Рішення № 10020851, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/19703.06.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»

про                     розірвання договору № 21/07 про розробку проектної документації від

06.08.2007р. та стягнення 141400,00 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Нагорянський С.І. (дов. № б/н від 19.04.2010), директор –

Уляна Т.Б.

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору № 21/07 про розробку проектної документації від 06.08.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»та стягнення з відповідача 141400,00 грн. сплаченого позивачем авансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/197, розгляд справи призначений на 29.04.2010р.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з знаходженням представника відповідача у відрядженні та неможливістю виконати умови ухвали суду від 29.03.2010р.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.04.2010р., представник позивача подав документи по справі та клопотання про продовження строку розгляду даної справи, яке було задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. розгляд справи відкладений на 03.06.2010р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів; продовжено строк вирішення спору у справі № 8/197; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 03.06.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми ТОВ «ВІЛ-47»у межах суми 143135,00 грн.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказування обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказуванні в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів –фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов’язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

06.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕвроСПА»- «генпідрядник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»- «субпідрядник»був укладений договір № 21/07 про розробку проектної документації (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»зобов’язався розробити та передати «генпідряднику»на умовах цього договору нижченаведену проектну документацію (надалі - документація): предпроектні пропозиції, для одержання архітектурно-планувального завдання (дозволу на проектні роботи); ескізний проект; проект (стадія «П»), робоча документація (стадія «РД»); дизайн-проект.

Вичерпний перелік документації, що розробляється за цим договором наведений у додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п.4.1 договору, ціна робіт та порядок оплати за цим договором визначається на підставі додатку № 2 до цього договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що загальна вартість робіт за цим договором, визначається із розрахунку 176,75 грн. за один кв.м. загальної площі об’єкта. Загальна площа об’єкта (за виключенням підземного технічного поверху) вказується у погодженому сторонами ескізному проекті. У вартість розрахунків не входить вартість робіт, щодо розробки проектної документації підземного технічного поверху.

Загальна вартість робіт, зазначена у п.4.3 цього договору, підлягає коригуванню після остаточного уточнення загальної площі об’єкту у відповідності до загальної площі об’єкту, яка зазначена в позитивному висновку Комплексної інвестиційної державної експертизи, на що повинна існувати вказівка у відповідному акті приймання-передачі робіт (п.4.4 договору).

Умовами договору сторони погодили, що обсяг виконуваних «субпідрядником»робіт та строки, щодо розробки документації за цим договором визначені графіком робіт, який є додатком № 1 до цього договору. (п.3.1 договору).

Датою початку проектних робіт за цим договором є дата отримання від «замовника»авансу за проектні роботи та документації згідно п.1.3 цього договору (п.3.3 договору).

На виконання прийнятих на себе зобов’язань позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 141400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №262 від 06.08.2007р. (копія знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, згідно графіку робіт, який є додатком № 1 до договору № 21/07 від 06.08.2007р., термін виконання робіт по 1-му етапу робіт становить 60 робочих днів з моменту передачі «субпідряднику»документів згідно п.1.3 договору та здійснення авансового платежу.

Відповідно до п.5.1 договору розроблена документація передається «субпідрядником»у 4-х екземплярах українською мовою «генпідрядникові», що оформляється відповідними актами здавання-приймання робіт.

В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження складання сторонами актів здавання-приймання робіт; докази направлення таких актів відповідачем позивачу та докази відмови позивача від їх підписання. Відповідачем таких доказів на вимогу ухвали суду не надано.

Умовами договору сторони погодили, що «субпідрядник»зобов’язується регулярно, але не менше одного разу на місяць інформувати «генпідрядника»про хід розробки документації, і з будь-якою іншою періодичністю по запиту «генпідрядника»(п.7.1 договору).

Однак, в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження інформування відповідачем позивача не менше одного разу на місяць про хід розробки документації.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Термін дії договору закінчується повним виконанням зобов’язань кожною із сторін.

Згідно з п.10.3 договору, договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору та в інших випадках передбачених законодавством.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Статтею 852 ЦК України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Абзацем 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу (ч. 1 ст. 206 ГК України).

Відповідно до ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове розірвання даного договору з причин істотного порушення відповідачем умов договору та строків виконання робіт за договором, просив відповідача повернути отримані грошові кошти за договором у сумі 141400,00 грн. Доказом направлення відповідачу вказаної претензії є повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з відміткою про її отримання відповідачем 20.02.2009р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Відповідач відповіді не надав, кошти не повернув.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене та те, що невиконання відповідачем власних зобов’язань за договором № 21/07 про розробку проектної документації від 06.08.2007р. триває вже більше двох років, а порушення відповідачем умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору є істотним, тому суд дійшов висновку, що договір № 21/07 про розробку проектної документації від 06.08.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»підлягає розірванню, а кошти в розмірі 141400,00 грн. сплаченого позивачем авансу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, при задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 651, 653, 837, 852, 887 ЦК України, ст. ст. 188, 193, 206 ГК України, ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № 21/07 про розробку проектної документації від 06.08.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»(юридична адреса: 01014, м.Київ, вул. Ржищівська, 8; поштова адреса: 03150, м.Київ, бул. Л.Українки, 23, оф. 108; код 23527626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА»(юридична адреса: 02160, м.Київ, вул. Березнева, буд. 12; поштова адреса: 01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 68, оф.1; код 33740425) 141 400 (сто сорок одну тисячу чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 1 499 (одну тисячу чотириста дев’яносто дев’ять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 14.06.2010р.