Рішення № 100217309, 27.09.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6009/21

провадження № 2/753/5570/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Проценко Я.Б.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

представника відповідача ( ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 ,

третьої особи ОСОБА_5

представника третьої особи

Дарницької районного в м. Києві

державної адміністрації Матюшенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Миколаївна, Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання недійсним та скасування наказу про приватизацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , в особі представника - адвоката Крижанівського С.В., звернулися в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М., Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація про визнання недійсним та скасування Наказу відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 16.09.2020 за № 58177 про приватизацію за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним та скасування виданого 16.09.2020 Свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована наступним. У 2019 році ОСОБА_1 та членам його сім`ї було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 , в яку позивач вселився та зареєструвався разом із членами сім`ї. Після отримання ордеру на квартиру, було прийнято спільне рішення про приватизацію отриманої квартири в рівних долях, як і зазначено в ордері. Зважаючи на те, що ОСОБА_6 має інвалідність і потребує догляду та допомоги, позивачі за порадою сина ОСОБА_3 вирішили оформити довіреність на ОСОБА_5 для вчинення від їх імені приватизації на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_1 часток в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . 15.05.2019 позивачі підписали довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., відповідно до якої ОСОБА_5 повинна була вчинити дії від імені довірителя для приватизації квартири згідно виданого ордеру. Позивачі були впевнені, що уповноважують цією довіреністю ОСОБА_5 вчиняти всі необхідні дії, що пов`язані з приватизацією часток квартири на їхнє ім`я. ОСОБА_5 запевнила, що зібрала всі необхідні документи та подала разом із заявою до відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду Дарницької РДА на приватизацію квартири на шість чоловік. Через певний час після підписання довіреності, син позивачів ОСОБА_3 попросив їх пожити в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Ця пропозиція була мотивована тим, що позивачам буде краще проживати окремо, адже ОСОБА_6 хворіє і в час загострення хвороби їй потрібна окрема кімната та спокій. 24.06.2019 позивачі змінили тимчасово своє місце проживання. У серпні 2020 року позивачі намагалися зв`язатися з ОСОБА_5 щоб дізнатися про хід приватизації квартири, однак остання на зв`язок не виходила. Син повідомив про те, що документи надані ОСОБА_5 для приватизації, а тому надати їх позивача він не може. З вересня 2020 року відповідачі перестали спілкуватися з позивачами, на телефонні дзвінки не відповідають. У жовтні 2020 року з відповіді Дарницької РДА позивачі дізналися, що квартира АДРЕСА_1 була приватизована згідно наказу відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 16.09.2020 за № 58177. Заяву на приватизацію було подано невісткою позивачів ОСОБА_7 та саме нею було отримано свідоцтво про право власності на житло на зазначену квартиру на чотирьох осіб: ОСОБА_9 - ј ; ОСОБА_8 - ј ; ОСОБА_7 - ј ; ОСОБА_3 - ј. Вважають, що приватизація квартири порушує права позивачів, яка відбулася без їх згоди та без їхньої участі, як осіб, що постійно користувалися квартирою та отримали її як особи потребуючі поліпшення житлових умов та яка надано ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій. На підставі наданої довіреності ОСОБА_5 діючи від імені позивачів здійснила дії щодо зняття їх з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та вчинила дії від їх імені щодо реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Зміна реєстрації надала можливість невістці позивачів ОСОБА_7 виготовити технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 від 21.08.2019, отримати в ОСББ «Соломії Крушельницької» довідку про зміну договору найму житлового приміщення від 01.03.2020, в якому були відсутні дані про проживання та ви наймання житла позивачами, та в подальшому звернутися до Дарницької РДА із заявою про приватизацію квартири.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 08.04.2021 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.04.2021 задоволено заяву представника позивачів про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

06.05.2021 до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву від представника Дарницької РДА, в яких зазначено про те, що відповідачами до органу приватизації було надано повний перелік документів, передбачений Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, зокрема і заяву про приватизацію спірної квартири від 11.09.2020. Згідно з матеріалами приватизаційної справи у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 станом на момент подання заяви на приватизацію були зареєстровані ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 . У заяві встановленого зразка містяться лише підписи відповідачів, в тому числі в інтересах дітей, а будь-яких відомостей чи письмової згоди відсутніх членів сім`ї до заяви відповідачами до органу приватизації надано не було. Жодних правових підстав для відмови у здійсненні приватизації на момент подачі відповідачам повного і вичерпного переліку документів, передбачених Положенням, у органу приватизації не було, у зв`язку з чим і було видано наказ про приватизацію та свідоцтво про право власності на квартиру. Представник третьої особи просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення відповідно до законодавства України.

20.05.2021 до суду поданий відзив представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Ляховою К.О., в якому містяться заперечення щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими, викладені в позовній заяві обставини такими, що не відповідають дійсності з огляду на наступне. Відповідачами до Дарницької РДА було надано повний перелік документів, передбачених п. 18 Положення і копію заяви про приватизацію спірної квартири від 11.09.2020. Важливим є той факт, що лише відповідачі станом на момент подання заяви були зареєстровані та постійно проживали в спірній квартирі. Позивачі у своїй позовній заяві вказують про те, що 24.06.2019 добровільно змінили своє місце проживання та місце реєстрації, тобто на момент приватизації позивачі в квартирі АДРЕСА_1 не проживали та не були зареєстрованими. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Також 20.05.2021 до суду подано відзив відповідачем ОСОБА_7 , зміст якого ідентичний відзиву відповідача ОСОБА_3

24.05.2021 до суду надійшла заява від приватного нотаріуса Козаєвої Н.М. про розгляд справи у її відсутність .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2021 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що у 2019 році він отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1 . До цього часу вони разом проживали у квартирі АДРЕСА_3 . На спільній нараді вони вирішили, що син з дружиною та дітьми переїдуть проживати у квартиру по вул. Крушельницької в м. Києві . Сину видав доручення на здійснення приватизації отриманої квартири, яку він обіцяв приватизувати на дітей, а свою 1/3 частку на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 переоформити на позивача. Однак цього не зробив, та на даний час погрожує, що вселить свою 16 річну доньку в квартиру на вул. Мілютенка .

Представник позивачів ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію позивачів та обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що приватизація була здійснена відповідно до чинного законодавства.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона була знайома з ОСОБА_3 , і за його проханням погодилася надати допомогу в здійсненні приватизації квартири АДРЕСА_1 . В ордері було зазначено чотири дорослих особи і двоє дітей, тому було оформлено і чотири довіреності від дорослих членів сім`ї. Десь через місяць зателефонував відповідач ОСОБА_3 і повідомив, що батько хоче виписатися із квартири. Вона сказала, що хоче поговорити з батьком і сказати, що в такому випадку він не буде приймати участі в приватизації. ОСОБА_3 передав телефон батькові і той повідомив, що це його рішення, він хоче виписатися, оскільки не хоче втратити пільги на квартиру по вул. Мілютенка .

Представник Дарницької РДА в судовому засіданні пояснив, що наказ про приватизацію та свідоцтво були видані у відповідності до чинного законодавства, а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Інші учасники процесу у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд ухвалив розглядати справу у їхню відсутність.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 17.04.2019 № 214 та на підставі ордера на жиле приміщення № 015705, серії Б, ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_6 , їх син ОСОБА_3 , дружина сина ОСОБА_7 , та внучки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , набули право користування трикімнатною квартирою, жилою площею 48,90 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19).

15.05.2019 ОСОБА_1 видав ОСОБА_5 довіреність на подання та отримання всіх належних документів, щодо приватизації на його імя частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. (а. с. 10 -11).

Відповідно до Довідки ОСББ «Соломії Крушельницької» № 52/03-20 від 01.03.2020, ОСББ, розглянувши заяву ОСОБА_1 , наймача трьох кімнатної, загальною площею 75,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначено основним наймачем квартири ОСОБА_7 . Склад сім`ї: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а. с. 24).

11.09.2020 відповідач ОСОБА_7 звернувся до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про передачу у приватну власність членам сім`ї у рівних частках ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , квартири АДРЕСА_1 (а. с. 20).

За результатами розгляду вищевказаної заяви та доданих до неї документів начальником Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду було видано наказ від 16.09.2020 № 58177 Про приватизацію квартири АДРЕСА_1 (а. с. 17).

На підставі вищевказаного наказу відповідачам було оформлено та видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, серії НОМЕР_1 від 16.09.2020 (а. с. 18).

Правовідносини, що виникають у зв`язку з приватизацією державного житлового фонду, врегульовані спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», стаття 1 якого визначає, що приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно частини 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Процедура передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян визначена Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Згідно пункту 4 Положення передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (пункт 13 Положення).

За приписами пункту 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Перелік документів, надання яких є обов`язковим для здійснення приватизації, визначає пункт 18 Порядку (в редакції, чинній на час приватизації спірної квартири).

До таких документів, зокрема, належать довідка про склад сім`ї та займані приміщення, та заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Згідно пункту 19 Порядку (в редакції, чинній на час приватизації спірної квартири), довідка про склад сім`ї та займані приміщення береться громадянином на підприємстві (організації), що обслуговує жилий будинок, гуртожиток.

У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які зареєстровані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Згідно положень частини 1 статті 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

За змістом норм статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості і об`єктивності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

Позивачами зазначено у позовній заяві про те, що вони добровільно знялися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ще 24.06.2019.

Однак позивачами не надано до суду доказів, які б підтверджували їхню реєстрацію у спірній квартирі.

Мотиви, якими керувалися позивачі при знятті з реєстраційного обліку у спірній квартирі, не відносяться до предмета доказування у даній справі та не мають правового значення, оскільки особа має право на вільний вибір місця проживання.

Отже ураховуючи, що позивачі добровільно знялися з реєстраційного обліку у спірному житлі, що підтверджено в судовому засіданні, і тим самим обрали собі інше зареєстроване місце проживання, тобто не були зареєстровані у спірній квартирі на момент здійснення приватизації, суд дійшов висновку, що Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією як органом приватизації при видачі наказу про приватизацію спірної квартири вимог чинного законодавства було дотримано, і даним наказом права позивачів не порушені.

Оскільки позовна вимога про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення про приватизацію спірної квартири, підстави для її задоволення також відсутні.

Зважаючи на викладені вище обставини у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, тому підлягають скасуванню застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , власниками якої значаться ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_6 - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.04.2021 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , власниками якої значаться ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса АДРЕСА_7 .

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Миколаївна, адреса м. Київ, вул. Мишуги, 7-А.

Третя особа: Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, адреса м. Київ, вул. Кошиця, 11.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 06.10.2021.