Рішення № 10023097, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/19307.06.10

За позовом заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах

держави в особі: 1) Міністерства оборони України; 2) Національної

академії оборони України.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Астрая - Хліб"

про виселення ТОВ "Астрая-Хліб" із займаного приміщення

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури Лесько Г.Є. (пом.військового прокурора КГ)

Від позивача-1 Свистільник І.А. (дов. від 24.03.2010)

Від позивача-2 Свистільник І.А. (дов. від 09.10.2009)

Від відповідача не прибув

В судовому засіданні 07.06.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національної академії оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Астрая - Хліб" про виселення з нежитлового приміщення у зв’язку із закінченням строку дії договору № 108/2003/ГоловКЕУ від 28.10.2003 оренди нерухомого військового майна розташованого в Київському гарнізоні за адресою:м. Київ, вул. Зоологічна, 4-а, в/містечко № 31 інд. будинку № 89.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.03.2010 порушено провадження у справі № 50/193 та призначено її до розгляду на 14.04.2010.

Представники позивача-1 та позивача-2 в судове засідання 14.04.2010 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судове засідання 14.04.2010 з’явилися представники прокуратури та відповідача і дали пояснення по справі.

Представниками прокуратури та відповідача у судовому засіданні було подане спільне клопотання про продовження строку розгляду спору на більш тривалий строк, відповідно до ст. 69 ГПК України. Суд дане клопотання задовольнив.

В зв’язку із неявкою представників позивача-1 та позивача-2, розгляд справи було відкладено на 14.05.2010.

У судове засідання 14.05.2010 з’явилися представники сторін та дали пояснення по справі.

Представником відповідача у судовому засіданні була подана заява про зупинення провадження у справі. Дана заява обґрунтована тим, що у провадженні господарського суду м. Києва вже знаходилася справа №11/490 за позовом TOB “Астрая-Хліб” до Національної оброни України та МОУ в особі Головного КЕУ МОУ про пролонгацію договору оренди.

Справа № 11/490, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом, та справа № 50/193 за позовом заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ та Національної академії оборони України до TOB “Астрая-Хліб” про виселення відповідача із займаного приміщення, що перебуває у провадженні Господарського суду м. Києва, пов'язані між собою, так як предметом спору є право на зайняття одного й того ж приміщення (нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ. вул. Зоологічна, 4-А, в\містечко № 31, інд. Будинку № 89).

26.02.2010 було винесене рішення по справі №11/490 за позовом TOB “Астрая-Хліб” до Національної оброни України та МОУ в особі Головного КЕУ МОУ про пролонгацію договору оренди.

TOB “Астрая-Хліб” подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва по справі №11/490 за позовом TOB “Астрая-Хліб” до Національної оброни України та МОУ в особі Головного КЕУ МОУ про пролонгацію договору оренди.

Ухвалою від 07.04.2010 року Київським апеляційним господарським судом дану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.04.2010.

В судовому засіданні 14.05.2010 представник відповідача не подав суду відомостей про результат розгляду скарги по справи №11/490 Київським апеляційним господарським судом. Отже, у суду немає достовірних відомостей, що провадження по справі №11/490 триває, а отже немає підстав для зупинення провадження по справі. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання.

Представник прокуратури подав усне клопотання про відкладення розгляду справи до отримання відомостей про результат розгляду справи № 11/490 в Київському апеляційному господарському суді. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено до 07.06.2010р.

У судове засідання 07.06.2010 прибули представники сторін та дали пояснення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду Україна № З-рп/99 від 07.04.1999, прокурори вправі звертатись до суду з позовами і інтересах держави в особі органів державної влади.

Статтею 13 Закону України «Про оборону»визначено, що Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об'єднань, з’єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів, а ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України»визначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. З вищезазначеного Закону, ст.ст. 1, 6 «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого Указом Президента України № 888/97 від 21 серпня 1997 року, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Органом державної військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України, є командири об'єднань, з'єднань, військових частин, начальники організацій та військових навчальних закладів, яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року «Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», надано повноваження органу виконавчої влади. Згідно з статтями 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність ввіреної йому військової частини (установи, навчального закладу). Він серед іншого, зобов'язаний вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, для чого діяти у відповідності із законом, у тому числі представляти інтереси держави в судових органах.           Національна академія оборони України є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкований Міністерству оборони України та у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оборони України. Основні фонди, матеріальні цінності, які передані Позивачу є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за Позивачем на праві оперативного управління, а отже шкода, яка спричиняється Міністерству оборони України, є безпосередня шкода інтересам держави. Судом встановлено, що 28.10.2003 між Міністерством оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (орендодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Астрая-хліб" (орендар за договором) було укладено договір № 108/2003/ГоловКеу оренди нерухомого військового майна розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 4-а, в/містечко № 31 інд. будинку № 89 (далі - договір). Відповідно до умов п. 1.1. договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі інв. № 89 військового містечка №31 (надалі майно), загальною площею 158,4 м2, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна 4а, що знаходиться на балансі Національної академії оборони України та обліковується в Київському КЕУ вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою –296 778,24 грн. Згідно п.2.2. договору встановлено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічного порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акта приймання –передачі (п.2.6. договору). Згідно умов п.п. 5.1. та 5.2. договору орендар зобов’язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору, а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. договору). Відповідно до п. 10.1. договору останній діє з 28.10.2003 по 28.10.2006 строком на 3 роки. Положеннями п. 10.3. договору встановлено, що зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Згідно п. 10.4. договору, за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Як зазначено у п. 10.9 договору, чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено судом, згідно з актом прийому-передачі нежилих приміщень від 27.10.2003 відповідачу було надано в строкове платне користування нежилі приміщення будівлі інв. № 89 військового містечка № 31 загальною площею 158,4 м2 за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 4а, які знаходяться на балансі Національної академії оборони України.

За погодженням сторін строк дії договору було продовжено до 28.10.2009. Згоди стосовно продовження дії договору після 28.10.2009 сторони не досягли, про що свідчать неодноразові письмові звернення позивача-1 до відповідача з вимогою про припинення строку дії договору з 28.12.2009, повернення займаного приміщення та передачею його за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Національній академії оборони України.

Свої вимоги орендодавець обґрунтовує, тим що товариство з обмеженою відповідальність «Астрая-хліб»неналежно виконувало свої обов'язки, постійно порушувало договірні зобов'язання щодо своєчасності сплати орендної плати та плати за комунальні послуги, що підтверджується виставленими претензіями про сплату заборгованості за договором, а саме:

від 10.02.2006 № 167/471 на суму 13 546,49 грн.;

від 21.08.2006 № 167/7/132 на суму 11 751,54 грн.;

від 01.09.2006 №167/7/139 на суму 10 601,54 грн.;

від 22.03.2007 № 167/7/74 на суму 5 957,29 грн.;

від 21.05.2007 № 167/7/116 на суму 28 543,71 грн.;

від 19.06.2007 № 167/7/149 на суму 32 312,49 грн.;

від 28.09.2007 № 167/7/233 на суму 23 765,51 грн.;

від 05.11.2008 № 167/6/758 на суму 8 838,79 грн.;

від 17.03.2009 № 167/7/99 щодо заборгованості зі сплати авансу в розмірі місячної орендної плати;

від 19.05.2009 № 167/1365 щодо приведення орендної ставки у відповідність до вимог Постанови КМУ від 27.12.2006 № 1846.

А також, орендар в порушення вимог п. 11.1 договору, без згоди орендодавця здавав орендоване приміщення в суборенду товариству з обмеженою відповідальністю «Живий хліб», що підтверджується актом-приписом від 28.10.2009 та листом № 01/01 від 15.01.2010.

Належним чином засвідчені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи та підтверджують вищевикладене.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні положення закріплені і в ч. 1ст. 764 Цивільного кодексу України.

Позивач направив відповідачу лист № 303/1/6/822 від 14.10.2009, в якому повідомив відповідача про закінчення 28.10.2009 дії договору оренди № 108/2003/ГоловКЕУ від 28.10.2003, про відсутність згоди на продовження договору оренди та про необхідність повернути орендоване приміщення. Отримання даного листа не заперечив в судовому засіданні і представник відповідача.

Таким чином, орендодавець у передбачений законом термін вчинив дії, що свідчать про його відмову від пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.291 ГК України та ч 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.9 договору, чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

За таких обставин суд приходить до висновку що укладений між сторонами договір оренди є припиненим з 28.10.2009 у зв’язку із закінченням строку його дії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені заступником військового прокурора Київського гарнізону вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги прокуратури задовольнити повністю.

2. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Астрая-Хліб»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 18, код ЄДРПОУ 31107322) з нежитлового приміщення будівлі інв. № 89 військового містечка № 31, загальною площею 158,4 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 4а.

3. Зобов‘язати товариство з обмеженою відповідальністю «Астрая-Хліб»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 18, код ЄДРПОУ 31107322) передати нежитлове приміщення будівлі інв. № 89 військового містечка № 31, загальною площею 158,4 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 4а. за актом прийому-передачі Національній академії оборони України (м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 28, код 07834530).

4. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Астрая-Хліб»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 18, код ЄДРПОУ 31107322) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 17.06.2010