ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/7303.06.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі товариства з обмеженою
відповідальністю «Велес»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»
про примусове звільнення орендованої площі
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Мальцева Т.М. –представник за довіреністю № 54 від 14.09.2009 року
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: Кальчев Л.В. –представник за довіреністю № 2385 від 30.12.2009 року.
В судовому засіданні 03.06.10, на підставі ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представників учасників було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
обставини справи:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»про примусове звільнення орендованої площі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 09.06.05 між Спільним українсько-бельгійським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»(балансоутримувач) було укладено договір оренди № 1839 нерухомого майна, що належить до державної власності.
За доводами позивача договір оренди від 09.06.05 № 1839 було укладено терміном на 11 місяців, тобто до 09.05.06, в подальшому, відповідно до додаткового договору № 1 від 06.02.07, термін дії договору було продовжено до 29.06.07, відповідно до п.10.5 договору, термін дії договору продовжувався до 29.05.08, 29.04.09.
Позивач зазначає, що лист № 30-04/5966 від 18.05.09 про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди № 1839 було направлено відповідачу у встановлений законом термін. Проте, відповідач до теперішнього часу орендованих площ не звільнив, підписані акти приймання-передачі на адресу позивача не надіслав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2010р. порушено провадження у справі № 40/73, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», призначено справу до розгляду на 23.02.2010р.
У судовому засіданні 23.02.10 представники відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання представнику відповідача часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Клопотання представника відповідача судом задоволено, в судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2010р.
Судове засідання призначене на 30.03.2010р. не відбулось з причин подачі представником відповідача клопотання про колегіальний розгляд справи.
Ухвалою в.о. Голови Господарського суду м. Києва Шевченка Е.О. від 31.03.2010р. у задоволенні клопотання відповідача відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010р. розгляд справи призначено на 20.04.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 13.05.2010 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
В судовому засіданні 13.05.2010р. представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки станом на момент розгляду справи договір оренди № 1839 є пролонгованим відповідно до ст. 764 ЦК України та п.10.5 договору на тих самих умовах і на той самий термін.
У судовому засіданні 13.05.10 за клопотанням сторін, керуючись ч.4 ст. 69 ГПК України, судом було продовжено строки розгляду справи та відкладено розгляд на 03.06.2010 року.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
09.06.2005 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець, позивач) та Спільним українсько-бельгійським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 1839 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п.1.1 договору оренди № 1839 від 09.06.05 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, що знаходиться на балансі державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(балансоутримувач, третя особа), а саме:
- виробничо-складська будівля (надземна частина) –474,0 кв.м.;
- виробничо-складська будівля (підвал) –63,0 кв.м.;
- склад №1 –200,0 кв.м.;
- склад №2 –200,0 кв.м.;
- склад №3 –200,0 кв.м.;
- виробничо-складський майданчик –2266,33 кв.м.
Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва теслярських та столярних виробів.
Згідно з п. 10.1 цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 09.06.05 до 09.05.06 включно.
Відповідно до п. 10.3 договору оренди № 1839 зміни і доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємної згоди сторін та погодження баласоутримувача. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Пунктом 10.5 договору оренди від 09.06.05 № 1839 встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та за умови погодження балансоутримувачем, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
Згідно з п.10.9 договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
09.06.05 орендодавець на виконання зобов’язань за договором оренди № 1839 від 09.06.05 за актом приймання-передачі передав орендарю зазначене нерухоме майно.
В подальшому, 31.05.06 між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1839 від 09.06.05., яким продовжено термін дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 до 29.12.06. Крім того, відповідно до п.2 додаткового договору № 1 від 31.05.06 кожне наступне продовження терміну дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 здійснюється з врахуванням п.1 цього додаткового договору, за наявності письмової згоди балансоутримувача та оформлюється письмово, шляхом підписання сторонами додаткового договору.
06.02.07 між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1839 від 09.06.05., яким продовжено термін дії договору оренди № 1839 від 09.06.05 до 29.06.07.
31.10.08 між сторонами складено акт передачі-приймання (повернення) з оренди нерухомого майна, відповідно до якого орендар повернув орендодавцю нерухоме майно загальною площею 600,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, а саме:
- склад №1 –200,0 кв.м.;
- склад №2 –200,0 кв.м.;
- склад №3 –200,0 кв.м..
12.12.08 між сторонами було укладено договір № 1839/02 про внесення змін до договору оренди № 1839 від 09.06.05, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 2803,33 кв.м.
Листом № 30-04/5966 від 18.05.09 (направлений 29.05.09) позивач повідомив відповідача про те, що 29.04.09 закінчився строк дії договору оренди № 1839 від 09.06.05, запропонував звільнити орендовані площі та повернути їх орендодавцю чи балансоутримувачу, про що скласти акт приймання-передачі.
10.11.09 третя особа без самостійних вимог направила лист № 1967 на адресу позивача, в якому повідомила, що орендоване майно не повернуто відповідачем балансоутримувачу, хоча строк дії договору № 1839 закінчився 29.04.09.
Позивач листом № 30-04/19142 від 08.12.09 повторно повідомив відповідача про необхідність звільнення орендованої площі та повернення орендованого майна балансоутримувачу в зв’язку із закінченням терміну дії договору оренди та надіслав зразок акту приймання-передачі (повернення).
Листами № 2290 від 17.12.09, № 2368 від 28.12.09 третя особа без самостійних вимог зверталась до відповідача з вимогою звільнити орендовані приміщення, підписати акти приймання-передачі (повернення) орендованого майна та погасити заборгованість.
Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Згідно зі ч.1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Частиною 2 ст. 255 ЦК України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Враховуючи викладене позивачем було дотримано вимог законодавства щодо місячного строку для повідомлення про припинення дії договору оренди.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 2.4 договору оренди № 1839 від 09.06.2005р. передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу). Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до п.2.5 договору оренди № 1839 від 09.06.2005 обов’язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу орендоване майно не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, викладених позивачем у позовній заяві, а також не надано доказів звільнення ним орендованих приміщень та передачі нерухомого майна за актом орендодавцю (балансоутримувачу).
Судом не приймаються доводи відповідача щодо не надсилання позивачем на його адресу листа № 30-04/5966 від 18.05.09, оскільки в матеріалах справи наявна копія списку згрупованих рекомендованих листів з відтиском поштового відділення та фіскальний чек УДППЗ «Укрпошта»від 29.05.2009 року, з яких вбачається про надсилання вказаного листа на адресу відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача звільнити державне нерухоме майно за адресою м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, площею 2803,33 кв.м. та повернути його орендодавцю, підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Спільне українсько-бельгійське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(02092 м. Київ, вул Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 21653611) звільнити (виселити даного орендаря) державне нерухоме майно площею 2 803,33 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74 та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (01032 м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825).
3. Стягнути зі Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»(02092 м. Київ, Дніпровський район, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 21653611) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання 11.06.2010р.
Судове рішення № 10019907, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 40/73. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: