Рішення № 10023217, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/22107.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Українські будівельні технології»

простягнення 18823,83 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Семенюк В.В.

від відповідача:Величко В.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг»(надалі –ТОВ «Стиролоптфармторг») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Українські будівельні технології»(надалі –ТОВ «ВКФ «Українські будівельні технології») про стягнення 18881,24грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №КПП/7109 від 12.11.2009 р. позивач здійснив відповідачу поставку товару, а останній належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 17915,60 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 965,64 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 24.11.2009 р. по 25.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. у зв’язку із клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 07.06.2010 р.

В судове засідання 07.06.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав частково, подав доповнення до позову відповідно до змісту якого позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені до 908,23 грн.

Представник відповідача у судове засідання 07.06.2010 р. з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, позовні вимоги визнав в частині основної заборгованості у розмірі 17915,60 грн.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009 р. між ТОВ «Стиролоптфармторг»(постачальник) та ТОВ «ВКФ «Українські будівельні технології»(покупець) було укладено договір поставки №КПП/7109 (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується поставити другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до умов даного договору.

Згідно із п. 1.2 Договору предметом поставки є піно полістирольні плити ПСБ-С, асортимент і номенклатура яких вказується в прас-листах (прейскурантах) постачальника. Загальна кількість партії товару, що підлягає поставці за договором, асортимент, номенклатура тощо визначаються сторонами у видаткових накладних або транспортних накладних (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору товар, що є предметом поставки, поставляється покупцю партіями. Накладна складається на кожну партію товару і є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 2.2 Договору загальна сума договору складає суму вартості товарів згідно накладних, які є невід’ємною частиною договору і відвантажених протягом терміну його дії.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціни на товар, що поставляється постачальником, є вільними, договірними і визначаються у прайс-листах (прейскурантах) постачальника та фіксуються у рахунку-фактурі та накладних, які з моменту підписання їх уповноваженими представниками сторін стають невід’ємною частиною даного договору. Ціна на товар, яка визначена у накладних вважається погодженою між сторонами та має силу протоколу узгодження договірної ціни.

Відповідно до п. 2.4 Договору постачальник має право змінювати ціну товару, попередивши про це покупця за десять календарних днів до дати наступної поставки портії товару.

В п. 3.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»на умовах DDU (DELIVERED DUTY UNPAID), місце поставки –склад покупця, або FCA (FREE CARRIER) –склад постачальника, місцезнаходження яких зазначаються у накладних та заявках.

Згідно п.п. 3.5, 3.6 Договору датою поставки товару є дата отримання партії товару покупцем, яка вказується у відповідній накладній. Підтвердженням (доказом) поставки партії товару є підпис представника покупця в накладній.

Відповідно до п. 5.2 Договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою або транспортною накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Відповідно до п. 11.1 Договору даний договір вступає в дію з дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 р.

Позивач на виконання умов Договору на підставі товарно-транспортних накладних №ПСК –000864 від 16.11.2009 р., №ПСК-000881 від 20.11.2009 р. та №ПСК –000889 від 24.11.2009 р. поставив, а відповідач в особі директор Кирилова О.І., який діяв на підставі довіреностей №3 від 16.11.2009 р. та №5 від 24.11.2009 р. отримав товар на загальну суму 24615,60 грн.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, сплативши грошові кошти у розмірі 6 700,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та поясненнями позивача.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 17 915,60 грн., а саме: за поставлений товар згідно накладної №ПСК –000864 від 16.11.2009 р. у розмірі 2767,10 грн., №ПСК-000881 від 20.11.2009 р. у розмірі 5199,30 грн., та згідно накладної №ПСК –000889 від 24.11.2009 р. у розмірі 9148,50грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за накладними №ПСК –000864 від 16.11.2009 р., №ПСК-000881 від 20.11.2009 р. та №ПСК –000889 від 24.11.2009 р. на суму 24615,60 грн.

Вказані накладні містять підписи представників сторін, а товарно-транспортна накладна №ПСК –000864 від 16.11.2009 р. хоч і не містить підпису особи, яка отримала товар але позивачем додано довіреність на отримання цього товару, а частковою оплатою відповідач згідно ст. 241 Цивільного кодексу України схвалив (підтвердив) отримання товару за цією накладною.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.1 Договору визначено, що покупець зобов’язаний оплатити 100% вартості кожної замовленої (отриманої) партії товару на умовах предоплати/факту отримання, але не пізніше семи календарних днів з дати отримання партії товару.

Відповідно до п. 8.2 Договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника.

Разом з тим, сторонами в товарно-транспортній накладній №ПСК –000864 від 16.11.2009 р. було погоджено строк оплати до 30.11.2009 р., в товарно-транспортній накладній №ПСК-000881 від 20.11.2009 р. до 30.11.2009 р. та в товарно-транспортній накладній №ПСК –000889 від 24.11.2009 р. - до 03.12.2009 р.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково сплативши грошові кошти у розмірі 6 700,00 грн.

Таким чином, судом встановлено існування заборгованості відповідача у розмірі 17 915,60грн., а зобов’язання по оплаті поставленого товару за товарно-транспортними накладними №ПСК –000864 від 16.11.2009 р. у розмірі 2767,10 грн. та №ПСК-000881 від 20.11.2009р. у розмірі 5199,30 грн. повинно було виконано до 30.11.2009 р. та за товарно-транспортною накладною №ПСК –000889 від 24.11.2009 р. у розмірі 9148,50 грн. до 03.12.2009 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 17 915,60 грн. на підставі Договору за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ВКФ «Українські будівельні технології»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Стиролоптфармторг»про стягнення з ТОВ «ВКФ «Українські будівельні технології»заборгованості у розмірі 17 915,60 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 908,23 грн. за прострочення по оплаті поставленого товару.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 10.4 Договору за прострочення строку оплати партії товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час невиконання або неналежного виконання зобов’язань, за кожен день відповідного невиконання зобов’язань.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по оплаті 2767,10 грн. за поставлений товар згідно товарно-транспортної накладної №ПСК –000864 від 16.11.2009 р., по оплаті 5199,30 грн. у період з 24.11.2009 р. по 25.02.2010 р., згідно товарно-транспортної накладної №ПСК-000881 від 20.11.2009р. у період з 02.12.2009 р. по 24.02.2010 р. та по оплаті 9148,50 грн. за поставлений товар згідно товарно-транспортної накладної №ПСК –000889 від 24.11.2009 р., нарахованої у період з 01.12.2010 р. по 01.12.2010 р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, судом (на підставі строків оплати, погоджених в накладних) встановлено, що останніми днями виконання грошового зобов’язання відповідачем по оплаті поставленого товару є 30.11.2009 р. та 03.12.2009 р. відповідно, а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по оплаті поставленого товару згідно товарно-транспортної накладної №ПСК –000864 від 16.11.2009 р. з 01.12.2009 р., згідно товарно-транспортної накладної №ПСК-000881 від 20.11.2009р. з 01.12.2009р. та згідно товарно-транспортної накладної №ПСК –000889 від 24.11.2009 р. –04.12.2009 р.

По-друге, розмір облікової ставки Національного банку України у заявлений період становив 10,25%, а не 11% як вказано позивачем.

З урахуванням викладеного вимоги про стягнення пені згідно товарно-транспортної накладної №ПСК –000864 від 16.11.2009 р. задовольняються судом за період з 01.12.2009 р. (дня наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано) по 25.02.2010 р. (строк визначений позивачем в позові) за прострочення по оплаті 2767,10 грн., згідно товарно-транспортної накладної №ПСК-000881 від 20.11.2009р. за період з 01.12.2009 р. (дня наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано) по 24.02.2010 р. (строк визначений позивачем в позові) за прострочення по оплаті 5199,30 грн. та згідно товарно-транспортної накладної №ПСК –000889 від 24.11.2009 р. за період з 04.12.2009 р. (дня наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано) по 24.02.2010 р. (строк визначений позивачем в позові) за прострочення по оплаті 9148,50 грн., а тому за перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у визначені судом періоди складає 812,81 грн. В іншій частині –95,42 грн. пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ВКФ «Українські будівельні технології»на користь ТОВ «Стиролоптфармторг»основного боргу у розмірі 17 915,60 грн. та пені у розмірі 812,81 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Українські будівельні технології»(02125, м.Київ, просп. Алішера Навої, 76; ідентифікаційний код 32107150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг»(01004, м. Київ, вул. Горького, 14 кв. 26; ідентифікаційний код 31025465) основний борг у розмірі 17 915 (сімнадцять тисяч дев’ятсот п'ятнадцять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 81 коп., державне мито у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 28 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 77 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписано 15.06.2010 р.