Рішення № 10023124, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/14207.06.10 За позовомПриватного підприємства «Ясен» доПансіонату для ветеранів війни та праці

третя особа 1Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа 2Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

простягнення 57729,87 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:не з’явились;

від відповідача:Гришаєнко І.А. –представник за довіреністю від 16.09.2009 року № 01-283;

від третьої особи 1:не з’явились;

від третьої особи 2:Новіцька Л.О. –представник за довіреністю від 02.06.2010 року № 05-04/668-6232. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Приватне підприємство «Ясен»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Пансіонату для ветеранів війни та праці про стягнення 57729,67 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 6/10-08 від 03.10.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 49999,20 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт не виконав. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 49999,20 грн., збитки від інфляції у розмірі 6049,88 грн. та 3 % річних у розмірі 1680,79 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2010 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі на стороні відповідача у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління Державного казначейства України у м. Києві та призначено розгляд справи на 13.04.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 23.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 23.03.2010 року, надав відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору.

          У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що не розрахувався за виконані роботи внаслідок відсутності бюджетного фінансування, та посилаючись на акт ревізії фінансово-господарської діяльності пансіонату від 17.08.2009 року № 06-30/909, заперечує проти розміру заявленої до стягнення основної заборгованості.

          Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 13.04.2010 року надав усні пояснення по суті спору.

          Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 13.04.2010 року подав письмові пояснення, витребувані ухвалою суду від 23.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року відкладено розгляд справи на 17.05.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 17.05.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 13.04.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 17.05.2010 року подав письмові пояснення, витребувані ухвалою суду від 13.04.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, у судовому засіданні 17.05.2010 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Представник третьої особи 1 у судове засідання 17.05.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 13.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Представник третьої особи 2 у судове засідання 17.05.2010 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 07.06.2010 року.

          Представники відповідача та третьої особи 2 у судовому засіданні 07.06.2010 року надали усні пояснення по суті спору.

          Представник позивача у судове засідання 07.06.2010 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Представник третьої особи 1 у судове засідання 07.06.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 17.05.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані сторонами та третьою особою 2 документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи 2, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          03.10.2008 року між Пансіонатом для ветеранів війни та праці (надалі –відповідач) та Приватним підприємством «Ясен»(надалі –позивач) укладено договір підряду № 6/10-08 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач доручив, а позивач зобов’язався виконати роботи з влаштування додаткового входу з їдальні та встановлення протипожежних дверей в спальному корпусі № 1 пансіонату, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37.

          Відповідно до пункту 1.2 договору позивач зобов’язався виконати власними та залученими силами й засобами згідно з умовами договору всі доручені йому роботи за рахунок бюджетних коштів, виділених на капітальний ремонт в 2008 році.

          Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що орієнтовна вартість робіт за договором визначена на основі затвердженої відповідачем проектно-кошторисної документації, є динамічною та складає 49999,20 грн. Перелік робіт, які доручаються позивачу, їх вартість та графік виконання узгоджуються з відповідачем щомісячно за наявності фінансування.

          З наявних в матеріалах справи звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2008 рік та звіту про заборгованість за бюджетними коштами за 2008 рік вбачається, що договір підряду № 6/10-08 від 03.10.2008 року був укладений в межах капітальних видатків відповідача, затверджених кошторисом на 2008 рік за кодом економічної класифікації видатків № 2133 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

          Згідно з наданим суду актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 10-4 за жовтень 2008 року від 25.10.2008 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками, на виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 49999,20 грн.

          Однак, актом ревізії фінансово-господарської діяльності пансіонату за період з 01.09.2007 року по завершений звітний період 2009 року від 17.08.2009 року № 06-30/909 встановлено, що в порушення вимог Державних будівельних норм України «Правила визначення вартості будівництва»(ДБН Д.1.1.-1-2000), затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 року № 174, при виконанні обумовлених сторонами робіт було завищено вартість металопластикових блоків (С 123-1-С) на загальну суму 580,00 грн.

          З наявних в матеріалах справи актів звірки розрахунків від 06.11.2009 року та 12.04.2010 року вбачається, що факт завищення вартості матеріалів позивач визнав, оскільки в актах значиться сума завищення, а самі акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Беручи до уваги наведене, суд визначає, що вартість виконаних за договором робіт склала 49419,20 грн. (49999,20 грн. –580,00 грн.).

          Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 5-ти банківських днів з дати підписання двосторонніх актів виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в та довідки типової форми КБ-3.

          Враховуючи зазначене, оплатити виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 31.10.2008 року.

          Обов’язок розрахуватися за виконані роботи відповідач не виконав, грошові кошти на поточний рахунок позивача не перерахував.

          З огляду на вказане, станом на день вирішення спору за відповідачем рахується основна заборгованість перед позивачем у розмірі 49419,20 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів виконання зобов’язання з оплати виконаних робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що не розрахувався за виконані роботи внаслідок відсутності бюджетного фінансування.

          Однак, комунальні організації (установи, заклади) не можуть посилатися на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання своїх зобов’язань.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Беручи до уваги наведене, враховуючи, що позивач заявив до стягнення основну заборгованість у розмірі 49999,20 грн., позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 49419,20 грн.

          Крім того, посилаючись на прострочення відповідачем оплати виконаних робіт, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 6049,88 грн. за період з листопада 2008 року по листопад 2009 року та 3 % річних у розмірі 1680,79 грн. за період з 01.11.2008 року по 14.12.2009 року.

          В силу частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

          Таким чином, відповідальність за порушення грошового зобов’язання наступає незалежно від наявності вини.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Судом встановлено, що оплатити виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 31.10.2008 року.

          Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 01.11.2008 року.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          З огляду на вказане, за перерахунком суду розмір збитків від інфляції складає:

          49419,20 грн. * 115,4 % (101,5 % * 102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 % * 100,9 % * 101,1 %) –49419,20 грн. = 7610,56 грн.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 6049,88 грн.

          Розмір 3 % річних за перерахунком суду складає:

          49419,20 грн. * 3 % * 61 (з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 247,10 грн.

          49419,20 грн. * 3 % * 348 (з 01.01.2009 року по 14.12.2009 року) / 365 = 1413,52 грн.

          Беручи до уваги наведене, загальний розмір 3 % річних складає 1660,62 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1660,62 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Пансіонату для ветеранів війни та праці (04075, м. Київ, вул. Юнкерова, 37; ідентифікаційний код 26021206) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Ясен»(04201, м. Київ, вул. Петра Панча, 2, кв. 1; ідентифікаційний код 31810914) основну заборгованість у розмірі 49419 (сорок дев’ять тисяч чотириста дев’ятнадцять) грн. 20 коп., збитки від інфляції у розмірі 6049 (шість тисяч сорок дев’ять) грн. 88 коп., 3 % річних у розмірі 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 62 коп., 571 (п’ятсот сімдесят одну) грн. 30 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –15.06.2010 року.