Рішення № 100208383, 04.10.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2361/21

номер провадження 2/695/1143/21

04 жовтня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Ушакової К.М.,

за участю секретаря судового засідання – Біленко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі – ПрАТ «УПСК»)про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортна пригоди та стягнення страхового відшкодування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 22.01.2020 на автодорозі Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 22 км сталась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу PORSHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 , належного позивачу, під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті якої було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб. Позивачем, для з`ясування нанесеної йому матеріальної шкоди, замовив проведення автотоварознавчого дослідження, відповідно до висновку якого, розмір нанесених збитків останньому складає 383 609,52 грн. Відповідно до страхового акта, розмір нанесеного позивачу матеріального збитку складає 353 695,08 грн. Разом з тим, договором добровільного страхування наземного транспорту передбачена франшиза в розмірі 0,5 %, а саме 5 100,00 грн. Позивачем зазначено, що розмір нарахованого та перерахованого відповідачем надалі страхового відшкодування складає 348 595,08 грн. Таким чином, залишок несплаченого страхового відшкодування за страховим випадком, який мав місце 22.01.2020 складає 29 914,44 грн. Окрім того, стягненню підлягають також пеня за прострочення заборгованості в сумі 6 185, 23 грн., сума інфляційного збільшення боргу в сумі 2 700,90 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 293,00 грн., та у разі задоволення позову – витрати на проведення експертизи в сумі 3 500,00 грн.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Від відповідача ПрАТ «УПСК» на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання представник позивача Блізнєцов Є.А. не прибув, скерував до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу PORSHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Із матеріалів справи судом встановлено, що 15.09.2019 між сторонами укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 078 044/000/190000144 (далі - Договір) на транспортний засіб PORSHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року виписку, кузов № НОМЕР_4 .

Відповідно до п. 10.3 Договору страхова сума складає 1 020 000,00 грн.

Згідно з п. 13.3 Договору франшиза за іншими страховими випадками складає 0,5 % від страхової суми, зазначеної у п. 10. 3 Договору.

Відповідно до страхового акта № КАСКО/044/000/20/0024, за договором страхування № 078 044/000/190000144 від 15.09.2019, за подією, яка мала місце 22.01.2020 о 02 год. 00 хв., А/дорога Н-16-Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 22 км, вартість відновлювального ремонту, без урахування фізичного зносу деталей, відповідно до звіту № 1485 від 18.05.2020 з ПДВ складає 353 695,08 грн., з вирахуванням безумовної франшизи (5 100,00 грн.) підлягає виплаті страхове відшкодування в сумі 348 593,08 грн.

Згідно з листом запрошенням на огляд об`єкта дослідження від 28.02.2020, позивач повідомив відповідача про те, що огляд автомобіля PORSHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 відбудеться 05.03.2020 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Черкаси, вул. Ярославська, 7, ряд 4, оф. 5. Вказане повідомлення отримано відповідачем 02.03.2020, згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №180010190037.

Відповідно до висновку судового експерта Кипи С.М. за результатами автотоварознавчого дослідження від 24.03.2020 № 055-20, розмір матеріальних збитків, заподіяних у результаті ДТП власнику автомобіля PORSHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого 22.01.2020, без урахування втрати товарної вартості ВТВ становить 383 609,52 грн.

У листі ПрАТ «УПСК» від 06.08.2020 № 2383/18 позивачу повідомлено, що висновок експерта від 24.03.2020 № 055-20 із визначеною сумою завданих збитків 383 609,52 грн. страховиком погоджено не було. 10.02.2020 було проведено огляд пошкодженого автомобіля, та визначено вартість відновлювального ремонту, яка відповідно до звіту № 1485 від 18.05.2020 по замовленню ПрАТ «УПСК» становить 353 695,08 грн. Отже доплата страхового відшкодування, згідно з наданим висновком експерта № 055-20 від 24.03.2020 не буде прийнята ПрАТ «УПСК».

При вирішенні даної справи судом встановлено, що спірним між сторонами є залишок невиплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 29 914,44 грн. та штафні нарахування в розмірі 10 179,13 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 8 цього ж Закону, страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, страхова компанія визначила розмір страхового відшкодування у зв`язку з виниклою ДТП в сумі 353 695,08 грн. Страховик виплатив страхове відшкодування позивачці у вказаній сумі, що позивачем не заперечується.

Водночас, висновком судового експерта Кипи С.М. від 24.03.2020 № 055-20, розмір матеріальних збитків, заподіяних у результаті ДТП власнику автомобіля PORSHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 383 609,52 грн.

Згідно з п. 8.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції та Фонду держмайна від 24.11.2003р. № 142/5/2092 (далі - Методика), калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

За правилами п. 5.5. Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Із матеріалів справи, судом встановлено, що експертом Кипою С.М. до висновку від 24.03.2020 № 055-20 додано протокол огляду транспортного засобу від 05.03.2021, перелік пошкодження, фототаблицю фіксації аварійних пошкоджень КТЗ та ремонтну калькуляцію від 24.03.2020.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на спростування того обсягу пошкоджень, що були визначені експертом Кипою С.М. у висновку від 24.03.2020 № 055-20, а суд позбавлений можливості встановити правильність тверджень сторін, з огляду на відсутність належних доказів, з урахуванням принципу змагальності, суд доходить висновку, що відсутні підстави для сумніву щодо правильності визначення необхідного обсягу ремонтних робіт і їх вартості.

Як роз`яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997р., при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону експертом Кипою С.М. при складанні висновку від 24.03.2020 № 055-20 або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі експертів (є загальнодоступною інформацією), експерт Кипа Сергій Миколайович є атестованим експертом України, має кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю: 12.2 «Визначення вартості колісних, транспортних засобів, розміру збитку заподіяного власникові - транспортного засобу» (свідоцтво від 07-06-2019 № 38, видане Міністерством юстиції України, на момент надання висновку було дійсне (до 07.06.2022).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

З урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, установлених судом обставин справи, з огляду на те, що він одержаний у порядку, встановленого законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлений ним залишок несплаченого страхового відшкодування в сумі 29 914,44 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення останнім виконання зобов`язання із відшкодування майнової шкоди з 02.02.2020 по 12.07.2021 суд виходить з такого.

Пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд зауважує, що відповідачем на підставі належних та достатніх доказів не було спростовано заявлений позивачем у позовній заяві розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, чи період за який його було здійснено.

Відтак, враховуючи, що страховик на підставі пункту 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язаний сплатити потерпілим пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позовної заяви, який не був спростований відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у сумі 6 185,23 грн., трьох процентів річних у сумі 1 293,00 грн. та суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 2 700,90 грн.

З урахуванням викладеного вище, суд висновує про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Судові витрати на правничу допомогу – це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

На підтвердження понесених витрат на експертне дослідження по визначенню збитків від пошкодження автомобіля в ДТП, позивачем надано квитанцію № 055-20 від 24.03.2020, відтак, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ: 20602681, місце реєстрації: м. Київ, вул. Кирилівська, 40) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 29 914 двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 44 коп., штрафні санкції в розмірі 10 179 (десять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 13 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді витрат за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 3 500,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя К.М. Ушакова