Вирок № 100202201, 08.10.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа № 279/3487/21

Провадження № 1-кп/279/525/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2021 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Недашківської Л.А.

з секретарем Петрук О.І.

за участю сторін кримінального провадження прокурора Сільченко В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені по об`єднаному кримінальному провадженні №12021060490000349 від 14.06.2021 року та №12021060490000263 від 19.05.2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с.Горщик, Коростенського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, на утриманні осіб не має, раніше судимого вироком Казатинського районного суду від 28.09.2012 року за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на п`ять років шість місяців, вироком Коростенського міськрайонного суду від 17.03.2016 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на сім років, (05.04.2021 року умовно - достроково звільнений на один рік, дев`ять місяців та сімнадцять днів), який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 18.05.2021 року, близько 02:00 години, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою металевого прута віджав металеву скобу дверей підсобного приміщення, яке розташоване неподалік від вказаного будинку, після чого проник до підсобного приміщення, звідки таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: велосипед марки «Ардіс», біло-блакитного кольору вартістю 3687 гривень 87 копійок, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на вищевказану суму.

Повторно, 26.05.2021 року, близько 10:00 години, ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік приватного домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переліз через дерев`яний паркан, та потрапив на територію вказаного приватного домоволодіння. Після чого, ОСОБА_1 за допомогою наявної в нього викрутки, вийняв скло з віконної рами та через утворений отвір незаконно проник до житлового будинку, звідки таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3 , а саме грошові кошти в сумі 420 гривень, продукти харчування: одну банку шпротів вартістю 37 гривень, ковбасну нарізку у вакуумній упаковці вартістю 55 гривень, одну банку консервованого тунця вартістю 43 гривні, побутові предмети: кухонний ніж вартістю 50 гривень, ліхтарик вартістю 53 гривні, а всього таємно викрав чуже майно потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 658 гривень та з місця події зник, чим спричинив потерпілій матеріальних збитків.

Повторно, ОСОБА_1 , 04.08.2021 року, близько 00 годин, перебуваючи в АДРЕСА_4 , виявив на сходинковому майданчику першого поверху під`їзду житлового будинку АДРЕСА_5 , що розташований по вказаній вулиці, велосипед марки «BenettiSette 27,5» сіро-помаранчевого кольору, який шляхом вільного доступу, таємно викрав, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 6550 гривень та з викраденим майном залишив місце події.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, (крадіжка) вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, у інше приміщення, ОСОБА_1 скоїв злочини, передбачені ч.З ст.185 КК України. Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, (крадіжка) вчиненому повторно ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

25.05.2021 близько 07 години 00 хвилини ОСОБА_1 , який проходив по АДРЕСА_4 , у якого виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-якого майна, що знаходиться у вказаному будинку. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, зайшов до під`їзду №1 вищевказаного будинку, де на сходинковому майданчику помітив спортивний велосипед марки «AZIMUT», моделі «POWER», чорно-синього кольору, який вирішив викрасти. Продовжуючи свої злочинні дії направленні на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 . У вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, повторно, таємно викрав спортивний велосипед марки «AZIMUT», моделі «POWER», чорно-синього кольору, який належить ОСОБА_5 , чим спричинив останній матеріального збитку на 3166 грн. 66 коп. Після чого, ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця події та розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи ОСОБА_1 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувальних актів. Обвинувачений ОСОБА_1 , в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину по обвинуваченню за кримінальними правопорушеннями передбаченими ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та згідно ст.63 Конституції України відмовився давати показання. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив зазначені в обвинувальних актах фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, пояснив, що дійсно в указаний в обвинувальниху актах дні та час таємно викрав чуже майно, зазначив, що він щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились надали суду заяви, в яких просили розгляд справи проводити в їх відсутність, щодо призначення міри покарання покладаються на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 , повністю визнав себе винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннь та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. За таких обставин суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена. Його дії мають правильну правову кваліфікацію за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, (крадіжка) вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, у інше приміщення. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.67 КК України є рецидив злочину.

Як особа молодого віку ОСОБА_1 характеризуються негативно, неодружений, на утриманні осіб не має, не працює, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, які згідно ст.12 КК України, відносяться до нетяжких та тяжких злочинів.

Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року ) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше судимий, оскільки злочини вчинено під час умовно-дострокового звільнення, що є порушенням умов такого звільнення, що свідчить про стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання виправитись, нормально адаптуватись в суспільстві та притримуватись загальноприйнятих в ньому норм та правил, предмети злочинного посягання та їх вартість, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 не можливо без ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання відповідно до санкцій частини статей, які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення у виді позбавлення волі. Обравши вид та розмір покарання в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, покарання за сукупністю вироків призначається за правилами ст.71 КК України відповідно до положень ст.81,ч.4 КК України шляхом часткового приєднання покарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.03.2016 року, невідбута частина якого становить 1 р. 9 міс.17 днів, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, відповідно до вимог ст.124 КПК України. Доля речових доказів вирішується відповідно до положень ст.100 КПК України, арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.377 ч.1 КПК України до набрання вироком законної сили залишається незмінним, який не може перевищувати двомісячного строку. Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, і призначити покарання: за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за - ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення. Покарання за сукупністю вироків призначити за правилами ст.71 КК України відповідно до ст.81 ч.4 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.03.2016 року у виді шести місяців позбавлення волі та визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити незмінним, але не пізніше ніж до 06.12.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 5491, 84 грн процесуальних витрат на проведення судових експертиз.

Речові докази:

- Чоловічі черевики чорного кольору, які передано на зберігання підозрюваному ОСОБА_1 залишити у власності ОСОБА_1 ;

- Велосипед марки «BenettiSette 27,5», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити у власноті ОСОБА_4 ;

- Спортивний велосипед марки «AZIMUT», моделі «POWER», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити у власності ОСОБА_5 - Чек, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом