених у додатках до цього Договору.

Пунктом 2.2.1 Договору визначено, що абонент зобов’язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги на підставі рахунків оператора згідно з умовами Договору та додатків до нього.

Відповідно до п.п. 4.3, 4.8 Договору оплата абонентом послуг здійснюється на підставі рахунків оператора. Виставлені оператором рахунки підлягають сплаті абонентом протягом 5 банківських днів з дня їх отримання, але в будь-якому випадку не пізніше 8 числа поточного місяця.

Із змісту п. 4.9 Договору вбачається, що оплата послуг здійснюється шляхом перерахування абонентом коштів на відкритий оператором для абонента особливий рахунок у валюті України. Всі суми по замовленим послугам, які встановлені в рамках Договору прив'язані до офіційного курсу долара США до гривні. У випадку зміни курсу долара США до гривні всі суми підлягають зміні.

Пунктом 7.1 Договору погоджено, що Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про не продовження дії цього Договору не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, цей Договір вважається пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах.

Додатками №1 та №2 до Договору сторонами було затверджено замовлення на телекомунікаційні послуги та визначено найменування, кількість, ціну вартість послуг, що надаються оператором.

Вказаними замовленнями сторонами визначено, що вартість послуг по підключенню становить 1 060,50 грн., а щомісячна вартість надання телекомунікаційних послуг становить 833,25 грн.

Пунктами 4, 6 додаткових угод до Договору погоджено, що ціни та тарифи, зазначені в цих додатках до Договору підлягають перерахунку прямо пропорційно зміні курсу долара США, встановленому Національним Банком України на день виписки рахунку, що підлягає сплаті Абонентом. Тарифи та ціни, зазначені в цих додатках, визначені з розрахунку, що по курсу НБУ на року вартість 1 долара США еквівалентна 5,05 гривень. Всі розрахунки здійснюються в національній валюті України.

02.04.2008 р. Товариство передало, а відповідач прийняв в оренду майно (модем).

Актами приймання передачі виконаних робіт від 26.03.2008 р. та 07.04.2008 р. позивач здав, а відповідач прийняв роботи по підключенню телекомунікаційних послуг на загальну суму 1 060,50 грн.

На виконання умов Договору, у період з березня 2008 року по квітень 2009 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 13 332,08 грн.

За наслідком надання послуг на виконання умов Договору та замовлень протягом кожного місяця у період з березня 2008 року по квітень 2009 року позивачем складалися та направлялися на адресу відповідача акти здачі-прийомки виконаних робіт та рахунки-баланс.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги, сплативши 3 580,61 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Претензією №30/МПК від 08.09.2009 р. позивач повідомив відповідача про розірвання Договору з 01.04.2009 р. у зв’язку із невиконанням останнього умов Договору та вимагав погасити заборгованість за надані послуги у розмірі 9 751,47 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 9 751,47 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Матеріалами справи підтверджується надання відповідачу послуг за Договором на суму 13332,08 грн.

Заперечень відповідача щодо нарахування вартості наданих послуг за тарифами пакету "Безлімітний", а не за пакетом "Економний", з посиланням на лист №7 від 04.06.2008 р. про зміну тарифного пакету та лист №7 від 04.06.2008 р. про призупинення дії Договору, відхиляються судом з огляду на таке:

По-перше, відповідачем не надано належних доказів направлення та отримання позивачем листа №7 від 04.06.2008 р. про призупинення надання послуг та листа №7 від 04.06.2008 р. про переведення на інший пакет надання таких послуг.

По-друге, відповідно до положень Договору зміна тарифних планів (пакетів) є правом позивача, а не обов’язком. Відповідач не має права в односторонньому порядку відмовлятися від умов Договору, а порушення позивачем умов Договору не доведено.

По-третє, протягом спірного періоду (після червня 2008 р.) відповідач, отримуючи виставлені позивачем рахунки, не вчинив будь-яких дії щодо повідомлення позивача про призупинення дії Договору чи зміну тарифних планів, а продовжував користуватися послугами.

По-четверте, відповідно до п. 2.3.1 Договору абонент може в будь-який час внести зміни в асортимент послуг або замовити нові послуги шляхом підписання нового додатку до Договору.

Доказів укладення додаткових угод щодо зміни тарифних планів чи пакетів надання послуг, а також про розірвання Договору не надано.

Таким чином, з огляду на наведене, посилання відповідача на неналежне нарахування позивачем вартості наданих послуг за пакетом "Безлімітний" є безпідставним.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 4.3, 4.8 Договору оплата абонентом послуг здійснюється на підставі рахунків оператора. Виставлені оператором рахунки підлягають сплаті абонентом протягом 5 банківських днів з дня їх отримання, але в будь-якому випадку не пізніше 8 числа поточного місяця.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підставі замовлень було виписано та направлено на адресу відповідача рахунки на спірну суму заборгованості, що відповідає погодженій сторонами в Додатках №1, №2 до Договору щомісячній вартості надання послуг, розрахованої згідно умов п. 4.9 Договору.

Доказів пред’явлення будь-яких заперечень стосовно виставлених рахунків відповідачем не надано.

08.09.2009 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №30/ПМК, в якій згідно п. 6.6 Договору повідомив, що Договір розірвано з 01.04.2009 р. у зв’язку із невиконанням відповідачем оплати послуг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 9 751,47 грн.

Таким чином, строк виконання грошового зобов’язання відповідача по оплаті наданих згідно Договору послуг на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 9 751,47 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємець обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця основної заборгованості у розмірі 9 751,47 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 968,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку прострочення вказаних у Договорі термінів здійснення платежів по розрахунках –винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих за Договором послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої у період з 09.06.2008 р. по 01.01.2010р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, листом №30/ПМК від 08.09.2009 р. позивачем реалізоване надане йому право згідно розділу 6 Договору та розірвано Договір з 01.04.2009 р.

Відтак, правові підстави для нарахування пені у період з 01.04.2009 р. відсутні.

По-друге, згідно із ст.ст. 256, 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві б/н від 16.06.2010 р. відповідач заявив про необхідність застосування строку позовної давності.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна заява №173 від 22.01.2010 р. направлена до суду 01.03.2010 р., а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені, а тому підстави для стягнення пені, нарахованої у період до 01.03.2009 р. відсутні.

Таким чином правомірним є стягнення пені, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг у період з 01.03.2009 р. по 01.04.2009 р.

За перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 26,73грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Товариства суми основного боргу у розмірі 9 751,47 грн. та пені у розмірі 26,73 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 942,17 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Датагруп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Караджакая Хаміт (04070, м.Київ, вул. Сагайдачного, 16-Б, кв. 15; ідентифікаційний номер 20008412811) на користь Приватного акціонерного товариства "Датагруп" (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; ідентифікаційний код 31720260) суму основного боргу у розмірі 9 751,47 грн., пеню у розмірі 26,73 грн., державне мито у розмірі 97,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 215,56 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко