Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/16011.06.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Дружба народів Нова»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче підприємство «Контініум»
Простягнення 71802,60 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Поклонська Т.О. дов. № 1209 від 27.08.2009 року;
від відповідача: Богданов В.В. –дов. № б/н від 11.06.2010 року;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство «Дружба народів Нова»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче підприємство «Контініум»про стягнення 67119,00 грн. –передплати, 3905,76 грн. –інфляційних втрат та 777,84 грн. –3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 540 від 14 вересня 2009 року не поставив оплачений позивачем товар.
Ухвалою від 21.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.
В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 17.05.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 17.05.2010 року розгляд справи було відкладено на 11.06.2010 року.
В судовому засіданні 11.06.2010 року представник позивача надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.06.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 11.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче підприємство «Контініум»(далі –постачальник, відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Дружба народів Нова»(далі –покупець, позивач) був укладений договір поставки № 540 (далі –Договір), згідно з пунктом 1.1 якого на умовах цього Договору та відповідно до замовлень покупця постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах передплати 60% установку REACTOR E-10 у кількості 1 шт. (пропорціометр, шланг 10 м, пістолет –розпилювач).
Відповідно до пункту 1.2 Договору постачальник гарантує, що товар належної якості, що постачальник є власником товару, який нікому не проданий, в наймі (оренді), в податковій або іншій заставі, під забороною на відчуження не знаходиться, вільний від прав, претензій і позовів третіх осіб.
Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна вартість товару, що постачається згідно Договору становить 111865,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 18644,17 грн.
Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що оплата товару за даним Договором здійснюється шляхом 60% передплати. Решту 40% від загальної суми Договору, покупець сплачує постачальнику до моменту відвантаження товару (при цьому враховується курс МВБ на момент оплати у випадку його зміни).
Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка товару у повному обсязі, передбаченому цим Договором, повинна бути здійснена не пізніше, ніж протягом 30 банківських днів з дати отримання передплати відповідно до п. 2.2 цього Договору.
Згідно з пунктом 5.2 Договору перехід по покупця права власності на товар відбувається після приймання такого товару по кількості та по якості уповноваженим довіреністю представником (представниками) покупця. Приймання товару по кількості відбувається шляхом підписання представником покупця, уповноваженого довіреністю, видаткової накладної на товар.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку –фактури № СФ-1155 від 10.09.2009 року на суму 111865,00 грн. у відповідності до пункту 2.2 Договору перерахував на розрахунковий рахунок останнього грошові кошти в сумі 67119,00 грн., що засвідчується платіжним дорученням № 4067 від 14 вересня 2009 року та банківською випискою від 14.09.2009 року на суму 67119,00 грн., в яких в графі «Призначення платежу»міститься посилання на вищезазначений рахунок –фактуру.
В свою чергу, відповідач установку REACTOR E-10 не поставив та передплату в розмірі 67119,00 грн. не повернув.
28.10.2009 року, 27.11.2009 року та 25.01.2010 року позивач направляв на адресу відповідача претензії № 1482, № 1610, № 99, відповідно до яких просив відповідача поставити товар або повернути сплачені грошові кошти, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.11.2009 року, від 03.02.2010 року.
В свою чергу, відповідач 22.12.2009 року та 25.12.2009 року надав відповіді на претензії, відповідно до яких, проти поставки товару та повернення грошових коштів заперечував, посилаючись на те, що для поставки установки REACTOR E-10 позивач повинен в повному обсязі оплатити вартість товару.
Станом на день розгляду справи в суді, відповідач визначений умовами Договору товар не поставив, суму перерахованого авансу не повернув, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 67119,00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 777,84 грн. та інфляційні втрати в сумі 3905,76 грн. за період з 11.11.2009 року по 31.03.2010 року.
Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується у випадку порушення грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання поставити товар, тобто негрошове зобов’язання, в свою чергу повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов Договору. В зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання (дана правова позиція підтверджується також постановами ВГСУ N 14/174-06 від 01.11.2006 року, N 45/241-05 від 14.03.2006 року, N 37/649 від 17.12.2008 року).
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче підприємство «Контініум»(місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський р –н, просп. 40 –річчя жовтня, буд. 120, корпус 1; фактична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, оф. 249, код ЄДРПОУ 32105111) на користь Закритого акціонерного товариства «Дружба народів Нова»(місцезнаходження: 97012, АР Крим, Красногвардійский р –н, с. Петрівка, код ЄДРПОУ 31398117) 67 119 (шістдесят сім тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 00 коп. –основного боргу, 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 19 коп. - державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 61 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
15.06.2010 року
Судове рішення № 10021477, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 41/160. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: