Рішення № 100184123, 05.10.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/1023/21

Провадження №2/428/290/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

за участю секретаря Продченко О.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою адвоката Суткової Рени Агабєковни в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 та зобов`язання взяти на квартирний облік із включенням до першочергового списку з 25.09.2018, -

встановив:

Адвокат Суткова Р.А. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 та зобов`язання взяти на квартирний облік із включенням до першочергового списку з 25.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_2 проходить військову службу на офіцерських посадах в 3 управлінні (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

В склад сім`ї позивача входить: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають та зареєстровані у службовому жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та є внутрішньо переміщеними особами, про що свідчать довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, які додаються.

Проживання у службовому житловому приміщенні – двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 93 від 23.02.2018, витягом з протоколу засідання житлово-побутової комісії 3 управлінні (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях та ордером на жиле приміщення № 37 від 30.07.2018, виданим на підставі Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР.

Позивачу та членам його сім`ї на праві власності належить нерухоме майно у м. Луганськ Луганської області, Україна, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відомості щодо наявності нерухомого майна, що належить на праві власності на підконтрольній українській владі території у зазначених реєстрах наявні.

З метою реалізації права на отримання грошової компенсації відповідно до Постанови КМУ від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» позивач звернулася із заявою від 07.06.2018 до виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про взяття на квартирний облік у загальну чергу та включення до першочергового списку у складі сім`ї три особи: позивач, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 позивачу відмовлено у взятті на квартирний облік з підстав проживання разом з сім`єю у двокімнатній службовій квартирі у АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим позивач не є потребуючим поліпшення житлових умов.

Позивач вважає рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 таким, що не відповідає діючому законодавству України з огляду на наступне.

З урахуванням відсутності будь-якого нерухомого майна у позивача та у членів його сім`ї на території, підконтрольній українській владі, що підтверджується належними доказами, позивач як внутрішньо переміщена особа та учасник бойових дій, члени його сім`ї є потребуючими поліпшення житлових умов та підлягають включення до списку на право першочергового одержання жилих приміщень.

Представник позивача ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 про відмову ОСОБА_2 у взятті на квартирний облік та зобов`язати Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області взяти на квартирний облік військовослужбовця Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_2 зі складом сім`ї три особи: вона, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з включенням до першочергового списку з 25.09.2018.

19.03.2021 до суду надійшов відзив Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на позовну заяву, який мотивований тим, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм житлових приміщень здійснюється згідно з Житловим кодексом України (надалі – Кодекс) та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень (надалі – Правила), затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 11.12.1984 № 470. Внутрішньо переміщені особи, визначені у підпункту 8 пункту Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, беруться на квартирний облік у (населеному пункті в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб незалежно від наявності майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, що (розміщується в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або розташовані на лінії зіткнення. У відповідності до статті 34 Кодексу та пункту 13 Правил потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом з радами профспілок.

Керуючись пунктом 2 ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у відповідності до ст. 34,39,45,48 Житлового кодексу України п.п. 8, 13,15,18-21 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 70, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», на підставі рекомендацій, наданих громадською комісією з житлових питань ОСОБА_2 , було відмовлено у взятті на квартирний облік за місцем мешкання та включенні до першочергового списку у виконкомі Сєвєродонецької міської ради по заяві від 07.06.2018, учасник бойових дій в зоні проведення АТО, внутрішньо переміщена особа, склад сім`ї три особи: вона, дочка ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю підстав.

У відповідності до статті 34 Житлового кодексу України та пункту 13 Правил, потребуючими поліпшення житлових умов визначаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом з радами профспілок. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» внутрішньо переміщеній особі відмовляється в наданні грошової допомоги, якщо внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, володіє майновими правами або правами власності на нерухоме майно, що відповідає житловим нормам, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території. Оскільки позивач отримала двокімнатну службову квартиру по АДРЕСА_1 на склад сім`ї три особи: вона, дочка ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 , де всі забезпечені жилою площею на праві користування в розмірі 10,13 м2 на одну особу при встановленому мінімальному рівні жилої площі у Луганській області 6,0 кв.м. жилої площі на одну особу, вона не є особою, яка потребує поліпшення житлових умов, а тому не має підстав для взяття на квартирний облік. Службове житло не відноситься до фондів житла для тимчасового проживання, тобто воно не є тимчасовим, а тому у позивача є майнові права (право користування) щодо службової квартири. Таким чином, підстави для визнання ОСОБА_2 потребуючою поліпшення житлових умов і постановки на квартирний облік та включенні до першочергового списку складом сім`ї три особи (вона, дочка ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 ) у виконкомі Сєвєродонецької міської ради були відсутні.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80) стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11 березня 1980 року на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту. У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, зобов`язання позивача прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вбору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Отже, Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Шарнікова І.І. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги не визнала з підстав, які викладені у відзиві на позов.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.11.2000 Пархоменківською с/Радою Краснодонського району Луганської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 20. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю – ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07.05.2009 Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 520. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю – ОСОБА_2 .

З копії довідок Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 3002 від 26.10.2017, № 0000382214 від 26.10.2017 та № 0000382186 від 26.10.2017 вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки № 931, виданої 20.01.2021 3 управлінням (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу на офіцерських посадах в 3 управлінні (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 26.04.2016 Службою безпеки України, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Згідно з копією Витягу з рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 93 «Про зміну правового режиму на жилу площу» від 23.02.2018, визнано службовими приміщеннями та закріплено за Службою безпеки України в Луганській області квартири в м. Сєвєродонецьку Луганської області згідно з клопотанням від 30.10.2017 № 63/10/23092: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до копії Витягу з протоколу № 2 засідання житлово-побутової комісії 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.03.2018, надано у м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_2 – службову двокімнатну квартиру, жилою площею 30,4 м2, загальною площею 52,6 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , на склад сім`ї три особи: вона, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (по 10.13 м2 на особу).

З копії ордеру на жиле приміщення № 37, виданого 30.07.2018 виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради вбачається, що ордер виданий ОСОБА_2 з сім`єю з 3 осіб на право зайняття службового жилого приміщення жилою площею 30,4 кв.м., яке складається з 2 кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: ОСОБА_2 – квартиронаймач, ОСОБА_3 – дочка, ОСОБА_4 – дочка.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме манно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 239151 від 29.12.2020, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної спільної часткової власності зареєстрована за ОСОБА_2 (1/3 частка), ОСОБА_3 (1/3 частка) та ОСОБА_4 (1/3 частка).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 «Про відмову ОСОБА_2 у взятті на квартирний облік» від 25.09.2018, ОСОБА_2 відмовлено у взятті на квартирний облік у загальну чергу та включенні до першочергового списку у виконкомі Сєвєродонецької міської ради по заяві від 07.06.2018 у зв`язку з відсутністю підстав.

Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_2 разом з сім`єю (всього три особи) зареєстровані та проживають у двокімнатній службовій квартирі АДРЕСА_4 , де забезпечені жилою площею на праві користування в розмірі 10,13 кв.м. на одну особу при встановленому мінімальному рівні жилої площі у Луганській області – 6 кв.м. жилої площі на одну особу, а тому відповідно до п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР ОСОБА_2 не потребує поліпшення житлових умов.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правомірності відмови ОСОБА_2 у взятті на квартирний облік та включення до першочергового списку. Вказані правовідносини регулюються Житловим кодексом України, постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 № 37 «Про службові жилі приміщення», Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом СБУ № 792 від 06.11.2007, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 12 ЦПК України передбачено що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За умовами частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1,2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Сторонами не заперечується, що позивач є учасником бойових дій (військовослужбовцем), має довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та не має прав власності на нерухоме майно на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі – Закон 2011-XII).

Відповідно до ст.1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів (Стаття 1-1).

Статтею 1-2 передбачено, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В силу п. 1 ст. 3 Дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (надалі – правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Питання забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями вказано у ст.12 Закону 2011-XII, згідно ч. 1 якої Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Частиною 3 цієї статті передбачено забезпечення жилими приміщеннями в разі потреби поліпшення житлових умов сімей військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення та загинули (померли) або пропали безвісти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, які проходили військову службу на територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що визнані тимчасово окупованими, та продовжують службу у військових формуваннях України, а також члени їх сімей, які проживають разом із ними, отримали статус внутрішньо переміщених осіб і відповідно до вимог цієї статті забезпечені службовими жилими приміщеннями або їм надано жилі приміщення для постійного проживання на таких територіях, або які мають у приватній власності жилі приміщення, розташовані на таких територіях, якщо право власності на них набуте відповідно до законів України, та які прибули на іншу територію України, забезпечуються жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення за письмовою згодою зазначених осіб та повнолітніх членів їх сімей, посвідченою нотаріально. Відмова від права власності на жиле приміщення, розташоване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що перебуває у приватній власності таких категорій осіб, здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. (частина 10 статті 12 Закону).

Отже, з аналізу вказаного вбачається, що наявність службового жилого приміщення у осіб, зазначених у вказаному Законі, а також членів їх сімей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, не є перепоною для виникнення права на забезпечення жилими приміщеннями або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, як і не позбавляє права бути прийнятою на квартирний облік, в свою чергу і перебування на квартирному обліку не позбавляє права отримувати службове жиле приміщення.

Таке право передбачене вказаним законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, відповідно до п. 3 якого військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), пов`язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.

Відповідно до частини третьої статті 34 ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України. Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, у тому числі Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради (надалі – Правила).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Правил внутрішньо переміщені особи, визначені у підпункті 8 пункту 13 цих Правил, беруться на квартирний облік у населеному пункті в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб незалежно від часу проживання в населеному пункті та наявності майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, що розміщується в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або розташовані на лінії зіткнення. При цьому члени сім`ї особи з інвалідністю, які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, беруться на квартирний облік разом з ним незалежно від місця перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Підпунктом 8 пункту 13 Правил визначено, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема, внутрішньо переміщені особи з числа інвалідів війни, визначених у пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей; а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За змістом п. 14 Правил тими, що потребують поліпшення житлових умов визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації. В силу Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме ст.4 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Таким чином, суд вбачає підстави для визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 «Про відмову ОСОБА_2 у взятті на квартирний облік», оскільки, як було зазначено вище, вона підпадає під дію осіб, які потребують поліпшення житлових умов, виходячи з положень підпункту 8 пункту 13 Правил, а наявність службового житла, на думку суду, не позбавляє позивача права одночасно бути взятою на квартирний облік, враховуючи положення ч. 1 ст. 118 ЖК України та зміст п. 60-62 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 653/1096/16-ц.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами щодо обставин, на які посилався позивач, тому їх слід задовольнити.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач має службове житло у користуванні, а тому має майнові права на нерухоме майно на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження з посиланням на положення ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на увагу не заслуговують, оскільки є суб`єктивним тлумаченням відповідачем норм цього закону щодо відносин, пов`язаних з правом позивача на поліпшення житлових умов відповідно до спеціальних норм права, які регулюють виниклі правовідносин між сторонами.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області взяти на квартирний облік військовослужбовця Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_2 зі складом сім`ї три особи: вона, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з включенням до першочергового списку з 25.09.2018 суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11 березня 1980 року на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

На думку суду, у разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області розглянути питання про взяття на квартирний облік військовослужбовця Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_2 зі складом сім`ї три особи: вона, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з включенням до першочергового списку з 25.09.2018.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що позивач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи викладене, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовну заяву адвоката Суткової Рени Агабєковни (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: 93404, Україна, Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Сєвєродонецьк, бульв. Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 44083662) про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 та зобов`язання взяти на квартирний облік із включенням до першочергового списку з 25.09.201 – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 648 від 25.09.2018 «Про відмову ОСОБА_2 у взятті на квартирний облік».

Зобов`язати Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: 93404, Україна, Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Сєвєродонецьк, бульв. Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 44083662) розглянути питання про взяття на квартирний облік військовослужбовця Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) зі складом сім`ї три особи: вона, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з включенням до першочергового списку з 25.09.2018.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: 93404, Україна, Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Сєвєродонецьк, бульв. Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 44083662) в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. (отримувач: ГУК у Луг. обл. /МТГ м. СЄВЄР./22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IVAN): UA578999980313101206000012499; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України 050).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович