Рішення № 100228727, 08.10.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6331/20

провадження №2/489/833/21

Заочне рішення

Іменем України

08 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретар судового засідання Сухно А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа - державний нотаріус Другої миколаївської державної нотаріального контори Миколаївської області Авраменок С.В. про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

У грудні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Батьки перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 10.03.1983 серії НОМЕР_1 . За життя її батькам на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 , в якій вони спільно проживали та були зареєстровані. Таким чином, після смерті матері її частку квартири прийняв її чоловік ОСОБА_2 , який постійно проживав разом з спадкодавцем та у встановлений строк не заявив про відмову від спадщини. Після смерті батька, як спадкоємець першої черги за законом, позивач звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але в її оформленні їй було відмовлено постановою від 18.09.2020 через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Посилаючись на наведені обставини та неможливість оформити спадкові права на квартиру в досудовому порядку позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 23.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 27.09.2021, учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач Миколаївська міська рада до суду надала заяву про розгляд справи за відсутності їх представника та просила прийняти рішення з урахуванням наявних у справі доказів. Правом на дання відзиву відповідач не скористався.

Третя особа вказала, що нотаріуси не можуть бути стороною у справі та просила на правити рішення суду на адресу нотаріальної контори.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.05.2014 серії НОМЕР_2 , що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.02.2019 серії НОМЕР_3 .

Факт перебування померлих у шлюбі та те, що позивач є їх дочкою підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 10.03.1983 серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження позивача від 21.01.1955 серії НОМЕР_4 , а зміна прізвища позивача на « ОСОБА_4 » свідоцтвом про укладення шлюбу від 27.4.1974 серії НОМЕР_5 .

За життя на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 22.04.1994, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду, батькам позивача на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 , в якій вони спільно проживали та були зареєстровані.

Після смерті ОСОБА_3 фактично спадщина була прийнята її чоловіком ОСОБА_2 , який фактично постійно проживав разом з спадкодавцем та у встановлений строк не заявив про відмову від спадщини.

Після смерті батька позивач 20.08.2019 в установлений законом строк прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до Другої миколаївської державної нотаріальної контори.

Наведені обставини підтверджуються копією спадкової справи № 286/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної за заявою позивача, яка досліджена судом.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, матеріали спадкової справи не містять.

18.09.2020 позивач звернулася до державного нотаріуса за оформленням спадщини, але їй було відмовлено постановою від вказаної дати з підстав відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке б належало на праві власності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Співвласник квартири ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З постанови вбачається, що державним нотаріусом було направлено запит до компетентних органів щодо видачі дублікату документа, що підтверджує право власності померлого на вказану квартиру. Однак, Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради (відповідь від 11.08.2020) відмовлено у видачі дублікату у зв`язку із тим, що співвласники квартири є померлими особами, тому в управлінні немає підстав для поновлення документів.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень частини другої статті 1220, частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Разом із тим, згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За такого, враховуючи відсутність у позивача правовстановлюючого документу на квартиру, яка належить до спадкового майна, а також нможливості видачі його дублікату через смерть співвласників, у зв`язку з чим позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 2;

третя особа - державний нотаріус Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Авраменок С.В., місцезнаходження: м.Миколаїв, проспект Миру, 46/1.

Повний текст судового рішення складено 08.10.2021.

Суддя І.В.Коваленко