Ухвала суду № 100203308, 04.10.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 256/6703/13-ц

Провадження № 2-в/185/76/21

У Х В А Л А

04 жовтня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Таран Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді заяву про відновлення втраченого судового провадження,

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2021 року надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 256/6703/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заявник посилається на те, що 27 листопада 2013 року Калінінським районним судом міста Донецька було ухвалено рішення у зазначеній справі, задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 89/2008-І-6, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шевковою О.В. 10 липня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4018, а саме: на житлову чотирьохкімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 за ціною оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 1232800 грн. з метою задоволення пропорційно вартості предмета іпотеки частині вимог за договором про відкриття кредитної лінії №89/2008 від 23 вересня 2008 року, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліней».

На теперішній час матеріали цивільної справи № 256/6703/13-ц закінченої ухваленням рішення від 27 листопада 2013 року, втрачені.

Заявник має намір зареєструвати своє право власності на нерухоме майно, для цього йому необхідно отримати належним чином завірену копію рішення Калінінського районного суду міста Донецька № 256/6703/13-ц від 27 листопада 2013 року.

Як передбачено статтею 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно з частиною 1 статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

З доданих до заяви копій документів видно, що у провадженні Калінінського районного суду міста Донецька перебувала цивільна справа № 256/6703/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

27 листопада 2013 року за результатами розгляду справи судом було ухвалене рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» задоволено.

Рішення Калінінського районного суду міста Донецька у справі № 256/6703/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень під реєстраційним номером 35888579.

Наявні документи є достатніми для відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 27 листопада 2013 року у справі № 256/6703/13-ц.

Керуючись статтями 493-494 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 256/6703/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 27 листопада 2013 року згідно тексту якого:

"Справа № 256/6703/13-ц

2/256/1917/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м.Донецьк

Калінінський районний суд м.Донецька Донецької області у складі:

головуюча суддя – Гладка І.А.,

при секретарі – Гаркуші І.А.,

за участю:

представника позивача – не з`явився,

відповідача – не з`явився,

представника третя особа – не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки, –

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки, який обґрунтував наступними обставинами. Між позивачем та відповідачем 10 липня 2013 року був укладений договір іпотеки. Вказаним договором іпотеки забезпечені зобов`язання третьої особи, що випливають з договору про відкриття кредитної лінії від 23 вересня 2008 року та з усіх додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені у майбутньому, предметом іпотеки була чотирьохкімнатна квартира номер АДРЕСА_1 . Згідно з умовами Договору про відкриття кредитної лінії Боржник зобов`язався повернути у строк до 29 травня 2014 року, кредит у розмірі 11771363,14 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних, пеню, штраф та комісію у розмірі та випадках, передбачених умовами Договору про відкриття кредитної лінії. Всупереч зазначеному, Боржник не виконав зобов`язання, які передбачені договором про відкриття кредитної лінії. Станом на 12 липня 2013 року за договором про відкриття кредитної лінії згідно довідки-розрахунку заборгованість складає 4460000 грн. зобов`язання Боржника перед Банком за Договором про відкриття кредитної лінії забезпечено Договором іпотеки. Позивачем 12 липня 2013 року відповідачу та боржнику було вручено повідомлення про порушення основного зобов`язання з вимогою в повному обсязі здійснити погашення заборгованості перед Банком та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання зазначеної вимоги. Проте, заборгованість в повному обсязі відповідачем в 30-тиденний строк сплачена не була.

Представник позивача – Юнякін Є.Ю., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу в його відсутність, позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої позов визнав в повному обсязі, з метою подальшого звернення до третьої особи з регресними вимогами.

Представник третьої особи, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі та просив суд розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

У з`язку з вищевикладеним, суд, керуюсь положеннями ст.158 ЦПК України, ухвалив розглянути справу у відсутність сторін.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, враховуючи наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що подана позовна заява , у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву підлягає задоволенню, як обґрунтована.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином і в термін відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України Зобов`язання припиняється виконанням його, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», п. 37, 39 постанови ПВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України. З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

У зв`язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом. Відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем по справі 10 липня 2013 року було укладений договір іпотеки № 89/2008-І-6, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шевковою О.В. реєстровий № 4018, відповідно до умов якого відповідачем у якості предмета іпотеки була передана позивачу житлова чотирьохкімнатна квартира номер АДРЕСА_1 .

Договором іпотеки № 89/2008-І-6 від 10 липня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шевковою О.В. реєстровий № 4017, були забезпечені зобов`язання третьої особи, що випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 89/2008 від 23 вересня 2008 року та з усіх додаткових угод до нього, які укладені, відповідно до умов якого боржник зобов`язався повернути у строк до « 29» травня 2014 року, кредит у розмірі 11771363,14 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних, пеню, штраф та комісію у розмірі та випадках, передбачених умовами Договору про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до п. 4.3. Договору про відкриття кредитної лінії, Боржник зобов`язався щомісяця перераховувати зі свого поточного рахунку проценти за кредит, нараховані Банком за період з 1 числа поточного місяця (дати надання кредиту) по останнє число поточного місяця (дати погашення кредиту) не пізніше першого робочого дня наступного місяця. В порушення зазначеного пункту Кредитного договору.

Пунктом 7.3. Договору іпотеки визначено, що за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, передбачені Основним зобов`язанням в повному обсязі.

Як визначено сторонами у договорі іпотеки, розділ 9 цього договору був встановлений як застереження про задоволення вимог іпотеко держателя та був визнаний сторонами, як договір про задоволення вимог іпотеко держателя, що надає право йому в порядку позасудового врегулювання звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору.

Пунктом 9.2. договору іпотеки визначено, що цим договором іпотекодавець передав іпотеко держателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Із долученого до матеріалів справи звіту від 13 серпня 2013 року, судом вбачається, що вартість спірної квартири склала 1232800 грн. без ПДВ.

Як вбачається судом із долученої до матеріалів справ копії довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 89/2008, заборгованість третьої особи станом на 13 серпня 2013 року склала: 10966927,13 грн. – по кредитному договору, включаючи основну позикову заборгованість та несплачені відсотки, в тому числі прострочена заборгованість у розмірі 4460000 грн.

Отже, виходячи із встановлених обставин даної цивільної справи вбачається, що позовні вимоги заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційного банку «Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки з урахуванням вищезазначених норм права, не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Крім того, під час ухвалення рішення суд прийняв до уваги той факт, що відповідач позовну заяву визнав в повному обсязі, при цьому судом вбачається наявність законних підстав для задоволення позову, оскільки визнання його відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При задоволенні позову на користь позивача з відповідача, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 527, 530, 599, 609, 610, 625, 1024, 1050 Цивільного Кодексу України,ст. 1, 8, 10, 11, 60, 88, 158, 208-209, 212-215, 218, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3, 12, 17, 33, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», п. 37, 39 постанови ПВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційного банку «Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 13486837) права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 89/2008-І-6, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шевковою О.В. 10 липня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4018, а саме: на житлову чотирьохкімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 за ціною оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 1232800 грн. з метою задоволення пропорційно вартості предмета іпотеки частині вимог за договором про відкриття кредитної лінії №89/2008 від 23 вересня 2008 року, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліней».

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Гладка 27.11.2013»

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя У.М. Болдирєва