Рішення № 10020611, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/17026.05.10 За позовом          Комунального підприємства «Київський метрополітен», м. Київ До                    Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд», м. Київ

Про                    стягнення заборгованості у сумі 739447,29грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Ковтун Т.О. - пред. по довір.

Від відповідача          Кошкіна І.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 739 447,29 грн. заборгованості, пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних за Договором від 07.08.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних умов щодо оплати.

Ухвалою суду від 07.04.2010р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 28.04.2010р.

В судовому засіданні 28.04.2010р. було оголошено перерву до 12.05.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

06.05.2010р. до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення розгляду справи у колегіальному складі.

Листом № 03-2/62 від 11.05.2010р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва Л.Б.Іванової, було повідомлено, що не вбачається достатніх підстав для введення до складу додатково двох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2010р. розгляд справи було призначено на 26.05.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 31/228.

Представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.

Суд визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та у відзиві на позовну заяву пояснив, що вини відповідача щодо не проведення розрахунків немає, у зв’язку з непереборною силою (відсутність коштів у бюджеті, кризи в економіці, страйкі).

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2008р. між сторонами було укладено Договір, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов’язався виконати послуги з монтажу ескалаторного обладнання типу ЕТК –215 в кількості 4-х одиниць станції «Деміївська»відповідно до проектної документації, а відповідач, як замовник, зобов’язався прийняти і оплатити їх на умовах та в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата робіт за договором здійснюється щомісячно на підставі оформлених сторонами актів здавання-приймання виконаних робіт по формі КБ-2 по фактичному виконанню робіт протягом 5 днів після їх підписання.

Відповідно до п. 4.1. Договору здавання і приймання виконаних робіт проводиться згідно з актами здавання-приймання виконаних робіт, що підписуються обома сторонами.

Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку мотивованої відмови від приймання виконаних робіт, сторони складають акти з переліком необхідних доробок і термінами виконання їх виконавцем.

Відповідно до п. 4.3. Договору у разі не підписання замовником актів здавання-приймання виконаних робіт та відсутності мотивованої відмови замовника від приймання виконаних робіт протягом 35 днів з моменту передачі замовнику підписаних виконавцем актів здавання-приймання виконаних, роботи, виконані за договором, вважаються прийнятими замовником без зауважень.

З серпня 2008р. по лютий 2009р. позивач надав послуги відповідачу на суму 741004,80, що підтверджується Актами здавання-приймання виконаних робіт: акт № 1 за серпень 2008р. на суму 204807, 60 грн.; акт № 2 за вересень 2008р. на суму 244440 грн.; акт № 3 за жовтень 2008р. на суму 149918, 40 грн.; акт № 4 за листопад 2008р. на суму 58879, 20 грн.; акт № 5 за лютий 2008р. на суму 82959, 60 грн.

Акти №№ 1, 2, 3, 4 підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та приймаються судом як відповідні докази , якими посвідчуються наведені факти.

Відповідач платіжним дорученням № 1991 від 18.09.2008р. частково оплатив виконані роботи на суму 200000 грн.

В лютому 2009р. було закінчено монтаж 4-х ескалаторів, оформлено акти приймання виконаних робіт і направлено на підписання відповідачу листом вих. № 25/218 від 05.03.2009р.

Відповідач протягом 35 днів з моменту передачі актів здавання-приймання виконаних робіт за лютий місяць 2009р. їх не підписав та мотивованої відмови не надав, тому відповідно до п. 4.3. Договору, дані акти вважаються такими, що прийняті відповідачем без зауважень.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 541004, 80 грн.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню, відповідно до п. 9.3.Договору, у розмірі 124986,50 грн. (період з 16.02.2009р. по 15.02.2010р.)

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Також, на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 15623,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 57832,70 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 01387403) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен»(03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 35525494), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –541004 (п’ятсот сорок одна тисяча чотири) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі –57832 (п’ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 70 коп., три відсотка річних у розмірі –15623 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. 29 коп., пеню у розмірі –62493 (шістдесят дві тисячі чотириста дев’яносто три) грн. 25 коп., 7 394 (сім тисяч триста дев’яносто чотири) грн. 47 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання 14 червня 2010 року.