Рішення № 10019909, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/7203.06.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі товариства з обмеженою

відповідальністю «Велес»

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 141706,92 грн.

                              Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Мальцева Т.М. –представник за довіреністю № 54 від 14.09.2009 року

від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні 03.06.10, на підставі ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 141706,92 грн., в т.ч. 130 168,07 грн основної заборгованості, 3 352,72 грн збитків від інфляції, 8 186,13 грн - пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що 09.06.05 між Спільним українсько-бельгійським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»(балансоутримувач) було укладено договір оренди № 1839 нерухомого майна, що належить до державної власності.

За доводами Позивача Відповідач систематично не виконує своїх обов’язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди № 1839 від 09.06.05. Внаслідок чого за травень 2009 –грудень 2009 р. у відповідача виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 130168,07 грн.

Листом від 23.12.09 № 30-05/20240 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати, однак вимоги Позивача були залишені Відповідачем без задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.10 р. було порушено провадження у справі № 40/72 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.02.10 р.

У судовому засіданні 23.02.10 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання представнику відповідача часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Клопотання представника відповідача судом задоволено, в судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2010р.

Судове засідання призначене на 30.03.2010р. не відбулось з причин подачі представником відповідача клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою в.о. Голови Господарського суду м. Києва Шевченка Е.О. від 31.03.2010р. у задоволенні клопотання відповідача відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010р. розгляд справи призначено на 20.04.2010р.

У судове засідання 20.04.2010 представник позивача з’явився, подав заяву про збільшення позовних вимог у зв’язку зі зміною суми заборгованості по орендній платі. Станом на 15.04.2010 заборгованість по орендній платі відповідачем не погашена і становить 183 223,70 грн, збитки від інфляції складають 10 235,39 грн, пеня –12 734,89 грн.

Судом прийнято заяву представника позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 13.05.2010 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 13.05.2010р. представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки станом на момент розгляду справи у відповідача існує переплата з орендних платежів на суму близько 500 000,00 грн, про стягнення яких відповідачем заявлено позов до суду. Крім того відповідач зазначає, що договір оренди № 1839 є пролонгованим відповідно до ст. 764 ЦК України та п.10.5 договору на тих самих умовах і на той самий термін. Відповідач зазначає, що згідно Постанови КМУ № 316 від 25.03.09 з травня 2009 року орендна плата нараховується та сплачується у розмірі 45% встановленого обсягу. 12 грудня 2008 року розмір орендного платежу становив 20 993,23 грн, оскільки норма зазначеної Постанови є імперативною, то розмір орендного платежу за місяць з травня 2009 року повинен становити 45% від сум, зазначених у розрахунку позивача.

У судовому засіданні 13.05.10 за клопотанням сторін, керуючись ч.4 ст. 69 ГПК України, судом було продовжено строки розгляду справи та відкладено розгляд на 03.06.2010 року.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

09.06.2005 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець, позивач) та Спільним українсько-бельгійським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 1839 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п.1.1 договору оренди № 1839 від 09.06.05 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, що знаходиться на балансі державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод», а саме:

-          виробничо-складська будівля (надземна частина) –474,0 кв.м.;

-          виробничо-складська будівля (підвал) –63,0 кв.м.;

-          склад №1 –200,0 кв.м.;

-          склад №2 –200,0 кв.м.;

-          склад №3 –200,0 кв.м.;

-          виробничо-складський майданчик –2266,33 кв.м.

Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва теслярських та столярних виробів.

Згідно з п. 10.1 цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 09.06.05 до 09.05.06 включно.

Відповідно до п. 5.2. орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 3.1 договору оренди № 1839 від 09.06.05 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України та змінена за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –травень 2005р.: 20 957,97 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п.3.2 договору оренди № 1839 від 09.06.05 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.3 перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

09.06.05 орендодавець на виконання зобов’язань за договором оренди № 1839 від 09.06.05 за актом приймання-передачі передав орендарю зазначене нерухоме майно.

В подальшому, 31.05.06 між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1839 від 09.06.05., яким продовжено термін дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 до 29.12.06. Крім того, відповідно до п.2 додаткового договору № 1 від 31.05.06 кожне наступне продовження терміну дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 здійснюється з врахуванням п.1 цього додаткового договору, за наявності письмової згоди балансоутримувача та оформлюється письмово, шляхом підписання сторонами додаткового договору.

06.02.07 між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1839 від 09.06.05., яким продовжено термін дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 до 29.06.07.

Крім того, відповідно до п.2 додаткового договору № 1 від 06.02.07 сторони виклали абзац 1 пункту 3.1 розділу 3 договору оренди № 1839 від 09.06.05 в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку –січень 2007 р.: 36 846,34 грн.

31.10.08 між сторонами складено акт передачі-приймання (повернення) з оренди нерухомого майна, відповідно до якого орендар повернув орендодавцю нерухоме майно загальною площею 600,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, а саме:

-          склад №1 –200,0 кв.м.;

-          склад №2 –200,0 кв.м.;

-          склад №3 –200,0 кв.м..

12.12.08 між сторонами було укладено договір № 1839/02 про внесення змін до договору оренди № 1839 від 09.06.05, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 2803,33 кв.м.

Листом № 30-04/5966 від 18.05.09 позивач повідомив відповідача про те, що 29.04.09 закінчився строк дії договору оренди № 1839 від 09.06.05, запропонував звільнити орендовані площі та повернути їх орендодавцю чи балансоутримувачу, про що скласти акт приймання-передачі.

10.09.2009 року відповідач направив на адресу позивача лист-звернення щодо можливості переукладення договору оренди № 1839 від 09.06.05 та перерахування суми орендної плати з урахуванням Постанови КМУ № 316 від 25.03.09.

Листом № 30-04/13892 від 25.09.09 позивач повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 закінчився, документи надані відповідачем для укладення договору прийнято для опрацювання. Крім того, позивач проінформував відповідача, що згідно з п.2 Постанови КМУ № 316 від 25.03.09 орендна ставка у розмірі 45% встановленого обсягу застосовується до чинних договорів оренди та звернув увагу на необхідність сплатити заборгованість з орендної плати та пені.

28.10.09 відповідач звернувся до позивача з листом № 137, в якому зазначив, що через допущення арифметичної помилки в розрахунку від 06.02.07 та невиконання Постанови КМУ № 316 від 25.03.09 зайво нарахована орендна плата по договору № 1839 від 09.06.05 станом на жовтень 2009 року складає 51 7496,46 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

При укладенні договору оренди № 1839 від 09.06.05 (п.3.1) сторони домовились, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України та змінена за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

06.02.07 між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1839 від 09.06.05. Вказаний додатковий договір відповідно до п.10.11 договору оренди № 1839 від 09.06.05 є невід’ємною частиною договору оренди № 1839 від 09.06.05, тому в розрахунку орендної плати за перший (базовий) місяць –січень 2007 року позивачем було застосовано орендну ставку саме до договірної суми оренди.

Крім того, оскільки строк дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 закінчився 29.04.09, у позивача були відсутні підстави для застосування зменшеної орендної ставки, встановленої Постановою КМУ від 25.03.09 № 316 «Деякі питання оплати оренди державного майна», яка набрала чинності 14.04.09.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди № 1839 від 09.06.05, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за період з травня 2009 по березень 2010 у розмірі 183 223,70 грн.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Позивач належним чином виконав зобов’язання за договором оренди № 1839 від 09.06.05, а Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 183223,70 грн. підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.9.1 договору оренди № 1839 від 09.06.05 за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 12 734,89 грн, що відповідає обґрунтованому розрахунку Позивача, що є додатком до заяви про збільшення позовних вимог від 19.04.2010, з яким погоджується суд.

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 10235,39 грн.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується за наданим позивачем в додатку до заяви про збільшення позовних вимог розрахунком збитків від інфляції, таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 12 734,89 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з Відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути зі Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(02092 м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 21653611) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України (одержувач –ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача –ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду іншого державного майна) заборгованість з орендної плати в розмірі 183 223 (сто вісімдесят три тисячі двісті двадцять три) грн 70 коп., пеню в розмірі 12 734 (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 89 коп. та збитки від інфляції в розмірі 10 235 (десять тисяч двісті тридцять п’ять) грн 39 коп.

3. Стягнути зі Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(02092 м. Київ, Дніпровський район вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 21653611) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 2 061 (дві тисячі шістдесят одна) грн 94 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 11.06.2010р.