Рішення № 100218738, 07.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Справа № 160/14827/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2021 року №Ф-7773-52/61 У, винесену Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015);

- зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 39687 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 92 копійки згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2020 року №0-7773-52/61;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про залишок несплаченої пені з єдиного внеску в розмірі 26405 (двадцять шість тисяч чотириста п`ять) гривень 77 копійок згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2021 року №0-7773-52/61 У.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) 06.05.2021 року №Ф-7773-52/61 У є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач на підставі ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/14827/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

21.09.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою, за який сплачується єдиний внесок. В позовній заяві позивачем не наведено обґрунтованих підстав для звільнення від сплати сум нарахованого єдиного внеску.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 був зареєстрований 19.07.2006 року як фізична особа-підприємець, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про фізичну особу-підприємця № 22240000000034368.

Відповідно до копії Довідки від 12.02.2019 р. до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААБ ОСОБА_1 має групу інвалідності перша "Б" з 01.02.2019р. Вимоги до умов та характеру праці. Утос: складання деталей та виробів. Потребує постійної сторонньої допомоги.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, 11 травня 2019 року винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5736-25/61, згідно якої на підставі ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” позивачу нарахована недоїмка зі сплати єдиного внеску в розмірі 33 586,77 грн.

Не погоджуючись з прийнятою вимогою, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року у справі №160/3931/20 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та вимоги, скасування вимоги – задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2020 року №Ф-7773-52/61, винесену Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 28.12.2020 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

У вказаному рішенні суду від 31.07.2020 року у справі №160/3931/20 судом встановлено, що позивач, як особа з інвалідністю, звільнений від обов`язку сплачувати за себе суми єдиного внеску.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

06.05.2021 року відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу №Ф-7773-52/61 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 31 637,92 грн.

Підставою для формування вимоги №Ф-7773-52/61 від 06.05.2021 року є інформація, наявна в базі даних інформаційної системи податкового органу по інтегрованій картці платника податків, в якій відображено несплачені нарахування з єдиного внеску.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7773-52/61 від 06.05.2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.10.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як визначено ч.2 ст.2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Сторонами не заперечується, що позивачем при здійсненні підприємницької діяльності обрано спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року у справі №160/3931/20 підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, що отримує відповідно до закону пенсію з інвалідності 15.01.2018 року.

Відповідно до копії Довідки від 12.02.2019 року до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ ОСОБА_1 має групу інвалідності перша "Б" з 01.02.2019 року. Вимоги до умов та характеру праці. Утос: складання деталей та виробів. Потребує постійної сторонньої допомоги.

Відповідно до вказаного позивач на підставі ч.4 ст.4 Закону №2464-V звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

При цьому, позивач не може вважатися таким, що бере добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, позаяк ні заяву, ні договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, він не підписував.

Надання відповідачем копії Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, не свідчить про те, що позивач вважається таким, що бере добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України закріплено такий принцип, на якому ґрунтується податкове законодавство України, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Оскільки норма ч.4 ст.4 Закону №2464-VI та пункту 3 розділу III Порядку №435 припускають неоднозначне трактування порядку реалізації права добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд з врахуванням презумпції правомірності рішень платника податку, приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як особа звільнена від сплати за себе єдиного внеску, не мав і не має бажання брати добровільну участі у такій системі страхування.

Частиною 4 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як визначено абз.1 ч.1 ст.25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Разом з тим, абз.2 ч.1 ст.25 Закону №2464-VI встановлено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2019 року у справі №819/538/18.

У зв`язку з встановленою судом відсутністю у позивача обов`язку сплачувати за себе єдиний внесок, вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 року №Ф-7773-52/61 є протиправною та підлягає скасуванню, а відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 39687,92 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2020 року №Ф-7773-52/61, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року у справі №160/3931/20 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2020 року №Ф-7773-52/61, винесену Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області

Згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 березня 2021 р. за № 321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно із главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:

реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;

реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;

реєстр контролю наявності ІКП без ознаки "Платник відсутній в реєстрі" відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку;

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:

у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою "Платник відсутній в реєстрі".

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача з обліковування за позивачем заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за скасованою податковою вимогою, є протиправними.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язння Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про залишок несплаченої пені з єдиного внеску в розмірі 26405,77 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2021 року №0-7773-52/61 У, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.

Оскільки протиправність вимоги від 06 травня 2021 року №0-7773-52/61 встановлено цим судовим рішенням, яке на даному етапі не набрало законної сили, суд вважає, що вимоги стосовно зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити дії щодо коригування сум єдиного внеску позивача в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення суми єдиного внеску у розмірі 26405,77 грн. є передчасними.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки із заявленої позовної вимоги не вбачається спрямованості на захист вже порушеного права, а відповідна вимога заявлена на майбутнє, суд вважає, що відповідна вимога є передчасною, та не підлягає задоволенню судом.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2021 року №Ф-7773-52/61 У, винесену Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області (здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 39687 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 92 копійки згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2020 року №0-7773-52/61.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова