Ухвала суду № 100227485, 07.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 757/18453/20

Провадження № 2з/522/424/21

У Х В А Л А

07 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Тофан Л.Р.,

розглянувши заяву директора ТОВ «Сайленд» Кротова І.О. про скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

17 серпня 2021 року від ТОВ «Сайленд» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що будь якого спору між ОСОБА_1 та ТОВ «Сайленд» щодо договору на квартиру АДРЕСА_1 не існує та існувати не може, оскільки ще 06.02.2020 року Міністерством юстиції України скасовано незаконне рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 . При цьому попередній власник квартири АДРЕСА_1 а ТОВ «Будмарин» не є учасником справи.

Також представник ТОВ «Сайленд» зазначив, що суд не врахував, що задоволення заяви про забезпечення позову обмежить право власності ТОВ «Сайленд», яке фактично не оскаржується ОСОБА_1 , не здійснив належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам, не надав оцінку рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених вимог.

В судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином.

Судом встановлені наступні обставини.

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб Державного реєстратора Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайленд», ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію та відновлення права власності.

Ухвалою суду від 19 травня 2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме:

-квартиру АДРЕСА_3 ;

-квартиру АДРЕСА_2 ;

-паркомісце 8 у будинку АДРЕСА_4 ;

-паркомісце 9 у будинку АДРЕСА_4 ;

-паркомісце 14 у будинку АДРЕСА_4 .

Заборонено проведення реєстраційних дій державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким суб`єктам державної реєстрації щодо нерухомого майна, а саме:

-квартира АДРЕСА_3 ;

-квартира АДРЕСА_2 ;

-паркомісце 8 у будинку АДРЕСА_4 ;

-паркомісце 9 у будинку АДРЕСА_4 ;

-паркомісце 14 у будинку АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу

Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є в тому числі вимога про визнання права власності на спірну квартиру, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайленд» залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача ухвалою суду від 08 липня 2021 року.

Отже, між сторонами існує спір щодо права власності на майно. При цьому щодо спірного майна протягом короткого проміжку часу було вчинено низку реєстраційних дій щодо права власності інших осіб, накладення обтяжень на майно, що дає підстави для обґрунтованих припущень, що до закінчення розгляду даної справи майно, яке вже вибуло із володіння ОСОБА_1 , може бути в черговий раз відчужено. У такому випадку заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення речового права ОСОБА_1 .

При цьому суд приймає до уваги, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в травні 2020 року, ухвалою суду від 19 травня 2021 року було забезпечено позов та накладено арешт у тому числі на спірну квартиру, а ТОВ «Сайленд» придбало спірну квартиру 25 травня 2021 року.

За таких обставин обраний судом вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд», є співмірним із заявленими позовними вимогами та випливає з фактичних обставин справи, оскільки через ризик відчуження майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірної квартири може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

При цьому судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно лише тимчасово обмежить права щодо розпорядження майном, яке фактично перебуває у його володінні, проте такі заходи не перешкоджають здійсненню заявником господарської діяльності, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

При розгляді питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову судом також враховано позицію Верховного суду по справі 910/16370/20 викладену у постанові від 15.04.2021 року.

Суд також наголошує на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою від 19 травня 2021 року.

Керуючись ст. 149, 158 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд» про скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2021року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного тексту суддею

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя Чернявська Л.М.