Рішення № 10021521, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/15027.05.10 за позовом          відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком» до          товариства з обмеженою відповідальністю «Рейс- Авто»

про          стягнення 2300,44 грн.

                                                                                Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Крупка Н.М., за дов. № 95 від 25.01.2010

від відповідача: не з‘явився

Обставини справи:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейс- Авто»про стягнення 2300,44 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на не виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати послуг телефонного зв’язку, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2164,98 грн. за договором про надання послуг електрозв’язку № 157 від 26.04.2000 року. Також, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 51,61 грн. та інфляційні нарахування в сумі 23,05 грн., а з посиланням на ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»просить стягнути пеню в розмірі 60,80 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 27.05.2010 року.

27.05.2010 року в судовому засіданні представник позивача надав письмову претензію № 269-08-1 від 05.02.2010, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 2164,98 грн. заборгованості за договором, 60,52 грн. пені, 23,05 грн. інфляційних нарахувань, 51,61 грн. 3 % річних.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’являвся, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надавав, вимог ухвали суду не виконував, причини неявки в судові засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.05.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В :

26 квітня 2000 року між центром електрозв’язку № 9 (далі –Підприємство зв’язку) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Рейс - Авто»(далі –Споживач) було укладено Договір про надання послуг електрозв’язку № 157 (далі –Договір), відповідно до умов якого Підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п. 4.1 Договору послуги, які надаються Підприємство зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач припинив виконання зобов’язань з оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 269-08-1 від 05.02.2010 року з вимогою погасити заборгованість в розмірі 2 164,98 грн. та сплатити пеню в розмірі 60,52 грн., інфляційних нарахувань, 51,61 грн. 3 % річних.

Однак зазначена претензія позивача відповідачем залишена без відповіді.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості станом на день прийняття рішення.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України Господарські зобов'язання можуть виникати, або безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з акту управління господарською діяльністю, або з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.63 Закону України „Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

При цьому умови надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг телефонного зв’язку є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов Договору відповідач мав сплатити позивачеві плату за надані останнім послуги телекомунікаційного зв’язку відповідно до наданих рахунків.

Факт надання послуг по Договору між ними підтверджується роздруківками телефонних номерів за вказаний період.

Станом на день розгляду справи відповідач оплату за надання послуг телефонного зв’язку позивачу не перерахував.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги за Договором в розмірі 2164,98 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Матеріалами справи встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.

          Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості наданих позивачем послуг, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційні нарахування за обраний позивачем період нарахування. При цьому за розрахунком позивача стягуються відсотки річних у розмірі 51,61 грн., інфляційні нарахування, в розмірі 23,05 грн.

Щодо стягнення пені встановлено наступне.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін, споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 60,52 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

                    На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Рейс-Авто»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 7-В, код ЄДРПОУ 23711005), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії Київської філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. київ, пр. П. Тичини, 6, п/р 2600169 в «Райффайзен банк Аваль»м. Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 01184901) 2300,16 грн. за договором про надання послуг електрозв’язку № 157 від 26.04.2000 року, з яких 2164,98 грн. основного боргу, 60,52 грн. пені, 23,05 грн. інфляційних витрат, 51,61 грн. 3% річних, крім того 102,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                             О.С.Копитова