Рішення № 10023042, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/22115.06.10 За позовомакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергосбут Київенерго»

доуправління освіти Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації

простягнення 6712695,00 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Півень Д.О. (довіреність №Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року) від відповідача:представник Ситнікова Г.А. (довіреність №565/31 від 05.05.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з управління освіти Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації заборгованості за договором №810365 від 01.03.2004 року про постачання теплової енергії вигляді у гарячої воді на суму 6712695,00 грн. (у тому числі 6298,291,18 грн. основного боргу; 151332,33 грн. пені; 227403,58 грн. інфляційних втрат та 35668,19 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року порушено провадження у справі №23/221 та призначено її розгляд на 18.05.2010 року.

В судовому засіданні 15.06.2010 року представником Позивача було надано суду довідку, відповідно до якої сума основного боргу Відповідача зменшилась та становить 4312634,31 грн.

Представник Відповідача надав суду докази часткового погашення заборгованості.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.06.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №810365 від 01.03.2004 року про постачання теплової енергії. Згідно листа Позивача №048-234-17225 від 08.12.2006 року було змінено номер договору на №910420 з 01.12.2006 року.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору №910420 від 01.03.2004 року Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року.

Відповідач відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору №910420 від 01.03.2004 року зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір №910420 від 01.03.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З наявних у справі документів вбачається, що Позивачем було обраховано вартість спожитої Відповідачем теплової енергії на підставі тарифу, встановленого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.06.2009 року №758, у розмірі 401,10 грн. за 1 Гкал.

В період з 01.09.2009 року по 01.03.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у сумі 5452084,31 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 2 додатку №4 до договору №910420 від 01.03.2004 року Відповідач зобов’язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду. Відповідач оплачує вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідачем подано докази часткового погашення заборгованості, що підтверджується копіями платіжних доручень (оригінали оглянуто у судовому засіданні). Відповідно до уточненого розрахунку Позивача на момент розгляду справи основний борг Відповідача становить 4312634,31 гривень.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 4312634,31 грн. підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 3.5 додатку №4 до договору №910420 від 01.03.2004 року на початок кожного розрахункового періоду передбачено нарахування пені на суму боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати теплової енергії.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з управління освіти Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Пітерська, 12, ідентифікаційний код 26064150) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 4312634,31 грн. (чотири міліонна триста дванадцять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 31 копійку) основного боргу; 151332,33 грн. (сто п’ятдесят одну гривню триста тридцять дві гривні 33 копійки) пені; 35668,19 грн. (тридцять п’ять тисяч шістсот шістдесят вісім гривень 19 копійок) трьох процентів річних; 227403,58 грн. (двісті двадцять сім тисяч чотириста три гривні 58 копійок) інфляційних втрат; 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Дата підписання рішення:16.06.2010 року