Рішення № 10021015, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/16002.06.10 За позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі»

Міністерства оборони України

про внесення змін до договору

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Шумська О.В. –предст.,

Від Відповідачів           Гордієнко В.І. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі –Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 27.05.2010, просить суд внести зміни до договору № 251/4/3/07/77 та викласти п. 1.2 договору в наступній редакції: вартість продукції, передбаченої до поставки за цим договором, її номенклатура, характер, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до продукції, строки (терміни) виконання цього договору, визначаються згідно зі специфікацією, відповідно до якої найменування продукції –черевики хромові з високими берцями клеє-прошивного методу кріплення з подвійним прошиттям, що відповідають ГОСТ 447-91, строк поставки: І квартал 2007 року –5000 пар, ціна за одиницю продукції –102,25 грн., загальна вартість –511250,00 грн.; ІІ квартал 2007 року –12600 пар, ціна за одиницю продукції –102,25 грн., загальна вартість –1288350,00 грн.; ІV квартал 2010 року –7400 пар, ціна за одиницю продукції –241,67 грн., загальною вартістю 1788358,00 грн.; загальна вартість продукції без ПДВ –3578958,00 грн., загальна вартість продукції з ПДВ 4307549,60 грн.; внести зміни до п. 10.1 договору № 251/4/3/07/77 від 04.05.2007, виклавши його в наступній редакції: «цей Договір діє з дати набрання ним чинності до повного виконання своїх зобов’язань Сторонами»; додаток до договору № 251/4/3/07/77 від 04.05.2007 викласти в наступній редакції: «рознарядка Міністерства оборони України. У відповідності з Договором № 251/4/3/07/77 від 04.05.2007, укладеним Міністерством оборони України, підприємству сплановано відвантаження: черевики хромові з високими берцями клеє-прошивного методу кріплення з подвійним прошиттям у кількості 20000 пар. на адресу в/ч А2788, код 07686319, 03126, м. Київ, пр-т Відрадний, 38-Б, усього 14000 пар, у тому числі 5000 в другому кварталі 2007 року, 1600 в четвертому кварталі 2007 року, 7400 в 2010 році; на адресу в/ч а0978, код 08062199, 10014, м. Житомир, вул. Щорса, 99, усього 6000 пар, у тому числі 6000 пар в четвертому кварталі 2007 року; на адресу ВВЗ в/ч А0936, код 24992605, 95014, м. Сімферополь, вул. Запорізька, 14, усього 5000 пар, у тому числі 5000 пар в четвертому кварталі 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини: Відповідач безпідставно не прийняв 15.12.2007 партію черевиків у кількості 7400 одиниць, що поставлялися Позивачем на підставі укладеного між ними договору від 04.05.2007 № 251/4/3/07/77 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби; неправомірність дії Відповідача щодо відмови від прийняття вказаної продукції була встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2008 у справі № 43/293, яким зобов’язано Відповідача прийняти від Позивача товар; з моменту укладення договору поставки пройшло багато часу та відбулася істотна зміна обставин, якими Позивач керувався при укладенні договору, а саме: індекс інфляції за період з 04.05.2007 по 22.03.2010 складає 1,519; Позивач поніс додаткові витрати у вигляді штрафних санкцій, сплачених контрагентам за неоплачений товар, у сумі 798830,00 грн.; з урахуванням зазначених збитків вартість 7400 пар черевиків, за підрахунками Позивача, складає 1238020,00 грн.; керуючись ст. 651 ЦК України, Позивач просить внести зміни до договору поставки в частині визначення ціни за 7400 одиниць продукції та строків поставки.

Відповідач у поданому до суду відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що внесення змін до договору поставки від 04.05.2007 № 251/4/3/07/77 після закінчення бюджетного періоду, якщо це прямо не передбачено окремим нормативно-правовим актом та без проведення процедури закупівлі суперечить чинному законодавству. Крім того, Позивач ухиляється від виконання рішення суду та не поставляє продукцію у визначені органами виконавчої служби строки.

23.04.2010 слухання справи відкладалося з підстав, визначених у відповідній ухвалі, згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 ГПК України; 19.05.2010 в судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до ч.3 ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.05.2007 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 251/4/3/07/77 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі –Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник (Позивач) зобов’язується поставити речове майно для потреб замовника (Відповідач), а замовник –забезпечити приймання та оплату продукції в асортименті, кількості, у строки (терміни) та за цінами відповідно до положень даного договору.

Згідно з п. 1.2 Договору поставки вартість продукції, передбаченої до поставки за цим договором, визначається в специфікації.

Зі специфікації, що викладена в п. 1.2 Договору поставки, слідує, що постачальник повинен поставити замовнику в першому кварталі 2007 року 5000 пар черевиків хромових з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення з подвійним покриттям, ціна за одиницю яких складає 102,25 грн., а всього –511250,00 грн., а в четвертому кварталі (до 15.12.2007) –20000 пар таких черевиків, ціна за одиницю яких складає 102,5 грн., а всього 2556250,00 грн. Загальна вартість продукції, включаючи ПДВ, складає 3067500,00 грн.

В п. 4.3 Договору поставки передбачено, що ціна продукції залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Пунктом 10.1 Договору поставки передбачено, що цей договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2007, а в частині проведення розрахунків –до повного їх завершення.

29.05.2008 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 43/293 за позовом ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі»до Міністерства оборони України про спонукання забезпечити належне приймання продукції та належне оформлення документів встановлено, що Міністерство оборони України необґрунтовано не прийняло продукцію у кількості 7400 пар за договором № 251/4/3/07/77 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 04.05.2007, та зобов’язано його прийняти від ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія Дісі»продукцію –черевики хромові відповідно до умов договору № 251/4/3/07/77 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 04.05.2007 та належним чином оформити документи, необхідні для здійснення розрахунків, а саме: акт приймального контролю якості та видаткову накладну постачальника. Зазначене рішення вступило в силу 28.01.2009, а наказ на його виконання було видано 24.02.2009.

Як вбачається з пояснень представників сторін, на дату прийняття даного рішення Позивач не поставив, а Відповідач не прийняв продукцію, визначену в рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 43/293 від 29.05.2008

В матеріалах справи знаходяться копії листів, в яких Позивач повідомляє Відповідача про те, що поставка продукції на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2008 у справі № 43/293 буде можлива лише після внесення змін до Договору поставки в частині зміни умов щодо ціни продукції, та копії листів Відповідача, в яких останній просить Позивача повідомити про дату поставки, проте відмовляється вносити зміни до Договору поставки.

Для обґрунтування зміни вартості 7400 пар черевиків у зв’язку з неприйняттям Відповідачем партії товару, Позивачем були надані до суду копії договору поставки від 01.11.2002, укладеного між Позивачем як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Воєнторг»як постачальником, видаткової накладної № 1561 від 23.11.2007, акту звірки розрахунків за листопад 2007 р. – лютий 2008 р., витратної накладної № 828 від 17.08.2009.

Згідно з договором поставки від 01.11.2002 постачальник передає товар в асортименті, кількості та на суму, що вказані в рахунках-фактурах, протягом 10 днів після одержання заявки від замовника. Розрахунки за товар згідно з п. 4.2 договору проводяться протягом двох місяців після дати поставки.

Пунктом 5.3 договору поставки від 01.11.2002 передбачено, що за порушення строків з оплати товару, вказаних в п. 4.2 договору, замовник зобов’язується виплатити штраф у розмірі 16% від невиплаченої суми за кожен місяць прострочення, а в тому випадку, коли таке прострочення з оплати продовжується більше одного місяця, штраф у розмірі 16% від простроченої суми додатково виплачується за кожен місяць прострочення.

Згідно з видатковою накладною № 1561 від 23.11.2007 ТОВ «Воєнторг»передав Позивачу за договором поставки від 01.11.2002 20 000 пар черевиків хромових з високими берцями клеє-прошивного методу кріплення з подвійним прошиттям на суму 2159000,00, включаючи ПДВ.

З акту звірки взаємних розрахунків між Позивачем та ТОВ «Воєнторг»за період з листопада 2007 року по лютий 2008 року слідує, що станом на 04.02.2009 заборгованість Позивача перед ТОВ «Воєнторг»за продукцію, передану згідно з видатковою накладною № 1561 від 23.11.2007, складає 798830,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 828 від 17.08.2009 Позивач передав ТОВ «Воєнторг»в рахунок погашення штрафних санкцій за договором поставки від 01.11.2002 800 штук курток зимніх з застіжкою на загальну суму 766847,20 грн., включаючи ПДВ.

Як вбачається з розрахунку збільшення вартості черевиків хромових у кількості 7400 пар, доданого до позовної заяви, загальна вартість 7400 пар черевиків станом на 22.03.2010 збільшилася на 1238020,00 грн., з яких 471172,80 грн. –сума на яку збільшилася вартість продукції внаслідок інфляції, 766847,20 грн. – додаткові витрати у вигляді штрафних санкцій.

З викладених обставин вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник у зв’язку з недосягненням домовленості між ними щодо ціни, за якою має прийматися продукція за Договором поставки.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами—юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

В ч. 1 ст. 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 179 ГК України зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

З викладених норм чинного законодавства слідує, що при укладенні господарського договору сторони, визначаючи його зміст, зобов’язані враховувати ті приписи актів законодавства, що є імперативними для відповідного виду правовідносин.

Судом встановлено, що за результатами проведення процедури державних закупівель між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір поставки.

На момент укладення Договору поставки порядок укладення договорів за результатами процедури державних закупівель та вимоги щодо цих договорів регулювалися Законом України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»від 22.02.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі, згідно з цим Законом.

В ч. 2 ст. 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника—переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

Відтак, законодавство, що діяло на момент укладення Договору поставки, передбачало можливість коригування ціни в договорі про закупівлю за умови отримання позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель.

Пунктом 2.3 Порядку подання та розгляду звернень щодо коригування ціни договору, затвердженого рішенням Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 28.08.2007 № 01/13рш, передбачено, що для одержання позитивного висновку щодо коригування ціни договору про закупівлю, постачальник повинен звернутися за підтвердженням рівня ціни на відповідному ринку товарів або послуг до однієї з таких територіальних структур: Держзовнішінформу, Державної інспекції з контролю за цінами, Державного комітету статистики України, ДП "Укрпромзовнішекспертиза", Торгово-промислової палати України. Зміна ціни може підтверджуватися копією нормативно-правового акта органу, який має право здійснювати регулювання цін на відповідну продукцію.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Закон України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»втратив чинність 02.04.2008, а Міжвідомча комісія з питань державних закупівель була ліквідована.

Частиною 3 ст. 5 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно з чч. 2-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наведеної норми вбачається, що підставою для зміни договору в судовому порядку є таке порушення умов договору однією із сторін, яке призвело до позбавлення в значній мірі іншої сторони того, на що вона розраховувала при укладенні цього договору.

Водночас, питання щодо істотності порушення є оціночним, оскільки в основі його визначення лежать конкретні очікування сторони за договором на момент його укладення.

В рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 43/293 від 29.05.2008, що має в частині встановлених в ньому фактів преюдиційне значення в даній справі, зазначено, що Відповдіач порушив зобов’язання за Договором поставки, не прийнявши до 15.12.2007 партію поставлених Позивачем черевиків у кількості 7400 штук.

Відтак, порушення Відповідачем свого зобов’язання за Договором поставки мало місце в період дії Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти».

Проте, суд звертає увагу на те, що Позивач протягом півтора року з моменту допущення Відповідачем порушення умов Договору поставки не звертався до Відповідача з проханням внести зміни до договору щодо підвищення ціни продукції, а також не подавав позову про зміну ціни Договору до суду.

Разом з тим, Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, посилаючись на те, що внаслідок інфляційних процесів, а також сплати ним штрафних санкцій контрагенту, він позбавився в значній мірі того, на що розраховував, коли визначав ціну в Договорі поставки при його укладенні.

Таким чином, порушення Відповідачем своїх зобов’язань за Договором поставки не відразу призвело до настання тих негативних наслідків, що зумовили невигідність виконання цього договору без внесення відповідних змін до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач направив Відповідачу листа від 01.06.2009, в якому обґрунтовував необхідність збільшити ціну 7400 пар черевиків з урахуванням зростання індексу інфляції, внаслідок чого вартість однієї пари черевиків складає 198,02 грн., а загальна вартість 7400 пар –1465348,00 грн., у тому числі ПДВ. У відповідь даний лист Відповідач листом від 03.07.2009 повідомив Позивача про те, що пунктом 4.3 договору поставки передбачена незмінність ціни до повного виконання зобов’язання.

З викладеного слідує, що правовідносини Позивача та Відповідача з приводу внесення змін до Договору поставки виникли вже тоді, коли Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»втратив чинність.

Станом на 01.06.2009 був чинний п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.20.2008 № 921 (далі –Положення), в редакції, яка передбачала, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом.

Згідно з п. 2 Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009 № 62 (далі –Порядок), істотні умови договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності цим Порядком, можуть змінюватися за згодою сторін відповідно до цього Порядку.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що ціна товарів, робіт, послуг (без зміни кількості товарів, робіт, послуг) може змінюватися, якщо: з дати набрання чинності договору про закупівлю, в межах передбачених строків його виконання, відбулися зміни ставок обов’язкових платежів, що безпосередньо вплинули на ціну договору пропорційно таким змінам; відбулася зміна кон’юнктури ринку на товари, послуги, що повинно бути підтверджено документально; змінився встановлений згідно із законодавством органами державної статистики індекс інфляції, змінився курс іноземної валюти у разі встановлення у договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, змінилися біржові індекси (котирування), обумовлені у договорі про закупівлю, а також збільшився розмір мінімальної заробітної плати; наявні підстави, передбачені порядком, визначеним будівельними нормами, встановленими органами державної влади.

Зазначений пункт Порядку визначає виключний перелік підстав, за наявності яких можливе коригування ціни в договорі про закупівлю в бік збільшення, в числі яких зазначена і зміна індексу інфляції.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода до договору поставки про зміну ціни 7400 пар черевиків, між сторонами укладена не була, і Позивач не звернувся до суду з позовом про внесення змін до Договору поставки в частині збільшення його ціни внаслідок дії інфляційних процесів.

04.12.2009 Позивач надіслав Відповідачу листа від 03.12.2009 за № 09/351, в якому, посилаючись на істотну зміну обставин, просив укласти додаткову угоду до Договору поставки, в якій передбачити, що ціна однієї пари черевиків складає 290,00 грн., а загальна вартість 7400 пар –2146000,00 грн., у тому числі ПДВ. Обгрунтування вказаної ціни в листі відсутнє.

14.07.2009 набрали чинності зміни п. 84 Положення, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 697, якими передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.

Відтак, на момент напрвлення Позивачем Відповідачу вимоги про збільшення загальної ціни 7400 пар черевиків за договором поставки до 2146000,00 грн., чинним законодавством заборонялося вносити будь-які зміни до договорів про закупівлю, крім тих, що передбачали зменшення обсягу або ціни закупівлі.

З 12.12.2009 пункт 84 Положення діє в редакції, що передбачає заборону на внесення будь-яких змін до договору про закупівлю до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до дати набрання чинності цією постановою, завершуються відповідно до цієї постанови.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що на момент звернення Позивача до Відповідача з пропозицією внести зміни до Договору поставки в частині підвищення ціни продукції, викладеної в листі від 04.12.2009, внесення подібних змін було заборонено. Не передбачена можливість внесення таких змін й правовими нормами, що діють на момент звернення Позивача до суду та прийняття даного рішення.

Також суд звертає увагу на те, що вимоги Позивача про збільшення ціни 7400 пар черевиків на 766847,20 грн., тобто на суму штрафних санкцій, що була сплачена Позивачем своєму контрагентові, є безпідставними.

Так відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання.

Додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України відносяться до складу збитків, що підлягають відшкодуванню за умови порушення господарського зобов’язання однією із сторін.

Відшкодування збитків згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч.2 ст. 20 ГК України є окремим способом захисту порушених прав суб’єкта господарювання.

Збитки, понесені суб’єктом господарювання, не є тією обставиною, що може вплинути на підвищення вартості продукції та, відповідно, її ціни.

Справедливість зазначеного підтверджується, зокрема, наведеними вище положеннями Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009 № 62 (далі –Порядок), та рішення Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 28.08.2007 № 01/13 рш, які серед обставин, що можуть вплинути на ціну продукції, передбачають зміну ставок обов’язкових платежів, що безпосередньо вплинули на ціну договору, зміну кон’юнктури ринку на товари, послуги, зміну індексу інфляції, курсу іноземної валюти у разі встановлення у договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміну біржових індексів (котирування), збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто, це обставини, пов’язані зі зміною ринкових умов, що безпосередньо впливають на вартість витрат суб’єктів господарювання, а відтак і на ціноутворення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що запропонований Позивачем розрахунок ціни 7400 пар черевиків, який передбачає включення витрат на оплату штрафних санкцій до ціни продукції, є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З огляду на те, що пунктом 3.4 Договору поставки, укладеного між Позивачем та Відповідачем, прямо передбачено, що ціна продукції залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором, а законодавством, що діяло на момент звернення Позивача до Відповідача з вимогою про зміну ціни в Договорі поставки, внесення таких змін було заборонено, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 14.06.2010