Рішення № 10023017, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/22815.06.10 За позовомАкціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»

докомунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва

простягнення 6878,15 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представники Ткач І.М., (довіреність від 13.01.2010 року), Лупачов Д.М. (довіреність від 31.12.2009 року) від відповідача:представник Климчук Н.Ю. (довіреність №08-1319 від 22.10.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва заборгованості за договором оренди №24/2008 від 27.05.2008 року у сумі 21820,56 грн. (у тому числі 20577,80 грн. основної заборгованості, 1 084,14 грн. пені, 158,62 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за господарськими зобов’язаннями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року порушено провадження у справі №23/228 та призначено її розгляд на 18.05.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, яким визнав борг за договором оренди №24/2008 від 27.05.2008 року, проте зазначив, що Позивачем не вірно визначено період нарахування пені.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.06.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №24/2008 від 27.05.2008 року, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва загальною площею 80,40 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Драйзера, 38-а.

Позивач передав Відповідачу в оренду нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.01.2008 року.

Згідно пункту 3.1 договору сторони погодили, що розрахунок орендної плати здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 року №34/91 та на дату підписання договору становить 27,21 грн. за один квадратний метр орендованої площі, що в цілому складає 2625,29 грн. у тому числі ПДВ (додаток №3 до договору). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Перерахування орендної плати здійснюються Відповідачем до 10 числа поточного місяця, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строк дії договору встановлювався з дати його підписання по 31.12.2008 року.

Пунктом 7.5 договору №24/2008 від 27.05.2008 року встоновлено, що у разі закінчення строку дії договору Відповідач зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди Позивачу.

Відповідно до акту приймання-передачі Відповідач звільнив орендовані приміщення 01.02.2010 року.

Відповідно до пункту 3.5 договору №24/2008 від 27.05.2008 року орендна плата стягується починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди.

Всупереч договірним умовам Відповідач не сплачував орендні платежі з серпня 2009 року по лютий 2010 року і на момент звернення до суду заборгованість становить 20577,80 гривень.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів погашення заборгованості Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 20577,80 грн. орендної плати підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору №24/2008 від 27.05.2008 року Відповідач зобов’язався у разі порушення порядку та строків оплати оренди сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 0,5% від суми основного боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частко у сумі 1026,44 грн., оскільки Позивачем невірно визначено період нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково у сумі 122,28 грн., оскільки Позивачем невірно визначено період нарахувань.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» до комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 31776030) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 20577,80 грн. (двадцять тисяч п’ятсот сімдесят сім гривень 80 копійок) основного боргу; 1026,44 грн. (одну тисячу двадцять шість гривень 44 копійки) пені; 122,28 грн. (сто двадцять дві гривні 28 копійок) трьох процентів річних, 217,26 грн. (двісті сімнадцять гривень 26 копійок) державного мита та 234,98 грн. (двісті тридцять чотири гривні 98 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.           

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Т.Ю. Кирилюк

Дата підписання рішення:15.06.2010 року.