Рішення № 10022664, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/9731.05.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду»Солом’янського району міста Києва

до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Воробйової

Віталіни Володимирівни

про стягнення 29371,24 грн.                                                                       

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Панкова О.А. –предст. за довір. № 52 від 30.12.2009.;

від відповідача: Топалова О.Є. –предст. за довір. № б/н від 23.03.2010р.

В судовому засіданні 31.05.2010, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янського району міста Києва до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Воробйової Віталіни Володимирівни про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва № 502/3 від 13.10.2008р., у розмірі 29371,24 грн., з яких: 25 574,85 грн. –за оренду приміщення, 2 979,89 грн. –компенсація плати за землю, 816,50 грн. –пеня, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2010р. порушено провадження у справі №35/97 розгляд справи призначено на 17.03.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/97 від 22.02.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.04.2010р.

          29.03.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 48904,36 грн. орендної плати, 5537,95 грн. компенсаційну плату за землю, 2426.86 грн. пені, крім того покласти на відповідача судові витрати.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/97 від 12.04.2010р. на підставі ст. ч. 4 ст. 69 та ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.05.2010.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/97 від 12.05.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 31.05.2010.

          Представник відповідача позов визнав частково про що зазначив у судовому засіданні 31.05.2010, крім того, 12.04.2010 надав відзив на позовну заяву у якому просив в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2426,86 грн. відмовити.

          У судовому засіданні 31.05.2010 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 49642,31 грн. орендної плати та компенсації плати за землю, 2426,86 грн. пені, крім того 732,42 грн. судових витрат.

          За таких обставин, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2008 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м,Києві ради (далі –Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Воробйовою В.В. (далі –Орендар), укладено договір оренди № 502/3 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець та орендар на підставі розпорядження Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007 р., № 1714 від 13.10.2008 передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення (поверхову будівлю), яке знаходиться за адресою: вул. А. Антонова, 15 «А». Строк дії договору встановлено до 13.04.2009 року.

Приміщення передається в оренду для розміщення комісійного магазину телерадіовідео апаратури та побутової техніки та його ремонту побутової техніки.

За користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом’янської районної в м. Києві радою від 20.12.2006р. № 101 або результатами конкурсу на право оренди об’єкта комунальної власності, та на дату підписання Договору встановлюється у розмірі 18 %; 6% від вартості майна і становить 6739,10 грн. на місяць.

Згідно п.3.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.3.4 Договору зобов’язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати у розмірі не менше, ніж встановлена п.3.1 Договору орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. Орендодавець зараховує авансовий платіж, як орендну плату за два місяці.

Крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцеві його видатки по платі за землю (п.3.5 Договору).

Орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п.3.1, 3.7) та інші платежі (п.п.3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.8 Договору).

Орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до:

- дати підписання Сторонами акту прийому-передачі при повернення об’єкта оренди Орендодавцеві;

- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду (п.3.9. Договору)..

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов’язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати та відшкодування земельного податку належним чином не виконував.

У зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 48904,36 грн. –орендних платежів, 5537,95 грн. суми відшкодування земельного податку.

12.05.2010 року позивачем направлений відповідачу акт звіряння розрахунків, який залишений останнім без реагування.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1, п. 3.6, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 2426,86 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що не заперечує той факт, що з квітня 2009 платежі по оренді вносились частково, а саме не в повному обсязі, внаслідок чого і утворилася існуюча заборгованість.

Крім того, обґрунтовуючи свої пояснення поласилася на фінансову кризу, у зв’язку з якою і виникло неналежне виконання ним грошового зобов’язання.

На підтвердження зазначеного у судовому засіданні були надані звіти згідно з якими Відповідач за 3-й, 4-й квартал 2009 року та 1-й квартал 2010 року отримував доход Відповідача за кожен звітний квартал який не перевищує 30 000,00 грн., тобто місячний доход відповідача становить не більше 10000,00 грн.

А тому, за період, в який утворилась заборгованість Відповідач отримував 10 000,00 грн. доходу, в той час, коли, розмір орендної плати з урахуванням плати за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення і утримання будинку та прибудинкової території становить приблизно 16 000,00 грн. в місяць.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п.3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів за період з вересня 2009 –лютий 2010 включно у розмірі 48904,36 грн. та відшкодування земельного податку в розмірі 5537,95 грн. не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Даний факт був підтверджений самим відповідачем в судовому засіданні.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати орендних платежів, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до п. 6.2. Договору позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення в сумі 2426,86 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва № 502/3 від 13.10.2008 у розмірі 48 904,36 грн.,

Щодо стягнення з відповідача пені за період з вересень 2009 - березень 2010 року у сумі 2426,86 останній зазначив про те, що пеня нарахована неправомірно, з порушенням вимог. В обгрунтування чого зазначив про наступне.

Позивач в розрахунку пені зазначає, що за вересень 2009 року пеня нараховується на суму 894,73 грн., тоді як у вересні 2009 року Відповідачем сплачено 10 400,00 грн. при нарахованій орендній платі в сумі 10 196,98 грн., а тому у вересні 2009 р. у Відповідача існує переплата, що виключає можливість нараховувати пеню за цей період.

За жовтень 2009 р. Позивач нарахував пеню на суму 9 402,25 грн., тоді як до сплати нараховано 10 271,60 грн., з яких 9 000,00 грн. оплачено Відповідачем. А тому, заборгованість Відповідача за жовтень 2009 р. - 1 271,60 грн.

У розрахунку пені за листопад 2009 р. Позивачем нараховується пеня на суму 9 486,86 гривень. Однак, до сплати нараховано 10 356,21 грн., тоді як Відповідачем сплачено 4 700,00 грн.

Орендну плату за грудень 2009 року Позивачем нараховано в сумі 10460,58 грн., з якої Відповідачем фактично сплачено 5 000,00 грн., тобто заборгованість Відповідача за грудень 2009 року становить 5 460,58 грн., тоді як Позивач нараховував пеню на суму 9591,23 грн., за січень 2010 пеня Позивачем нарахована на суму 9677,54 грн., тоді як відповідно до фактичних даних орендна плата нарахована у сумі 10546,89 грн., з яких 5000,00 грн. Відповідачем було сплачено, за лютий 2010 пеня Позивачем нарахована на суму 9851,75 грн., тоді як відповідно до фактичних даних орендна плата нарахована у сумі 10823,89 грн., з яких 3600,00 грн. відповідачем було сплачено.

На підтвердження вищезазначеного Відповідач надав відповідні квитанції.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату орендних платежів у розмірі 2426,86 грн. обґрунтовані, документально підтвердженими та підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 123,77 грн.. за розрахунком суду.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь –якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

У судовому засіданні 12.04.2010 представник відповідача надав заяву, відповідно до якої просив розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена лише за умови встановлення виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 5 Роз'яснень Вищого арбітражного суду, від 12.09.1996, №. 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»в якому вказано: «Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно», а тому відсутність коштів або відсутність прибутків не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 496,42 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Воробйової Віталіни Володимирівни (03186, м. Київ, вул. А. Антонова, 15А, 02175, м. Київ, Харківське Шосе, 21/5, кв. 28, код ЄДРПОУ 2810909883) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янського району міста Києва (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, п/р 2600957377 в ВАТ АБ «Укргазбанк», в м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 35756919), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 49766,08 грн. (сорок дев’ять тисяч сімсот шістдесят шість грн. 08 коп.) за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва № 502/3 від 13.10.2008, з яких 48904,36 грн. (сорок вісім тисяч дев’ятсот чотири гривні 36 коп.) заборгованості по сплаті орендних платежів, 5537,95 грн. (п’ять тисяч п’ятсот тридцять сім гривень 95 коп.) відшкодування земельного податку, 123,77 грн. (сто двадцять три гривні 77 коп.) –пені, 469,28 грн. (чотириста шістдесят дев’ять гривень 28 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.           

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання повного тексту рішення 11.06.2010.