Рішення № 10020737, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/2602.06.10 За позовом доПублічного акціонерного товариства «Банк Форум»

1. Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполіс»

простягнення 1207738,03 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Кузьмич О.Ю., Зубрицька І.М. –предст.,

Від Відповідачів 1. не з'явилися,

2. Яновицький Є.О. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель»(далі –Відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполіс», в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.04.2010, просить суд стягнути з Відповідача-1 та Відповідача-2 солідарно заборгованість у сумі 1207738,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач-1 допустив прострочення виконання зобов’язання з виплати Позивачу відсоткового доходу за процентними облігаціями за шостий, сьомий та восьмий відсоткові періоди, в результаті чого загальна сума заборгованості Відповідача-1 зі сплати відсоткового доходу складає 1129637,60 грн. На суму заборгованості за кожен відсотковий період Позивачем були нараховані пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та три проценти річних, внаслідок чого загальна сума заборгованості склала 1207738,03 грн.

Оскільки виконання зобов’язання Відповідача-1 за випущеними облігаціями забезпечене порукою Відповідача-2, Позивач просить стягнути визначену ним суму заборгованості з Відповідача-1 та Відповідача-2 солідарно.

Відповідач-1 відзиву на позов до суду не надав, повноважного представника для участі в судових засіданнях не направив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 письмового відзиву на позов до суду не надав, проте представник Відповідача-2 в судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог до Відповідача-2, посилаючись не та, що 03.09.2009 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 була укладена угода про розірвання договору поруки, внаслідок чого зобов’язання Відповідача-2 з забезпечення виконання зобов’язань Відповідача-1 за випущеними останнім облігаціями припинили свою дію.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу згідно зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.01.2008 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку був зареєстрований випуск облігацій, емітентом яких є Відповідач-1 (копія свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій підприємств № 44/2/08 від 26.01.2008 знаходиться в матеріалах справи).

Згідно з п. 3.2 Інформації про випуск облігацій, затвердженої рішенням правління Відповідача-1 від 25.12.2007 (далі –проспект емісії), Відповідач-1 випустив іменні, відсоткові, з обмеженим колом обігу, забезпечені облігацій у кількості 100000 штук номінальною вартістю 1000 грн., загальна номінальна вартість випуску складає 100000000,00 грн., форма існування облігацій –бездокументарна, серія облігацій –«А», порядкові номери облігацій № 000001-100000.

В п. 7 переліку осіб, серед яких емітент має намір розмістити облігації, що визначений в проспекті емісії, зазначений Позивач.

14.04.2008 між Відповідачем-1 та Позивачем був укладений договір № 288/08 купівлі-продажу цінних паперів, згідно з п. 1.2 якого продавець (Відповідач-1) зобов’язується передати покупцю (Позивач), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити 15000 штук простих іменних облігацій серії А в без документарній формі, емітентом яких є Відповідач-1, перерахувавши на рахунок останнього 15161250,00 грн.

В матеріалах справи знаходиться копія меморіального ордеру № 125827 від 14.04.2008, на підставі якого Позивач перерахував Відповідачу 15161250,00 грн. в якості оплати за облігації згідно з договором купівлі-продажу № 288/08 від 14.04.2008, а також копія розпорядження Відповідача на зарахування на рахунок Позивача 15000 облігацій.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 26.08.2009 Позивач був власником 8 714 облігацій, емітентом яких є Відповідач-1.

Порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями визначений в п. 3.3.9 проспекту емісії, згідно з яким виплати відсоткового доходу здійснюються в національній валюті платіжним агентом за дорученням та від імені емітенту.

Шостий відсотковий період охоплює проміжок часу з 26.05.2009 до 25.08.2009 (91 день), дата виплати відсоткового доходу –26.08.2009, сьомий відсотковий період –з 26.08.2009 до 25.11.2009 (91 день), дата виплати відсоткового доходу –26.11.2009, восьмий відсотковий період –з 26.11.2009 до 25.05.2010 (91 день), дата виплати відсоткового доходу –26.02.2010.

В п. 3.3.9 проспекту емісії зазначено, що відсоткова ставка по п’ятому-восьмому та дев’ятому-дванадцятому відсоткових періодах встановлюється рішенням правління емітенту, виходячи з ринкової кон’юнктури, але не менше 3% річних в гривні. Про рішення щодо встановлення нової відсоткової ставки або підтвердження незмінності попередньої емітент зобов’язується повідомити офіційним листом кожну юридичну особу, серед яких розміщені облігації.

В матеріалах справи знаходиться копія листа Відповідача-1 від 16.01.2009 № 83, в якому останній повідомив Позивача про те, що на п’ятий, шостий сьомий та восьмий відсоткові періоди відсоткова ставка за облігаціями встановлюється на рівні 20% річних.

Як слідує з наданого Позивачем розрахунку, Відповідач-1 не повністю сплатив відсотки за шостий відсотковий період, внаслідок чого його заборгованість складає 260677,52 грн., та взагалі не виплатив відсотковий дохід за сьомий та восьмий відсотковий періоди.

Таким чином, розмір заборгованості Відповідача-1 зі сплати відсоткового доходу по облігаціям за шостий-восьмий відсоткові періоди згідно з формулою розрахунку відсоткового доходу, що викладена в п. 3.3.9 проспекту емісії, складає 1129637,60 грн.

Відповідачем-1 жодних доказів на підтвердження повної сплати процентного доходу за шостий відсотковий період та повної чи часткової сплати процентного доходу за сьомий-восьмий відсоткові періоди надано не було.

Пунктом 3.3 проспекту емісії передбачено, що облігації, емітентом яких є Відповідач-1, забезпечені порукою Відповідача-2 на весь обсяг емісії облігацій та на обсяг доходу за облігаціями на підстав договору поруки б/н від 25.12.2007.

Істотні умови договору поруки викладені в п. 3.3.1 проспекту емісії та передбачають, що сума забезпечення складає 100000000,00 грн. та несплачений відсотковий дохід. У разі невиконання емітентом своїх зобов’язань з викупу облігацій та/або погашення облігацій та/або виплати відсоткового доходу в порядку, визначеному умовами розміщення, поручитель приймає на себе зобов’язання здійснити вказані виплати власнику облігацій в розмірі, що дорівнює сумі заборгованості емітента за першою письмовою вимогою з додаванням наступних документів: виписки з рахунку в цінних паперах, яка видана зберігачем та підтверджує, що інвестор є власником облігацій на дату порушення емітентом зобов’язання та на дату пред’явлення вимоги; копії вимоги інвестора до емітента здійснити викуп та/або погашення облігацій та/або виплату відсоткового доходу за облігаціями.

Поручитель несе додаткову (субсидіарну) відповідальність перед власниками облігацій в обсязі, невиконаному емітентом. Проте, якщо емітент відмовився задовольнити вимогу інвестора або інвестор не одержав від нього протягом 14 календарних днів відповіді на пред’явлену вимогу, інвестор може пред’явити вимогу у повному обсязі.

Як вбачається з договору поруки від 25.12.2007, укладеного між Відповідачем-1 як емітентом та Відповідачем-2 як поручителем, умови на яких Відповідач-2 поручається за виконання Відповідачем-1 зобов’язань перед власниками облігацій, відповідають умовам, викладеним в п. 3.3.1 проспекту емісії.

Відповідач-2 надав до суду копію угоди про розірвання договору поруки за згодою сторін від 03.09.2009, в якій зазначено, що Відповідач-1 та Відповідач-2 домовилися достроково розірвати договір поруки від 25.12.2007, укладений між ними в рамках забезпечення виконання зобов’язань Відповідача-1; з моменту укладення цієї угоди зобов’язання сторін, що виникли на підставі договору поруки, припиняються.

08.09.2009 Позивач звернувся з претензією № 2 до Відповідача-1, в якій вимагав перерахувати на рахунок Позивача заборгованість зі сплати відсоткового доходу за шостий відсотковий період, а також пеню в розмірі 20,5% від суми простроченого платежу та 3% річних.

28.09.2009 Позивач вручив Відповідачу-2 претензію № 1 на суму 266048,19 грн., факт одержання останнім якої підтверджується штампом Відповідача з зазначенням номера та дати вхідної кореспонденції. В зазначеній претензії Позивач вимагав у Відповідача-2 виплатити заборгованість зі сплати відсоткового доходу за шостий відсотковий період, сплатити 3% річних та пеню у розмірі 20,5% річних від простроченої суми.

В додатку до претензії зазначені всі документи, подача яких поручителю вимагається пунктом 3.3.1 проспекту емісії.

З викладених обставин вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник у зв’язку з допущеним Відповідачем-1 простроченням виплати Позивачу відсоткового доходу за облігаціями.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум»підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»облігація—цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

З наведених положень чинного законодавства слідує, що зобов’язання між Позивачем та Відповідачем-1 виникли у зв’язку з придбанням Позивачем емітованих Відповідачем-1 облігацій, що засвідчують відносини позики між їх власником (Позивачем) та емітентом (Відповідачем-1), згідно з умовами яких Відповідач-1 повинен повернути Позиавачу номінальну вартість облігацій, що були придбані останнім, у передбачений умовами розміщення строк, а також виплачувати дохід за облігаціями в порядку, передбаченому умовами розміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України соба, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Судом встановлено, що Відповідач-1 не повністю виплатив Позивачу відсотковий дохід за шостим відсотковим періодом, а також не сплатив відсотковий дохід за сьомим та восьмим відсотковим періодом.

Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин, а також на підтвердження відсутності вини в порушенні свого зобов’язання Відповідачем-1 до суду надано не було.

Відтак, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Відповідача-1 заборгованості зі сплати відсоткового доходу за облігаціями в сумі 1129637,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання Відповідачем-1 зобов’язання зі сплати доходу за облігаціями Позивачем були нараховані 3% річних невиплачені суми процентного доходу за шостий, сьомий та восьмий процентний періоди, враховуючи відповідні терміни прострочення.

Загальний розмір трьох процентів річних, нарахованих на невиплачені суми доходу за 6-8 процентні періоди складає 9969,82 грн.

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача-1 трьох процентів річних за прострочення виконання зобов’язання зі сплати відсоткового доходу за облігаціями.

Проте, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача-1 штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованих Позивачем на суму основного боргу зі сплати відсоткового доходу з посиланням на положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Так відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а згідно зі ст. 1 цього закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»застосовується до тих правовідносин, в яких відповідальність за невиконання чи прострочення виконання грошових зобов’язань визначена домовленістю сторін на підставі договору чи іншого правочину. Проте, правовідносини між Позивачем та Відповідачем-1 не є договірними, а проспект емісії не передбачає відповідальності емітента за порушення строків виплати процентного доходу за облігаціями.

Суд приймає до уваги, що в п. 3.3 проспекту емісії зазначено, що останні забезпечені порукою Відповідача-2 на підставі договору поруки б/н від 25.12.2007, зміст якого викладений в даному рішенні вище.

Згідно з п. 5.3. Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 322 від 17.07.2003 (далі –Положення про випуск облігацій) облігації можуть вважатися додатково забезпеченими, якщо емітентом укладаються відповідні договори поруки чи страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями або якщо емітенту видається гарантія щодо погашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями. Облігації вважаються забезпеченими порукою, якщо емітент визначив їх такими в рішенні про розміщення облігацій та уклав відповідний договір поруки з поручителем щодо забезпечення виконання зобов'язання погашення основної суми боргу та/або виплати доходу за облігаціями.

Суд приходить до висновку, що угода від 03.09.2009 про розірвання договору поруки за згодою сторін, укладена між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, суперечить вимогам чинного цивільного законодавства, зокрема, п. 7 Положення про випуск облігацій, в якому зазначено, що емітент не має права змінювати прийняте рішення про розміщення облігацій в частині зменшення обсягу прав, які надаються власникам облігацій, умов розміщення та кількості облігацій одного випуску, щодо яких прийнято рішення про розміщення, крім випадків, передбачених законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Укладаючи угоду про припинення договору поруки, Відповідач-1 порушив умови розміщення емітованих ним облігацій, передбачені у п. 3.3 проспекту емісії, згідно з яким зазначені облігації забезпечені порукою, чим обмежив права та гарантії осіб, що набули облігації у власність. Також при укладенні зазначених угод була порушена вимога, викладена в ст. 521 ЦК України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Як вбачається зі змісту договору поруки від 25.12.2007, Відповідач-2 поручився за виконання зобов’язань Відповідача-1 щодо випуску останнім облігацій, перед кожною особою, що придбає ці облігації.

Таким чином, у зобов’язаннях, що виникли на підставі зазначених договорів поруки, кредитором є саме власник облігацій, емітованих Відповідачем-1, а боржником – Відповідач-2.          Відтак, договір поруки від 25.12.2007 не міг бути припинений без згоди власника облігацій, зокрема Позивача. До того ж, відповідно до п. 5.1. договору поруки від 25.12.2007 порука набуває сили з дня державної реєстрації випуску облігацій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України і діє до 30.03.2011

Припинення поруки за взаємною домовленістю боржника та поручителя суперечить юридичній природі даного цивільно-правового інституту, метою якого є забезпечення вимог кредитора, що підтверджується також нормами статті 559 ЦК України, яка визначає підстави припинення поруки.

Крім того, пунктом 5.2 договору поруки від 25.12.2007 передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне визнати недійсною угоду від 03.09.2009 про розірвання договору поруки за згодою сторін, укладену між Відповідачем-1 та Відповідачем-2.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених у пункті 1 статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Судом встановлено, що Позивач надіслав Відповідачу-2 у порядку, визначеному пунктом 3.3.1 проспекту емісії, вимогу про виконання простроченого зобов’язання Відповідача-1 зі сплати відсоткового доходу, проте жодних дій, направлених на виконання цієї вимоги Відповідачем-2 вчинено не було.

Разом з тим, зі ст. 619 ЦК України слідує, що поручитель несе субсидіарну відповідальність перед кредитором у розмірі пред’явленої до нього вимоги, а строк виконання цієї вимоги настає з моменту її пред’явлення кредитором.

Вище судом встановлено, що Позивач надіслав Відповідачу-2 вимогу щодо сплати заборгованості Відповідача-1 з виплати процентного доходу лише за шостим відсотковим періодом у сумі 260677,52 грн., докази направлення вимог щодо сплати процентного доходу за сьомий та восьмий відсоткові періоди в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з Відповідача-2 в порядку субсидіарної відповідальності має бути стягнено 260677,52 грн. основного боргу та три проценти річних за прострочення виконання зазначеного зобов’язання у сумі 3889,45 грн.

Крім того, пунктом 4.1 договору поруки від 25.12.2007 передбачено, що у разі прострочення поручителем виконання платежу згідно з п .3.1 договору, поручитель зобов’язаний сплатити власнику облігацій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відтак, суд задовольняє вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача-2 пені за порушення виконання зобов’язання за договором поруки від 25.12.2007 щодо своєчасного погашення заборгованості Відповідача-1 зі сплати процентного доходу.

Проте, пеня нараховується лише на суму 260677,52 грн., вимога щодо сплати якої була пред’явлена Позивачем Відповідачу-2 у встановленому порядку, та складає 21814,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель»(98287, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27; код ЄДРПОУ 31382382) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, вул. Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573; МФО 321024; кор/р 32008184801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) 1139607,42 грн. (один мільйон сто тридцять дев’ять тисяч шістсот сім гривень 42 коп.), з яких 1129637,60 (один мільйон сто двадцять дев’ять тисяч шістсот тридцять сім гривень 60 коп.) заборгованість зі сплати відсоткового доходу за облігаціями за шостий, сьомий та восьмий відсоткові періоди, 9969,82 (дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять гривень 82 коп.) –три проценти річних.

Стягнути субсидіарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполіс»(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; код ЄДРПОУ 33405610) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, вул. Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573; МФО 321024; кор/р 32008184801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) 264566,97 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі п’ятсот шістдесят шість гривень 97 коп.), з яких 260677,52 (двісті шістдесят тисяч шістсот сімдесят сім гривень 52 коп.) заборгованість зі сплати відсоткового доходу за облігаціями за шостий відсотковий період, 3889,45 (три тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять гривень 45 коп.) –три проценти річних.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполіс»(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; код ЄДРПОУ 33405610) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, вул. Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573; МФО 321024; кор/р 32008184801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) пеню у розмірі 21814,78 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот чотирнадцять гривень 78 коп.).

          Визнати недійсною угоду про розірвання договору поруки за згодою сторін від 03.09.3009, укладену між закритим акціонерним товариством «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель»(98287, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27; код ЄДРПОУ 31382382) та товариством з обмеженою відповідальністю «Неаполіс»(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; код ЄДРПОУ 33405610).

          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель»(98287, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27; код ЄДРПОУ 31382382) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, вул. Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573; МФО 321024; кор/р 32008184801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) 8751,32 (вісім тисяч сімсот п’ятдесят одну гривню 32 коп.) державного мита та 172,37 (сто сімдесят дві гривні 37 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполіс» (04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; код ЄДРПОУ 33405610) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, вул. Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573; МФО 321024; кор/р 32008184801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) 2862,9 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят дві гривні 90 коп.) державного мита та 54,43 грн. (п’ятдесят чотири гривні 43 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                       О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 14.06.2010