Рішення № 100181609, 06.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10059/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час перерахунку цього розміру на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №440/4418/20 з 90 відсотків до 50 відсотків відповідних сум суддівської винагороди;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації Полтавської області від 10 квітня 2020 року № 02/1219/2020-вих, починаючи з 19 лютого 2020 року, у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення судді, враховуючи стаж роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 19 років 04 місяці 12 днів, також 1 рік 11 місяців 22 дні строкової військової служби та 3 роки 11 місяців 26 днів служби (роботи) в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, старшого слідчого, а всього: 25 років 04 місяці, з урахуванням раніше проведених виплат /а.с.1-11/.

Позов обґрунтований тим, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №440/4418/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено позивачу перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року, проте при здійсненні такого перерахунку відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір такого довічного грошового утримання судді у відставці з 90 відсотків до 50 відсотків. Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №4104-3392/Д-02/8-1600/21 від 07 травня 2021 року позивачу повідомлено, що в ході проведення контрольних заходів було переглянуто відсоток обчислення щомісячного довічного утримання згідно законодавства та встановлено у розмірі 50 % від суми суддівської винагороди на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року з урахуванням стажу роботи на посаді судді тривалістю 19 років 04 місяці 14 днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 36-37/ зазначив, що при перерахунку та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці відповідач керувався приписами чинної на час перерахунку статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, на підставі якої, виходячи зі стажу роботи позивача на посаді судді 19 років 04 місяці 14 днів, визначив розмір щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді. Відтак, відповідач діяв у межах та у спосіб, визначених нормативно-правовими актами України.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази та аргументи учасників справи, вказані у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання з 05 жовтня 2016 року, що визнається сторонами та підтверджується наявними матеріалами його пенсійної справи /а.с. 14, 40-43/.

Відповідно до розрахунку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області /а.с. 19/ стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 станом на 03 жовтня 2016 року становить 25 років 04 місяці, в тому числі: 01 рік 11 місяців 22 дня (з 18 листопада 1987 року по 09 листопада 1989 року) – служба в Радянській армії; 03 роки 11 місяців 26 днів (з 25 травня 1993 року по 20 травня 1997 року) – служба в органах внутрішніх справ; 19 років 04 місяців 12 днів (з 21 травня 1997 року по 03 жовтня 2016 року) – на посаді судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10 березня 2017 року у справі №537/6354/16-а /а.с.15-17/, з урахуванням ухвали від 29 липня 2021 року /а.с.18/, зобов`язано Кременчуцьке об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області здійснити зарахування судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 19 місяців 4 місяці 12 днів, також: 1 рік 11 місяців 22 дня - строкової військової служби, 3 роки 11 місяців 26 днів - служби (роботи) в органах внутрішніх справ на посаді слідчого, старшого слідчого, - згідно наданого Крюківським райсудом м. Кременчука розрахунку стажу, провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням зарахованого стажу і виплачувати, починаючи з 04 жовтня 2016 року, щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області визначено ОСОБА_1 розмір довічного грошового утримання судді у відставці - 90 процентів від суми заробітку /а.с. 20/.

Згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року /а.с.21/, виданою ОСОБА_1 на підставі рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, станом на 18 лютого 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 110985,60 грн, у тому числі: посадовий оклад - 69366,00 грн; доплата за вислугу років (60%) – 41619,60 грн; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн; доплата за науковий ступінь - 0,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону № 1402-VIII - 0,00 грн.

19 березня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року. Під час проведення такого перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області застосовано загальний процент від заробітку - 50 /а.с. 51-53/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №4104-3392/Д-02/8-1600/21 від 07 травня 2021 року /а.с.50/ ОСОБА_1 на його звернення від 08 квітня 2021 року повідомлено, що згідно статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. На виконання рішення суду йому з 19 лютого 2020 року було перераховано щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 66591,36 грн, що становить 60 % суддівської винагороди (110985,60 грн), зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року. В ході проведення контрольних заходів управлінням переглянуто відсоток обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці та встановлено, що грошове утримання судді у відставці необхідно обчислювати у розмірі 50 % від суми суддівської винагороди на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року з урахуванням наявного стажу роботи на посаді судді 19 років 04 місяці 14 днів. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після проведеного перерахунку з 19 лютого 2020 року встановлено у розмірі 55492,80 грн (суддівська винагорода 110985,60 грн х 50%).

Не погодившись з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року у розмірі 50% від суми суддівської винагороди та з діями щодо відмови у зарахуванні до загального стажу роботи на посаді судді спірних періодів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року /далі – Закон №1402-VIII/, визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частин першої та другої статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

До 18 лютого 2020 року в Законі Україні "Про судоустрій і статус суддів" діяла норма пункту 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення”, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень визнаний неконституційним.

Приймаючи таке рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 18 лютого 2020 року в законодавстві відсутні норми, які окремо регулюють питання визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання для суддів у відставці, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, та для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання відповідно до вимог Закону № 1402 (в тому числі суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).

Зважаючи на те, що чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, ніж ті, які були передбачені раніше діючими Законами України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року та "Про статус суддів" № 2862-XII від 15 грудня 1992 року, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для обрахунку щомісячного грошового утримання за складовими суддівської винагороди, які передбачені Законом № 1402-VIII, одночасно з розміром відсотку за Законом № 2453-VI або Законом № 2862-XII.

При цьому суд зауважує, що застосування відсоткового значення розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII не призводить до порушення статті 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, який розрахований позивачу на підставі норм Закону №1402-VIII, не є меншим, ніж той, який був забезпечений позивачу раніше, виходячи з 90 відсотків заробітку судді.

Таким чином, проводячи позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року та приписів статті 142 Закону №1402-VIII, а не приписів Закону № 2862-XII, який втратив чинність та для застосування якого немає відповідної відсилочної норми у чинному законодавстві, відповідач діяв правомірно.

Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року з урахуванням загального стажу роботи, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання - 25 років 04 місяці, суд зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 18 квітня 1997 року № 342/97 позивача призначено суддею Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Відповідно до частини першої статті 135 чинного Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.

На момент обрання позивача суддею зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року /далі - Закон № 2862-ХІІ/.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої зазначеної статті до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Також абзацом третім пункту 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" №584/95 від 10 липня 1995 року було передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

З аналізу наведених норм вбачається, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, також зараховується час роботи на посаді слідчого та період проходження строкової військової служби.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до розрахунку стажу позивача /а.с. 52/ у період з 18 листопада 1987 року по 09 листопада 1989 року (стаж: 01 рік 11 місяців 22 дня) позивач перебував на військовій строковій службі, у період з 25 травня 1993 року по 20 травня 1997 року (стаж: 03 роки 11 місяців 26 днів) – на іншій військовій службі, а з 21 травня 1997 року по 03 жовтня 2016 року (стаж: 06 років 07 місяців 11днів + 12 років 09 місяців 03 дні) працював на посаді судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Також постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10 березня 2017 року у справі №537/6354/16-а /а.с.15-17/ ( з урахуванням ухвали від 29 липня 2021 року /а.с.18/), що набрала законної сили 19 квітня 2017 року, зобов`язано Кременчуцьке об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області здійснити зарахування судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 19 місяців 4 місяці 12 днів, також: 1 рік 11 місяців 22 дня - строкової військової служби, 3 роки 11 місяців 26 днів - служби (роботи) в органах внутрішніх справ на посаді слідчого, старшого слідчого, - згідно наданого Крюківським райсудом м. Кременчука розрахунку стажу.

Таким чином, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід також врахувати календарний період проходження військової служби з 18 листопада 1987 року по 09 листопада 1989 року (01 рік 11 місяців 22 дня) та період служби в органах внутрішніх справ з 25 травня 1993 року по 20 травня 1997 року (03 роки 11 місяців 26 днів).

Отже, загальний стаж позивача, який дає право на отримання щомісячного грошового довічного утримання становить понад 25 років.

З огляду на наявний у позивача загальний стаж, який дає право на отримання щомісячного грошового довічного утримання – понад 25 років (безпосередній стаж на посаді судді - 19 років 04 місяців 14 днів, період проходження строкової служби - 01 рік 11 місяців 22 дня, період служби в органах внутрішніх справ - 03 роки 11 місяців 26 днів), та положення частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII, суд доходить висновку, що щомісячне довічне грошове утримання позивача становить 60 відсотки (50 відсотків за 20 років + (2% х 5 повних років роботи на посаді судді понад 20 років )).

Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року лише в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, чим порушено вимоги частини третьої статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02 червня 2016 року.

Зважаючи на вищевикладене та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення позивачу з 19 лютого 2020 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року в розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ “Ощадбанк” №1 від 05 серпня 2021 року /а.с.29/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 454,00 грн.

Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов`язання на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання судового рішення.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1219/2020-вих. від 10 квітня 2020 року в розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк