Рішення № 100206595, 30.09.2021, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/649/21

Провадження № 2/743/274/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: представниці позивачки - ОСОБА_1 ,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк тривалістю в 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , котра сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за нею право на земельну частку (пай) у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є спадкоємицею першої черги після смерті своєї матері, ОСОБА_3 , котра сталася 02.06.2012 Після смерті останньої відкрилася спадщина, до якої входить право на земельну частку (пай), згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0124094. Проте, так як ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи загального захворювання, має поважний вік, то вона не могла опікуватися матір`ю, а тому померла з ІНФОРМАЦІЯ_2 по день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала в Чернігівському геріатричному пансіонаті. 11.03.2021 позивачка звернулася до нотаріуса за оформленням спадщини, проте з`ясувалося, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, а відтак спадкова справа заведена не була. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини стало те, що позивачка вважала, що вона може у будь-який момент оформити право на спадщину, до того ж під час зборів документів виявилося, що у прізвищі матері по різним метричним документам були допущені помилки, які потребували виправлення, і на це було витрачено значний проміжок часу. Також з`ясувалося, що вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) втрачений, що підтверджується оголошенням в газеті «Деснянська правда», а дублікат вищевказаного сертифікату не може бути виданий через те, що у Міжрайонному управлінні Держгеокадастру відсутні бланки сертифікатів та їх видача не входить до повноважень відділу. У зв`язку з наведеним, позивачка не може реалізувати своє право на спадкування, а тому вимушена звернутися з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представниця позивачки підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіславши до суду відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги, стосовно їх задоволення покладається на розсуд суду та просив справу розглядати у його відсутність.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України та п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження обставин справи.

Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно положень ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 за результатами розгляду цивільної справи №565/1145/17, вбачається, що: "Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, з огляду на те, що позивачка є інвалідом 3 групи, зокрема, має захворювання зору, також зважаючи на її поважний вік та потребу у сторонньому догляді, то суд дійшов висновку, що остання дійсно була позбавлена можливості вчасно оформити спадщину після смерті своєї матері, а тому причини пропуску ОСОБА_4 строку прийняття спадщини є поважними, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Щодо позовних вимог у частині визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачка не є такою, що, відповідно до чинного цивільного законодавства України, фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , оскільки даним рішенням вирішується питання про визначення їй додаткового строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, а відтак нотаріусом не приймалось рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, то суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог в частині визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а відтак вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області (місцезнаходження: смт. Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, вул. Святомиколаївська, буд. 92, код ЄДРПОУ: 04412583) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю в 2 (два) місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини до відповідної державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 05 жовтня 2021 року.

Суддя О.В. Павленко