Ухвала суду № 100210300, 30.09.2021, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 178/751/21

№ 1-кп/207/384/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі

головуючого судді: Юрченко І.М.

при секретарі: Сівачук А.А.

за участі

прокурора Резніченка І.М.

захисника Самко О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23.06.2021 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з Дніпровського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обирався Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська і закінчується 14 жовтня 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурор Резніченко І.М. просить міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому продовжити на 60 днів, так як не перестали існувати ризики, які були наявні при обранні запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Самко О.І. заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу та в задоволенні клопотання прокурора просили суд відмовити. ОСОБА_1 заявив клопотання про зменшення йому розміру застави до 45000,00грн., так як раніше визначена судом сума в розмірі 90800,00грн. для нього завелика, а 45000,00 грн. у нього є.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та захисника суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому та можливість впливати на потерпілу та свідків. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

Суд враховує ризик можливого впливу з боку обвинуваченого на потерпілу та свідків, вірогідності його переховування від суду, скоєння ним нових злочинів чи правопорушень, обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.

Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутого щодо ОСОБА_1 обвинувачення, а також те, що вказані злочини вчинені в період іспитового строку, на досудовому розслідуванні обвинувачений перебував у розшуку, можливо виправдано вважати, що такий ризик існує.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, обвинуваченим та його захисником в судовому засіданні суду не доведені.

Доводи обвинуваченого щодо відсутності належного обґрунтування ризиків в клопотанні прокурора, є безпідставними, оскільки у своєму клопотанні прокурором вказані доводи на підтвердження заявлених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Посилання обвинуваченого на те, що він не причетний до інкримінованих йому злочинів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом при подальшому розгляді кримінального провадження та прийнятті остаточного рішення за результатами судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ухвалою слідчого судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застосування застави (справа №178/52/21).

Захисником обвинуваченого Деркач С.І. було подано апеляцінй скаргу на вказану ухвалу. Разом з цим, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2021 року (справа №178/52/21) апеляційний суд скаргу захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2021 року, - без змін. При цьому Дніпровським апеляційним судом розмір застави також не визначався.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам вчинити дії, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, зменшення встановлених судом під час розгляду справи ризиків, зміни в майновому чи сімейному стані обвинуваченого.

При застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_1 , наявність зазначених у ст. 177 КПК України ризиків та взагалі заставу не було застасовано.

На даній стадії судом досліджено питання помірності для обвинуваченого розміру застави. При цьому, визначаючи розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 , суд врахував майновий та сімейний стан обвинуваченого, доведеність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, що обґрунтовано стало підставою для застосування до ОСОБА_1 на підставі абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України застави в розмірі 90800 гривень 00 коп., та узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру застави, обвинувачений, зазначає, що раніше визначена судом сума в розміррі 90800,00грн. для нього завелика, а 45000,00 грн. у нього є.

Суд звертає увагу, що внесення застави є правом, а не обов`язком заставодавця, а тому вказані обвинуваченим обставини не можуть слугувати підставами зменшення розміру застави як запобіжного заходу. Разом з цим раніше висловлена апеляційним судом позиція полягає взагалі у незастосуванні застави до ОСОБА_1 .

Окрім цього слід зазначити, що ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 16 серпня 2021 року також було визначено заставу у розмірі 90800,00грн., на що захисником Самко О.І. була подана апеляційна скарга, яка постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року була залишена без задоволення, а ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.08.2021 року, - без змін.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Продовжити термін застосування запобіжного заходу обвинувачуваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Преображенка Криничанського району Дніпропетровської області, громадянину України, раніше судимому, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 28 листопада 2021 року включно.

Визначити розмір застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зменшення розміру застави, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя І.М. Юрченко