Ухвала суду № 100224394, 04.10.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4249/18

Провадження № 1-кп/265/77/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А.М., за участю секретаря судового засідання Гавшиної А.С., прокурора Ігнатенко Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників обвинуваченого — адвоката Константинова І.В. та адвоката Константинової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Маріуполі Донецької області клопотання про закриття кримінального провадження №12015050790000234 від 23 січня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого заступником начальника з експлуатації в ПрАТ “МК “Азовсталь”, раніш не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050790000234 від 23 січня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України.

04 жовтня 2021 року в судовому засіданні, захисник обвинуваченого — адвокат Константинов І.В. заявив клопотання про закриття вказаного кримінального провадження у зв`язку з існуванням нескасовної постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Обґрунтовуючи своє клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_2 . Кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_2 було зареєстровано до ЄРДР 18 березня 2018 року за ч.1 ст.115 КК України, після чого слідчим, наступного дня — 19 березня 2018 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Вказана постанова слідчого за фактом смерті ОСОБА_2 не скасовувалась та є чинною по теперішній час. Таким чином, на думку захисника обвинуваченого — адвоката Константинова І.В. кримінальне провадження №12015050790000234 за обвинуваченням ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.91 ч.1 ст.284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Константинова О.М. в судовому засіданні повністю підтримали клопотання адвоката Константинова І.В. просили суд його розглянути та задовольнити.

Прокурор Ігнатенко Н.В. проти задоволення клопотання заперечувала. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначила, що кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_2 18.03.2015 року було внесене до ЄРДР за №12015050790000766, а наступного дня було закрито слідчим. При цьому, просила суд звернути увагу, що на той самий час в провадженні органів досудового слідства перебувало інше провадження - за фактом смерті ОСОБА_3 , яке 24 січня 2015 року внесене до ЄРДР за №12015050790000234 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та закрито 29.01.2015 року. Вказана постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12015050790000234 (за фактом смерті ОСОБА_3 ) була скасована прокурором 12 лютого 2016 року, а вже 12 червня 2016 року прокурором було прийнято рішення про об`єднання кримінального провадження №12015050790000234 (за фактом смерті ОСОБА_3 ) з кримінальним провадженням №12015050790000766 (за фактом смерті ОСОБА_2 ). Таким чином, просила суд вважати постанову слідчого за фактом смерті ОСОБА_2 такою, що фактично скасована після об`єднання з іншим кримінальним провадженням, а в задоволенні клопотання відмовити.

Судом, під час розгляду даного клопотання було запропоновано прокурору надати процесуальне рішення про скасування постанови слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області Кучуріна Ю.В. про закриття кримінального провадження №12015050790000766 від 19.03.2015 року за фактом смерті ОСОБА_2 , яка винесена на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Проте, прокурор наполягала перед судом на необхідності враховувати постанову прокурора про скасування закриття зовсім іншого кримінального провадження (№12015050790000234) та подальше його об`єднання з кримінальним провадженням №12015050790000766, що на думку прокурора є саме тим процесуальним рішенням, яке “скасувало” згадану постанову слідчого.

Потерпілий в кримінальному провадженні - ОСОБА_4 та представник цивільного відповідача ПрАТ “МК “Азовсталь” до судового засідання не з`явились, будучи обізнаними про день, час та місце слухання кримінального провадження на адресу суду надали заяви з проханням проводити судові засідання без їх участі.

Суд вислухавши клопотання, обґрунтування з боку сторони захисту, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ч.4 ст. 38 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Таким чином, постанова про закриття кримінального провадження є засобом встановлення правової визначеності, у тому числі щодо статусу особи, відносно якої здійснювалося кримінальне переслідування.

Так, згідно п.91 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченими пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, що зареєстровані до ЄРДР №120150507900000284 та саме які перебувають в провадженні суду: ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. Згідно сформульованого обвинувачення: “тяжкі наслідки” полягають в настанні смерті ОСОБА_2 , яка сталось 18.03.2015 року близько 08:00 години біля будівлі АБК доменного цеху ПАТ “МК “Азовсталь”

В судовому засіданні досліджено вищевказаний Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120150507900000284 з якого вбачається, що 24.01.2015 року (тобто майже за три місяці до смерті ОСОБА_2 ) в приміщенні АБК-2 на території ПАТ “МК “Азовсталь” в Орджонікідзевського районі міста Маріуполя Донецької області було виявлено труп ОСОБА_5 , 1966 року народження, без ознак насильницької смерті. Це кримінальне провадження було закрито 29.01.2015 року та 12.02.2016 року - поновлено після скасування прокурором постанови слідчого про закриття провадження.

18.03.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120150507900000766 зареєстровано кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_2 , 1960 року народження, що сталося 18.03.2015 року близько 08:00 ранку біля будівлі АБК доменного цеху ПАТ “МК “Азовсталь”, смерть якого, на думку обвинувачення, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним виконанням своїх службових обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 .

Вказане провадження, згідно наданих з боку прокурора документів 19.03.2015 року постановою слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області Кучуріна Ю.В. на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України закрито.

Як встановлено в судовому засідання вказана постанова не скасовувалась в жодний процесуальний спосіб передбачений КПК України.

12.06.2016 року, згідно досліджених документів, прокурором в рамках кримінального провадження №120150507900000284 (за фактом смерті ОСОБА_5 ) прийнято рішення та винесено відповідну постанову про об`єднання з кримінальним провадженням №120150507900000766 (за фактом смерті ОСОБА_2 ) яке, як на той час, так і на теперішній - залишається закритим.

Аналізуючи досліджені документи суд вважає, що посилання прокурора на необхідність при вирішенні клопотання сторони захисту врахувати наявну постанову про скасування закриття іншого кримінального провадження (№12015050790000234) та подальше його об`єднання із закритим кримінальним провадженням (№12015050790000766) такими, що не ґрунтуються на положеннях КПК України, оскільки скасування одного, конкретного процесуального рішення (в даному випадку постанови про закриття кримінального провадження) не тягне за собою будь-яких наслідків скасування зовсім іншого процесуального рішення в іншому провадженні, навіть у разі їх об`єднання.

При винесенні рішення суд враховує, що відповідно до низки міжнародно-правових актів однією з важливих гарантій прав людини та неодмінною складовою принципу верховенства права є неприпустимість подвійної загрози (подвійного покарання за одне і те саме діяння) (ne bis inidem) (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – КЗПЛ). Аналогічна гарантія передбачена статтями 50 Хартії основних прав Європейського Союзу, прийнятої 12 грудня 2007р., та ст.54 Конвенції про виконання Шенгенської угоди (від 14 червня 1985 р.). Гарантія, передбачена статтею 4 Протоколу №7, займає чільне місце в системі захисту конвенції. Захист від дублювання кримінальних проваджень є однією зі специфічних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого слухання у кримінальному провадженні. Стаття 4 Протоколу №7 до Конвенції закріплює основоположне право, яке гарантує, що ніхто не може бути притягнутий до суду чи покараний у кримінальному провадженні за злочин, за який він або вона вже були остаточно засуджені чи виправдані (див. Маргуш проти Хорватії; Сергій Золотухін проти Росії; Нікітин проти Росії, та Кадушич проти Швейцарії).

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що метою статті 4 Протоколу №7 є заборона повторення кримінального провадження, яке було завершено остаточним рішенням (рішення у справі “Сергій Золотухін проти Росії”, п.107). При цьому той факт, що рішення не приймає форми судового рішення, на думку ЄСПЛ, не може ставити під сумнів виправдання чи засудження особи, оскільки такий процесуальний та формальний аспект не може впливати на наслідки рішення. Щоб визначити, чи певне рішення є “виправдувальним”, чи “обвинувальним”? Суд розглядає фактичний зміст рішення та надає оцінку його впливу на ситуацію заявника. Посилаючись на текст статті 4 Протоколу №7, він вважає, що навмисний вибір слів “виправданий чи засуджений” означає, що “кримінальна” відповідальність обвинуваченого була встановлена після оцінки обставин справи, іншими словами, було визначено суть справи. Для того, аби здійснити таку оцінку, важливо, щоб орган, який приймає рішення за національним законодавством, був наділений такими повноваженнями щодо прийняття рішень, що дозволяють йому перевіряти суть справи. Орган повинен також вивчати або оцінювати докази в матеріалах справи та оцінювати причетність заявника до однієї чи всіх подій, що спонукали втручання слідчих органів, з метою визначення, чи “кримінальна” відповідальність була встановлена (рішення у справі “Aлен проти Сполученого Королівства”).

Заборона повторного розслідування як механізм забезпечення правила “non bis in idem” унормована національним законодавцем України, зокрема, у спосіб закріплення в якості обставин, що унеможливлюють проведення досудового розслідування: існування вироку по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; існування не скасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності (п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України).

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що кримінальне переслідування обвинувачений ОСОБА_1 зазнає в результаті настання смерті ОСОБА_2 обставини якої органами досудового слідства розслідувались в березні 2015 року, після чого, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України провадження було закрито, а від так на думку суду, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050790000234 від 23 січня 2015 року необхідно закрити на підставі п.91 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з існуванням нескасовної постанови слідчого про закриття кримінального провадження №12015050790000766 від 18 березня 2015 року з підстав п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Керуючись п.91 ч.1 ст.284, ст.376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Константинова І.В. про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050790000234 від 23 січня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , 1973 року народження в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України на підставі п.91 ч.1 ст.284 КПК України - закрити, у зв`язку з існуванням нескасовної постанови слідчого про закриття кримінального провадження №12015050790000766 від 18 березня 2015 року з підстав п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Повний текст ухвали складено та проголошено 08 жовтня 2021 року о 08:30 годині.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя А.М. Вайновський