Ухвала суду № 100227484, 08.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/20968/14-ц

Провадження №2/522/2669/21

УХВАЛА

08 жовтня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання відповідача ОСОБА_2 такою особою, що втратила право користування квартирою під АДРЕСА_1 .

Справа на підставі авторозподілу надійшла до провадження судді Приморського районного суду м.Одеси Ільченко Н.А. та ухвалою суду від 17.12.2014 року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від 20.02.2018 року провадження у даній справі зупинено до завершення розгляду до вирішення іншої цивільної справи № 522/24534/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту житлово-комунального господарства Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсною угоди про відчуження квартири з громадського житлового фонду та припинення права власності, що розглядається Приморським районним судом м.Одеси під головуванням судді Кравчук Т.С.

На підставі рішення Вищої Ради Правосуддя від 27.03.2017 року №901/0/15-18, ОСОБА_4 було звільнено з посади судді Приморського районного суду м.Одеси, у зв`язку з чим в порядку ст.14 ЦПК України, вказану цивільну справу було передано для автоматизованого розподілу.

04 червня 2018 року вказана цивільна справа була перерозподілена судді Приморського районного суду м.Одеси Бойчуку А. Ю.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року справу було прийнято до провадження судді Приморського районного суду м.Одеси Бойчуку А. Ю.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Бойчука А.Ю., що був призначений на посаду судді у межах п`ятирічного строку, до обрання судді ОСОБА_5 на посаду судді безстроково у визначеному законом порядку, на підставі Розпорядження №4 від 15 січня 2019 року керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Німас І.Я. про передачу справ на повторний автоматичний розподіл, та на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, було здійснено повторний авторозподіл справи.

Справа в порядку авторозподілу надійшла до провадження ОСОБА_7 29.01.2019 року.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року справу було прийнято до провадження з призначенням до розгляду в підготовчому провадженні на 22.04.2019 року.

22.04.2019 року розгляд справи було відкладено на 25.06.2019 року у зв`язку з неявкою сторін.

Сторони у судове засідання 25 червня 2019 року не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, жодних клопотань до суду не заявляли.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – до набрання законної сили судовим рішення по цивільної справи № 522/24534/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту житлово-комунального господарства Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсною угоди про відчуження квартири з громадського житлового фонду та припинення права власності.

10.03.2021 року на підставі запиту від 09.02.2021 року канцелярією суду було надано копію рішення суду по справі №522/24534/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним і скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним договору купівлі-продажу, та його дублікату, припинення права приватної власності, визнання права власності на квартиру, за яким постановою Одеського апеляційного суду від 06.10.2020 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27.03.2019 року – залишено без змін.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року поновлено провадження по даній справі та призначено до судового розгляду у підготовчому засіданні на 19.04.2021 року.

У підготовче засідання призначене на 19.04.2021 року сторони не з`явилися, 19.04.2021 року представником ОСОБА_2 – ОСОБА_8 на електронну адресу суду надано заяву, в якій просив закрити провадження у даній справі у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 26.04.2021 року клопотання представника ОСОБА_2 – ОСОБА_9 про закриття провадження – задоволено частково. Провадження у цивільній справі №522/20968/14-ц за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в частині вимог ОСОБА_3 - закрито.

Розгляд справи відкладено на 31.05.2021 року.

У підготовче засідання призначене на 31.05.2021 року ОСОБА_1 не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за її відсутністю суду не надано.

У підготовче засідання ОСОБА_2 не з`явилася, 31.05.2021 року представником відповідачки - ОСОБА_8 на електронну адресу суду надані заперечення проти позову, в яких останній просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Також просив справу розглядати за відсутністю сторони відповідача.

Представник Приморської районної адміністрації ОМР у підготовче засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 14.07.2021 року.

У судове засідання призначене на 14.07.2021 року сторони не з`явилися, 22.06.2021 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_8 надав суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Також просив справу розглядати за відсутністю сторони відповідача. Розгляд справи відкладено на 07.10.2021 року.

З 26.07.2021 року по 20.08.2021 року та з 27.09.2021 року по 01.10.2021 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.

У судове засідання призначене на 07.10.2021 року ОСОБА_1 та представник Приморської районної адміністрації ОМР не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не надано.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи містяться заяви представника Митрофанова щодо розгляду справи за відсутністю сторони відповідача.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 08.10.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст.257 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що позивачка не з`явилася у судові засідання: 14.07.2021 року та 07.10.2021 року, при цьому про розгляд справи буда сповіщена належним чином та завчасно, доказів поважності причин неявки суду не надала.

Також в матеріалах справи містяться, довідка про доставку ОСОБА_2 sms-повідомлення про виклик до суду на 07.10.2021року.

Неявка позивачки позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у листопаді 2014 року, позивачка не цікавиться станом розгляду справи, не з`являється у судові засідання, не надає докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, а також враховується неможливість вирішити справу на підставі наявних матеріалів без пояснень позивачки.

Окрім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без його участі відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони представника позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, не має значення, що підтверджується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020 року справа №521/10136/18.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для залишення даного позову без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання сторони позивача.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 08.10.2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.