Ухвала суду № 100186066, 01.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/10130/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-14926-17 від 16.06.2021 на суму 19787,32 грн; визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 1626/24-07-23 від 22.04.2021.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

01.10.2021 представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 66935270 за вимогою про сплату боргу № Ф-14926-17у виданої 16.06.2021 ГУ ДПС у Чернігівській області про стягнення з позивача на користь ГУ ДПС у Чернігівській області 11821,78 грн боргу до набрання законної сили рішенням по справі.

Свою заяву мотивує тим, що вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2021 № Ф-14926-17 на суму 11821,78 грн є виконавчим документом та вже перебуває на виконанні в Городнянському відділі державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що останнім 27.09.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 66935270. Вказує, що невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми законодавства, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Як слідує з матеріалів справи 27.09.2021 постановою ВП № 66935270 відкрито виконавче провадження на підставі вимоги ГУ ДПС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-14926-17у від 16.06.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. (п.1 ч. 1 ст. 26 Закону).

Статтею 10 Закону встановлені заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1 та 2 ст. 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти (майно) боржника.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, оскільки невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити відновлення прав та інтересів позивача, а тому наявні правові підстави для задоволення заяви представника позивача.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги ГУ ДПС у Чернігівській області від 16.06.2021 № Ф-14926-17у на суму 11821,78 грн до набрання законної сили рішенням по даній справі.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко