Рішення № 100231624, 05.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15371/21

Провадження № 2/127/2606/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

з участю представника позивача - адвоката Ямпільського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05.04.2021, реєстровий №16704 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», заборгованості за кредитним договором №001-01789-170413 від 17.04.2013 в розмірі 16513,62 грн., в тому числі: 8072,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2109,24 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 6282,00 грн. - заборгованість по комісіям; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., а також стягнути понесені судові витрати. Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки був вчинений без правових підстав, зокрема, не щодо посвідченого нотаріально кредитного договору, заборгованість за кредитним договором не є безспірною та виконавчий напис вчинено з пропуском строку, в межах якого могло бути вчинено вказаний виконавчий напис.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ямпільський Ю.В. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, пославшись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - ТОВ «ФК «ЄАПБ» до судового засідання не з`явився, однак на адресу суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив у позові відмовити та розглянути справу в його відсутність (а.с. 32-36). Відзив мотивовано тим, що відповідачем виконано вимоги передбачені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та було подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме: оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором і зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною. Твердження позивача, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. пропущено строк позовної давності для вчинення виконавчого напису є безпідставними, оскільки як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Дельта Банк» є ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору №2254/К відступлення прав вимоги від 04.06.2020, тобто строк для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису перебуває у межах з 04.06.2020 по 04.06.2023, адже право вимоги виникло у відповідача 04.06.2020 і до моменту звернення відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчого напису 05.04.2021 минуло менше трьох років.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Собчук В.В. в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу у його відсутність, щодо вирішення справи покладався на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2021 було зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. надіслати на адресу суду належним чином засвідчені копії матеріалів, які стали підставою для видачі ним виконавчого напису №16704 від 05.04.2021 року щодо боржника ОСОБА_1 .

Вказана ухвала суду про витребування доказів від 02.09.2021 нотаріусом не виконана, витребувані матеріали суду не надані, тому суд розглянув справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №001-01789-170413 від 17.04.2013, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 12000 грн. строком на 36 місяців, з встановленням процентної ставки 9,99% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,49% в місяць (а.с. 15).

Позивач належним чином не виконував умови кредитного договору, тому утворилася заборгованість.

05.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за №16704, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №001-01789-170413 від 17.04.2013, укладеним із Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору №2254/К відступлення прав вимоги від 04.06.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованості за період з 04.06.2020 року по 31.03.2021 року в розмірі 16513,62 грн., в тому числі: 8072,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2109,24 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 6282,00 грн. - заборгованість по комісіям; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 12).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. від 21.05.2021 на підставі виконавчого напису від 05.04.2021 за №16704, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було відкрито виконавче провадження №65517320 (а.с. 14).

Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. від 09.06.2021 в межах виконавчого провадження №65517320 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., виданого 05.04.2021, зареєстрованого в реєстрі №16704 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 16).

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17 травня 2017 року, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Оскаржуваний у даній справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 05.04.2021, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» кредитний договір №001-01789-170413 від 17.04.2013, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)

Тому з урахуванням вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 15, 16, 546, 547, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-82, 89, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 05.04.2021 року (реєстровий №16704), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №001-01789-170413 від 17.04.2013 року, укладеним із Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору №2254/К відступлення прав вимоги від 04.06.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованості за період з 04.06.2020 року по 31.03.2021 року в розмірі 16513,62 грн., в тому числі: 8072,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2109,24 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 6282,00 грн. - заборгованість по комісіям; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами, третіми особами до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11.10.2021 року.

Суддя: