Рішення № 10022794, 28.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 16/63-54/51228.05.10 За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської

міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара"

про стягнення 10 315,07 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Коноваленко Є.Л., довіреність № 196-7009/кр від 23.09.2009 р.

від відповідача Шемяткін М.О., довіреність б/н від 26.10.2009 р.

У судовому засіданні 28.05.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара" про стягнення 23 082,87 грн. заборгованості та штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань по сплаті платежів за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення обєкту (-ів) зовнішньої реклами № 426/ТК від 01.10.2004 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2009 р., залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 р., позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2009 р. та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 р. у справі № 16/63 скасовані, справа передана на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою суду від 16.11.2009 р. справу № 16/63 прийнято до провадження суддею Демченко Т.С., справі присвоєно № 16/63-54/512, розгляд справи призначено на 27.01.2010 р.

У звязку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 27.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 08.02.2010 р. розгляд справи призначено на 17.02.2010 р.

У судовому засіданні 17.02.2010 р. представниками сторін подано спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 17.02.2010 р. оголошено перерву до 10.03.2010 р.

У звязку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 10.03.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 06.04.2010 р. розгляд справи призначено на 23.04.2010 р.

У звязку з необхідністю витребування нових доказів ухвалою суду від 23.04.2010 р. розгляд справи відкладено на 26.05.2010 р.

У судовому засіданні 26.05.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 28.05.2010 р.

27.05.2010 р. через відділ діловодства суду позивачем подано уточнення, згідно з яким позивач просить стягнути з відповідача 4 817,15 грн. основного боргу, 4 800,00 інфляційних втрат та 697,92 грн. процентів річних. Нова ціна позову за розрахунком позивача становить 10315,07 грн. У судовому засіданні 28.05.2010 р. уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами (далі Типові правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 р., передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, повязаних з розташуванням рекламного засобу (п. 24 Типових правил).

Згідно з п. 1.2. Порядку розміщення обєктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2159 від 02.12.2002 р., який був чинним на час виникнення правовідносин між сторонами, дозвіл на розміщення обєкта зовнішньої реклами (далі дозвіл) визначає право розповсюджувача зовнішньої реклами на розміщення ОЗР на певний термін і у певному місці та містить відомості про розповсюджувача зовнішньої реклами, технічні характеристики ОЗР, місце розташування ОЗР з привязкою до генерального плану місцевості, фотографічний знімок місця до і після розташування ОЗР, узгоджувальну частину та інші необхідні відомості.

Матеріали справи свідчать, що на підставі протокольного рішення Київської міської державної адміністрації № 16 від 06.10.2005 р. відповідачеві був продовжений строк дії дозволу на розміщення обєкта зовнішньої реклами № 00899-03-3М-1 з 06.10.2005 р. по 01.09.2010 р.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено п.п. 5.1.-5.2. Порядку розміщення обєктів зовнішньої реклами у м. Києві, місця розташування ОЗР надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами на підставі договорів на право тимчасового користування місцями для розташування ОЗР, які укладаються між власниками цих місць та розповсюджувачами зовнішньої реклами. Договори на право тимчасового користування місцями (для розташування ОЗР), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі комунальна власність), укладаються між уповноваженим на це робочим органом та розповсюджувачами зовнішньої реклами за умови погодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) цих місць розташування ОЗР.

01.10.2004 р. між Госпрозрахунковою організацією "Київреклама", правонаступником якої є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лара" був укладений договір № 426/ТК на право тимчасового користування місцем для розміщення обєкта зовнішньої реклами.

За умовами договору позивач, як Робочий орган, надав відповідачу, як Розповсюджувачу зовнішньої реклами, право на тимчасове користування місцем за адресою згідно додатку, який є невідємною частиною договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації (далі дозвіл) на розміщення обєктів зовнішньої реклами (надалі ОЗР), а відповідач зобовязався використовувати надане місце за цільовим призначенням для розміщення зовнішньої реклами, здійснювати оплату за право користування місцем та звільнити у триденний термін місце після закінчення терміну дії дозволу (та/або цього договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або договору.

Додатком № 3 від 06.09.2005 р. до договору (адресна програма) сторони визначили вид ОЗР, місце його розташування, розмір базової плати, дату включення в договір та дату кінця строку дії.

Згідно з п. 32 Типових правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до п. 4.1. договору розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення ОЗР встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується розповсюджувачем на підставі рахунків-фактур, наданих позивачем.

Пунктом 4.2. договору на відповідача покладений обовязок отримати у позивача рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з п. 4.5. договору плата за користування місцем сплачується відповідачем щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 11.05.2010 р., підписаним обома сторонами, заборгованість відповідача за період з 25.05.2006 р. по 30.11.2008 р. становить 4817,15 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав доказів сплати суми боргу. Натомість, відповідач посилається на дострокове припинення дії договору у звязку із демонтажем ОЗР, наявністю заборгованості відповідача більше ніж за три місяці та зміною власника місця розташування ОЗР.

Твердження відповідача про припинення дії договору на підставі п. 7.6.3. договору внаслідок наявності заборгованості відповідача відповідно до розділу 4 договору більше ніж за 3 місяці відхиляються судом, виходячи з того, що згідно з п.п. 3.1.3. та 7.8. договору вказана обставина є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи позивача і не тягне автоматичного припинення дії договору. Пунктом 7.6. договору визначені лише загальні підстави, за наявності яких договір може бути припинено.

Посилання відповідача на демонтаж ним ОЗР не приймаються судом в якості достатньої підстави для звільнення позивача від обовязку вносити плату за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР, виходячи з того, що відсутність ОЗР за наявністю дозволу на право його розміщення не є підставою для припинення терміну дії договору та/або дозволу (п. 7.9. договору). Крім цього, як визначено у п. 3 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування обєктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2159 від 02.12.2002 р., розповсюджувач зовнішньої реклами не звільняється від плати за право тимчасового використання місць для розміщення обєктів зовнішньої реклами при відсутності обєктів зовнішньої реклами.

Пунктом 3.4.11. договору передбачено, що в разі дострокового припинення терміну дії дозволу (та/або цього договору) на відповідача покладений обовязок провести демонтаж ОЗР, попередивши у письмовій формі робочий орган про дату та час проведення демонтажу. В цьому випадку уповноваженим представником робочого органу проводиться обстеження місця розташування на наявність ОЗР та складається акт обстеження. Дата складання та підписання акту обстеження є датою припинення зобовязань сторін по договору в частині одного місця, а також датою припинення здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів, передбачених розділом 4 договору, про що сторони складають додаткову угоду.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту укладання сторонами такої додаткової угоди про припинення дії договору. Лист № 71 від 27.03.2006 р. про демонтаж ОЗР, на який посилається відповідач як на підставу для припинення договору відповідно до п. 3.4.11. договору, не приймається судом як належний доказ, оскільки вказаний лист не містить зазначення дати та часу проведення демонтажу (як передбачено п. 3.4.11. договору) та відсутні докази його направлення позивачу.

І хоча зазначений лист містить пропозицію про розірвання договору, відповідачем не надано доказів виконання ним всіх вимог, передбачених п. 7.4. договору, необхідних для припинення зобовязань по внесенню плати.

Посилання відповідача на припинення дії договору у звязку із зміною власника місця розташування ОЗР відхиляються судом з огляду на те, що відповідач придбав у власність нежилі приміщення за адресою м. Київ, вул. В.Василевської, 6, літ. А (місце розміщення ОЗР) лише 02.02.2007 р., тоді як позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості, починаючи з травня 2006 року.

Крім того, додатковою угодою № 426/ТК-1 від 22.04.2009 р. до договору сторони розірвали договір з 02.02.2007 р. в частині місць, наданих для розміщення ОЗР за дозволом 00899-03-3М-1. Пунктом 4 цієї додаткової угоди передбачено, що розірвання договору не звільняє сторони від виконання невиконаних зобовязань.

З урахуванням вказаних умов додаткової угоди, суд вважає, що вимоги про стягнення боргу за рахунком № 67710 від 13.04.2007 р. (з урахування здійсненого 08.05.2009 р. коригування) задоволенню не підлягають.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 4 320,00 грн., його розмір належним чином документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 800,00 грн. інфляційних втрат та 697,92 грн. процентів річних станом на 26.05.2010 р.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

4 320,0026.05.2006 - 26.05.20101,8043 473,2814623 %519,11

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 8 312,39 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 11, ідентифікаційний код 13680870) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 12-А, ідентифікаційний код 26199714) 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) гривень 00 коп. основного боргу, 3 473 (три тисячі чотириста сімдесят три) гривні 28 коп. інфляційних втрат, 519 (пятсот девятнадцять) гривень 11 коп. процентів річних, 83 (вісімдесят три) гривні 12 коп. державного мита та 95 (девяносто пять) гривень 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 17.06.2010 р.