Рішення № 100182573, 27.09.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3166/21

(2/199/2324/21)

РІШЕННЯ

Іменем України

27.09.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Маляренко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 18.04.2006 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 8100,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03.01.2019 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

20.05.2020 року позивач направив претензію кредитора до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори.

13.08.2020 року надійшла відповідь Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач вважає, що у даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .

21.12.2020 року спадкоємцю ОСОБА_2 – ОСОБА_1 направлений лист-претензія, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті позичальника заборгованість перед банком за кредитним договором №б/н від 18.04.2006 року становить – 8089,23 грн., яка складається з наступного:

- заборгованість за тілом кредиту – 8089,23 грн., в тому числі:

0,00 грн. - заборгованості за поточним тілом кредиту;

8089,23 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

-заборгованість за нарахованими відсотками – 0,00 грн.;

-заборгованість за простроченими відсотками – 0,00 грн.;

-заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 –0,00 грн.;

-нарахована пеня - 0,00 грн.;

-нараховано комісії - 0,00 грн..

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача – спадкоємця ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , оскільки вона проживала із спадкодавцем за однією адресою на день її смерті, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 18.04.2006 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок(а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03.01.2019 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області(а.с.37).

Станом на дату смерті позичальника заборгованість перед банком за кредитним договором №б/н від 18.04.2006 року становить – 8089,23 грн., яка складається з наступного:

- заборгованість за тілом кредиту – 8089,23 грн., в тому числі:

0,00 грн. - заборгованості за поточним тілом кредиту;

8089,23 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

-заборгованість за нарахованими відсотками – 0,00 грн.;

-заборгованість за простроченими відсотками – 0,00 грн.;

-заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 –0,00 грн.;

-нарахована пеня - 0,00 грн.;

-нараховано комісії - 0,00 грн..

20.05.2020 року позивач направив претензію кредитора до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори.

13.08.2020 року надійшла відповідь Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, на підставі претензії кредитора відкрито спадкову справу №333/2020, реєстраційний номер у спадковому реєстрі 65878328. У випадку прийняття спадщини або видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцям буде надано відповідно повідомлення щодо вимог кредитора(а.с.40).

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , однак разом з нею, станом на 24.12.2018 рік, також були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Вказана інформація підтверджується відповіддю Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради(а.с.83).

Відповідно до інформації наданої Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою від 02.07.2021 року за №2395/01-16 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалась, свідоцтва про право на спадщину не видавались(а.с.73).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (ст. 1218,1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3,4 ст. 1268 та в ст. 1269 ЦК України.

Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89ЦК України "Оформлення права на спадщину").

Відповідно до ч. 1ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Системне тлумачення ст. 16 та ч. 2 ст. 1282 ЦК України, дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч. 2 ст. 1282ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Аналіз ч. 2 ст. 1282 ЦК України, свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.

Стаття 129 Конституції України, відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Згідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 отримали у натурі певне спадкове майно. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що відповідач взагалі не скористались своїм правом на спадкування за законом і не прийняли спадщину, оскільки спадкова справа не заводилась і свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Крім того, в постанові ВС/КЦС у справі №587/381/15-ц від 04.02.2021зазначено, що, у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Таким чином, оскільки за наслідками розгляду справи з наданих позивачем та витребуваних судом доказів не було встановленого беззаперечного факту того, що відповідач ОСОБА_1 вступила у права спадкоємця, отримавши у спадщину майно, у межах вартості якого вони зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1282 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості не можуть бути задоволені.

Керуючись, ст.1216, 1219, 1268, 1268, 1282, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 4,5,12,13,81,89,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у позові до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2021 року.

Суддя