Рішення № 10020715, 14.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/15314.05.10

За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Комунального підприємства «РЕО –3»

Про                              стягнення 15087,86 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Марковська В.В., довіреність № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.2009р.

від відповідача          Корнієнко В.В., довіреність № 342 від 25.02.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «РЕО –3»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 15087,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснено несанкціоноване підключення до мереж відповідача, внаслідок чого нараховано штрафні санкції.

Ухвалою суду від 22.03.10р. порушено провадження у справі № 1/153 та призначено розгляд на 19.04.2010р.

19.04.2010р. позивач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Позивач надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, згідно якої адреса відповідача не змінювалась.

Суд відклав розгляду справи на 14.05.2010р.

14.05.2010 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд розстрочити виплату суми боргу.

Відповідачу було роз’яснено судом, що питання розстрочки вирішуватиметься після винесення рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідачів, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2009р. № 812150.

Відповідно до п.4 ПКТЕ користування тепловою енергією допускається лише на підставі умов договору.

Згідно умов договору відповідач зобов’язався використовувати теплову енергію в обсягах, які зазначені в додатку №1 до договору, та здійснювати оплату за використану теплову енергію у повному обсязі та вчасно (п.2.2.1, п.2.3.2 договору).

Пунктом 23 ПКТЕ, передбачено, що у споживачів, що не мають приладів обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п.2.3.7 договору споживач зобов’язався, у випадку самовільного підключення систем тепло споживання чи підключення їх перед приладами обліку, сплачувати 5-ти кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої такими системами.

Згідно п.35 ПКТЕ, теплопостачальна організація має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушенням, допущеним ним під час споживання теплової енергії.

22.12.2009р. під час обстеження теплопостачання адміністративного будинку за адресою вул. Зодчих 30-А, представником позивача було виявлено самовільне (без дозволу позивача) споживання теплової енергії, про що було складено акт № 2020573, копія якого додано до матеріалів справи.

Відповідно до п.43 ПКТЕ у разі виявлення у споживача водо розбору із системи опалення через крани або інші пристрої останній повинен ліквідувати місце несанкціонованого водо розбору та сплатити штраф згідно із законодавством.

Відповідно до п.44 ПКТЕ за самовільне підключення системи тепло споживання без укладення договору споживач сплачує штраф згідно із законодавством.

Провівши розрахунок обсягів спожитої без дозволу теплової енергії, позивач просив суд стягнути 15087,86 грн.

15.01.2010р. позивачем було направлено претензію на адресу відповідача № 048-22-15809 від 31.12.2009р. з вимогою про сплату коштів за самовільне підключення системи тепло споживання без укладення договору на суму 15087,86 грн. проте відповідач на наведену претензію позивача ніяк не відреагував.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 15087,86 грн. боргу за спожиту без дозволу теплову енергію, та покласти на останнього судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 150,88 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно –експлуатаційна організація –3»(03148, м.Київ, вул. Картвелішвілі 9-А, код ЄДРПОУ 36113990) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 15 087 (п’ятнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 86 коп. –боргу, держмито в розмірі 150 (сто п’ятдесят)грн. 88 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 14.06.2010р.)