Рішення № 10023290, 09.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/13509.06.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення 1829,03 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача: Марковська В.В. дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.09 р.

Цурка Н.О. дов. № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.09 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1753, 10 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію, 5312, 61 грн. пені, 59, 89 грн. інфляційних нарахувань та 16, 04 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на використання електричної енергії № 3530195 від 16.04.1999 р.

Ухвалою суду від 25.03.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/135 та призначено її розгляд на 12.05.2010 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.10 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 25.03.10 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи в суді.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

У звязку з необхідністю витребувати докази у справі, а також приймаючи до уваги незявлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 25.03.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 12.05.10 р. розгляд справи № 37/135 було відкладено до 26.05.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 26.05.10 р. надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи, яке суд з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи задовольнив. Витребуваних ухвалами суду від 25.03.10 р. та від 12.05.10 р. документів не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Враховуючи наведене, у звязку з необхідністю витребувати докази у справі, а також приймаючи до уваги незявлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду від 25.03.10 р. та від 12.05.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/135 на 09.06.10 р

У судовому засіданні 09.06.10 р. представник позивача надав суду довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України станом на день розгляду справи, також надав суду заяву про виправлення описки у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 09.06.10 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Київськими кабельними мережами ВЕО «Київенерго»(енергопостачальна організація) та ПП «Тантушян»(абонент) був укладений договір № 3530195 від 16.04.1999 р. на використання електричної енергії, відповідно умов якого енергопостачальна організація зобовязується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції абоненту в межах дозволеної до використання потужності, згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності (додаток № 1), а абонент зобовязується оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з прейскурантом 09-1, діючим індексом цін та умовами цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Додатком 2Ж до договору № 3530195 від 16.04.1999 р. визначено порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача.

Пунктами 2. та 3. вищезазначеного додатку, передбачено, що споживач знімає показання лічильників 20 числа кожного місяця; період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії.

Відповідно до пункту 4 додатку 2Ж до договору № 3530195 від 16.04.1999 р., щомісячно 21 числа, споживач зобовязується направляти свого представника до постачальника електричної енергії за адресою: м. Київ, пров. Червоногвардійський, 6 для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім цього, споживач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.

Згідно з п. 5. вищезазначеного додатку, споживач здійснює оплату вартості обсягу електричної енергії платежем розміром 100 % від обсягу спожитої енергії у попередньому розрахунковому періоді до 3 числа поточного місяця. На обсяг електричної енергії, який підлягає оплаті, постачальник електричної енергії до 1 числа поточного місяця виписує рахунок споживачу. Остаточний розрахунок споживач здійснює до 1 числа місяця, наступного за звітним, на підставі обсягів фактично спожитої електричної енергії у поточному розрахунковому періоді. На основі звіту про обсяги спожитої електроенергії споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаного попереднього платежу.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобовязання за договором № 3530195 від 16.04.1999 р., тоді як відповідач свої зобовязання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.09.2009 р. до 01.10.10 р. у нього виникла заборгованість за використану активну електричну енергію в розмірі 1753,10 грн., що підтверджується звітами про використану активну електроенергію, актами приймання-передачі товарної продукції, рахунками-розшифровками та довідкою про надходження грошових коштів від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за спожиту від АЕК «Київенерго»електроенергію.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1753,10 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію, 59,89 грн. інфляційної складової боргу та 16,04 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором на використання електричної енергії № 3530195 від 16.04.1999 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 3530195 від 16.04.1999 р. строк оплату за спожиту активну енергію не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 1753,10 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми основного боргу за договором № 3530195 від 16.04.1999 р. на використання електричної енергії у розмірі 1753,10 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 59,89 грн. інфляційної складової боргу та 16,04 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 3530195 від 16.04.1999 р. за період з 01.09.09 р. до 01.01.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання в сумі 1753,10 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 59,89 грн. інфляційної складової боргу та 16,04 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1753 (одна тисяча сімсот пятдесят три) грн. 10 коп. основного боргу, 59 (пятдесят девять) грн. 89 коп. інфляційної складової боргу, 16 (шістнадцять) грн. 04 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.