Рішення № 10020573, 11.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/58211.05.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський

автоцентр»

до акціонерного страхового товариства «Вексель»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Мотив»

про зобов'язання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача: Затхей В.М. директор;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»до акціонерного страхового товариства «Вексель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Мотив» про зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 27.03.2008 року було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №202-1476/08 ПЦСП на автомобіль Subaru Legacy, д.н. НОМЕР_1.

У березні 2009 року із застрахованим транспортним засобом відбувся страховий випадок.

У звязку з цим, 16.03.2009 року позивач надав відповідачу необхідні документи, а також отримав рахунок-фактуру №00000001503 від 18.03.2009 року та калькуляцію №528 на відновлювальний ремонт на гарантійній СТО ТОВ «Авто-Мотив», які відразу передав відповідачу.

Проте, оплати рахунку-фактури №00000001503 від 18.03.2009 року, і відповідно, виплати згідно страхового випадку АСТ «Вексель»проведено не було.

У звязку з цим, ТОВ «Авто-Мотив»не зміг провести відновлювальні ремонтні робити автомобіля.

Тому, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2009 року порушено провадження у справі № 33/582, розгляд справи призначено на 10.11.2009 року.

Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009, у зв'язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи відкладено до 02.12.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2009 року строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено до 26.01.2010 року у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання.

В судове засідання 26.01.2010 року представник позивача зявився, подав документи на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2009 року.

Представники відповідача та третьої особи не зявилися, проте від відповідача через загальний відділ діловодства надійшов відзив на позов, відповідно до якого просив суд в позові відмовити, мотивуючи це тим, що згідно калькуляції №341Л від 16.03.2009 року вартість матеріального збитку автомобіля Legacy», д.н. НОМЕР_1 становить 4750,24 грн. та ним вона була виплачена.

Враховуючи те, що неявка представників відповідача та третьої особи перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд відклав розгляд справи на 01.03.2010 року.

В судове засідання 01.03.2010 року представники відповідача та третьої особи не зявились.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд зобовязати АСТ «Вексель»вчинити дії по повній оплаті рахунку-фактури №00000001503 від 18.03.2009 року ТОВ «Авто-Мотив»на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 26292,58 грн. та відшкодувати позивачу судові витрати.

Суд за власною ініціативою визначив необхідність призначити автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року провадження у справі №33/582 зупинено та призначено судову автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести товариству з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт».

09.04.2010 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла справа №33/582 з висновком №167 судової автотоварознавчої експертизи від 29.03.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2010 року поновлено провадження у справі №33/582, розгляд справи призначено на 11.05.2010 року.

У судове засідання 11.05.2010 року представник відповідача та третьої особи не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав клопотання про прискорення розгляду справи та заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21915,03 грн., вартість автотоварознавчого дослідження ТЗ у розмірі 1200,00 грн., державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про зменшення.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.03.2008 року між акціонерним страховим товариством «Вексель» (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»(страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-1476/08 ПЦСП, відповідно до умов якого страховик на підставі заяви страхувальника прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Legacy», д.н. НОМЕР_1, 2004 року випуску.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3.15 договору №202-1476/08 ПЦСП від 27.03.2008 року строк дії договору з 00-00 год. доби наступної за днем надходження страхової премії (першої її частини) на поточний рахунок страховика, але не раніше: 28.03.2008 року до 24-00 год. 27.03.2009 року.

16.03.2009 року сталася ДТП, внаслідок якої застрахований АСТ «Вексель»автомобіль «Subary Legacy», д.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до п. 4.5 договору №202-1476/08 ПЦСП від 27.03.2008 року страховим випадком є пошкодження чи знищення ТЗ та/або ДО внаслідок зовнішнього впливу на застрахований ТЗ сторонніх предметів, а саме: викид каменів або інших твердих фракцій з-під коліс транспорту, падіння дерев, гілок або інших предметів, нападу тварин, птахів («збиток внаслідок зовнішнього впливу»).

Згідно з п.8.1.1 договору №202-1476/08 ПЦСП від 27.03.2008 року при настанні страхового випадку, страхувальник зобовязаний: негайно повідомити про події, що має ознаки страхової, до асистуючої компанії за телефоном, вказаним в цьому договорі або сервісній картці, та виконувати всі надані рекомендації.

Пунктом 8.1.3 договору №202-1476/08 ПЦСП від 27.03.2008 року передбачено, що при настанні страхового випадку, страхувальник зобовязаний: негайно (але не пізніше 2 (двох) робочих днів) письмово повідомити про подію, що має ознаки страхової.

Відповідачем у відзиві факт належного повідомлення про подію не заперечувався.

Заявою від 16.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з проханням виплати страхове відшкодування по випадку який стався 16.03.2009 року. Дана заява була отримана відповідачем 10.04.20009 року вх. №4077.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, що заподіяна страхувальнику, відповідачем було замовлено автотоварознавчу експертизу субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2

Згідно калькуляції №341Л від 16.03.2009 року вартість матеріального збитку автомобіля Legacy», д.н. НОМЕР_1 становить 4750,24 грн.

Як вбачається з страхового акту №3447/09 від 01.06.2009 року відповідач визнав подію страховою та вирішив виплатити страхове відшкодування в розмірі 4750,24 грн. безпосередньо виконавцю ремонтних робіт (ТОВ «Авто-Мотив»).

10.08.2009 року відповідач перерахував ТОВ «Авто-Мотив»страхове відшкодування в розмірі 4750,24 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2343 від 10.08.2009 року.

Проте, позивач отримав рахунок-фактуру №00000001503 від 18.03.2009 року та калькуляцію №528 від 18.03.2009 року від ТОВ «Авто-Мотив», відповідно до яких ремонт автомобіля Legacy», д.н. НОМЕР_1 становить 26292,58 грн.

У звязку з необхідністю встановлення дійсної вартості матеріального збитку (шкоди), завданої власнику автомобіля Legacy», д.н. НОМЕР_1, суд призначив автотоварознавчу експертизу.

Висновком ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»№167 судової автотоварознавчої експертизи від 29.03.2010 року встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Legacy», д.н. НОМЕР_1 при настанні 16.03.2009 року страхового випадку, складає 21915,03 грн.

Відповідно до ч.5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно ч.1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.3.11 договору №202-1476/08 ПЦСП від 27.03.2008 року, франшиза по ризиках р.4 договору (безумовна) розраховується як % від кожної страхової суми згідно з п.3.8 і утримується від кожного і будь-якого збитку, з урахуванням пп.10.4.2, при частковому пошкодженні ТЗ (внаслідок ризиків, зазначених в п.4.1-4.5) 0,5.

Згідно з п.3.8 договору №202-1476/08 ПЦСП від 27.03.2008 року, страхова сума становить 101000,00 грн.

Таким чином, франшиза становить 505,00 грн. (101000,00 * 0,5%).

Частиною 18 статті 9 Закону України «Про страхування»передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню в розмірі 16659,79 грн. (21915,03 грн. (вартість матеріального збитку згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №167 від 29.03.2010 року) 4750,24 грн. (страхове відшкодування виплачене відповідачем ТОВ «Авто-Мотив») 505,00 грн. (франшиза)).

В частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 5255,24 грн. відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 3 статті 55 ГПК України передбачає, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України, державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 21915,03 грн., тому сума державного мита 219,15 грн.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідачем були понесені витрати на проведення експертизи на загальну суму 1200,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком №С10-167 від 22.03.2010 року на суму 1200,00 грн. та акт №С10-167 здачі-прийняття виконаних робіт від 22.03.2010 року на суму 1200,00 грн.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 52,55 грн., на відповідача 166,60 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 75,54 грн., на відповідача 239,46 грн.

витрати за проведення судової експертизи:

на позивача в розмірі 287,76 грн., на відповідача 912,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч.5 ст. 42, ч.3 ст. 55, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з акціонерного страхового товариства «Вексель»(поштова адреса: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 1, юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, код ЄДРПОУ 20031391) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»(02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, р/р 26009301000057 в ВАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 21457519) заборгованість в розмірі 16 659 (шістнадцять тисяч шістсот пятдесят девять) грн. 79 коп., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 912 (девятсот дванадцять) грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 166 (сто шістдесят шість) грн. 60 коп. та 239 (двісті тридцять девять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення заборгованості в розмірі 5255,24 грн. відмовити.

4.Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»(02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, р/р 26009301000057 в ВАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 21457519) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Державного бюджету України (р/р 31110095700011 банк: ГУДКУ м. Києва, одержувач: УДКУ у Шевченківському районі, МФО 820019, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності: 095, код ЄДРПОУ: 26077968) державне мито в сумі 134 (сто тридцять чотири) грн. 15 коп.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 14.06.2010 року.