Рішення № 100181215, 29.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року

справа №380/9895/21

провадження № П/380/10041/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Нестеровича Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до комунального підприємства “Розділ” Новороздільської міської ради про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі – ГУ ДПС у Львівській області, позивач) 18.06.2021 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, просить накласти арешт на кошти та інші цінності комунального підприємства «Розділ», (далі – КП «Розділ», відповідач), що знаходяться у банках. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг в сумі 1791793,24 грн. (з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб, податку на прибуток, рентної плати за спецвикористання води, інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №813/1636/16 від 19.06.2019 суд, задовольнив повністю позов ГУ ДФС у Львівській області та стягнув з Житлово-комунального відділу селища «Розділ» до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, кошти за податковим боргом в сумі 118812,89 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №1.380.2019.002646 від 02.09.2019 суд стягнув з Житлово-комунального відділу селища Розділ кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 838798,11 грн. ГУ ДПС у Львівській області виставило інкасові доручення у відділення обслуговуючого банку, однак вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, а у боржника не виявлено майна для погашення податкового боргу. Позивач вважає, що наявні визначені Податковим кодексом України підстави накладення арешту на кошти КП «Розділ», що знаходяться у банках.

Суд ухвалою від 22.06.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом.

Відповідач щодо позову заперечує, подав відзив на позовну заяву (а.с. 86-87). Вказує, що передумовою для накладення арешту на кошти та інші цінності КП «Розділ» є застосування адміністративного арешту майна платника податків. З огляду на те, що контролюючий орган не надав доказів застосування адміністративного арешту, заявлений позов задоволенню не підлягає.

Позивач на спростування аргументів відповідача подав заперечення на відзив КП «Розділ». Вказує, що виставлені ГУ ДПС у Львівській області інкасові доручення на виконання рішень судів про стягнення з боржника коштів не призвели до погашення заборгованості перед бюджетом, оскільки на рахунках платника податків не було коштів. Описаного податковим керуючим майна КП «Розділ» в податкову заставу є недостатньо для погашення усієї суми податкового боргу платника податків, оскільки балансова вартість майна КП «Розділ» є у кілька разів меншою за суму його податкового боргу, що і є підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з`ясував зміст та підстави позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

комунальне підприємство «Розділ» Новороздільської міської ради (правонаступник комунального підприємства «Житлово-комунальний відділ селища Розділ» ідентифікаційний код 31042894) зареєстроване як суб`єкт господарювання 12.10.2000, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 76), має відкриті рахунки в банківських установах (а.с.8).

З метою самостійного погашення платником податків податкового боргу контролюючий орган надіслав КП «Розділ» податкові вимоги Ю1 №1/56 від 03.11.2001, Ю2 №2/156 від 10.12.2001 (ця обставина встановлена в рішенні суду у справі №1.380.2019.002646 між тими ж сторонами, а.с. 41).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №813/1636/16 від 19.06.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 а.с. 36-38, суд задовольнив повністю позов Головного управління ДФС у Львівській області та стягнув з житлово-комунального відділу селища «Розділ» (код 31042894) до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, кошти за податковим боргом в сумі 118812,89 грн. (а.с.34-35).

Рішенням суду №1.380.2019.002646 від 02.09.2019 суд задовольнив позов Головного управління ДФС у Львівській області, стягнув з житлово-комунального відділу селища Розділ (код 31042894) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 838798,11 грн. (а.с. 39-42) Це рішення суду набрало законної сили на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 (а.с. 43-49).

З метою виконання зазначених рішень суду контролюючий орган надсилав до установ банків інкасові доручення (а.с. 61-67) про стягнення з рахунків боржника коштів для погашення податкового боргу. Відповідно до відміток банків на вказаних інкасових дорученнях, такі повернуто без виконання з таких причин: виконанням іншого виконавчого документа, відсутність коштів на рахунку платника податків.

Контролюючий орган неодноразово звертався до Роздільської селищної ради, Новороздільської міської рада, як органу управління майном комунального підприємства про вирішення питання погашення заборгованості комунального підприємства (а.с.68-70), проте відповіді не отримав.

Податковий керуючий на підставі рішення керівника ГУ ДФС у Львівській області про опис майна платника податків у податкову заставу склав акт опису майна №7 від 20.03.2018, №5 від 04.02.2019, №7 від 05.03.2020 платника податків КП «Розділ», що може бути описане в податкову заставу (а.с. 50-51,55,55). Контролюючий орган зареєстрував згідно цих актів опису майна обтяження (публічне обтяження щодо обмеження на відчуження за погодженням з обтяжувачем), що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 52,54,56).

Станом на 23.09.2021 податковий борг відповідача становить 1989309,57 грн., що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Львівській області (а.с. 127). Відомості про стан заборгованості КП «Розділ» підтверджуються відомостями інтегрованої картки платника податків (а.с. 10-33).

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підпункт 20.1.33 пункту 20.1. статті 20 ПК України).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

податковий борг КП «Розділ» станом на 23.09.2021 становить 1989309,57 грн. Підприємство тривалий час має заборгованість по сплаті податків та зборів. З метою спонукати платника податків сплатити узгоджені податкові зобов`язання контролюючий орган надсилав боржнику податкові вимоги, звертався до суду про стягнення коштів для погашення податкового боргу. Інкасові доручення, виписані на стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу на підставі рішень суду у справах №№813/1636/16 від 19.06.2019 та №1.380.2019.002646 від 02.09.2019 повернуто установами банків без виконання. Податковий керуючий провів опис майна КП «Розділ» в податкову заставу, відповідно до акту опису майна №7 від 20.03.2018 описане майно балансовою вартістю 532505,23 грн, відповідно до акту опису майна №5 від 04.02.2019 описане майно балансовою вартістю 49890 грн., відповідно до акту опису майна №7 від 05.03.2020 описане майно балансовою вартістю 77841,13 грн. Контролюючий орган згідно з цими актами опису зареєстрував обтяження (відчуження за погодженням з обтяжувачем) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Представник позивача повідомив суд, що відповідач не надав будь-якого іншого майна для опису з мотивів його відсутності.

Наведені обставини в сукупності свідчать, що балансова вартість описаного КП «Розділ» майна (660236,36 грн.) є суттєво меншою за суму його податкового боргу (1989309,57 грн.), що є підставою для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області.

Щодо тверджень відповідача про те, що передумовою для накладення арешту на кошти КП «Розділ» повинно передувати застосування адміністративного арешту майна платника податків, то такі є помилковими. Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 27.11.2018 у справі №820/1927/17 такого змісту: «Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів. Натомість приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

З аналізу наведеного правового регулювання суд приходить до такого правового висновку: арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України».

В цій ситуації підстави для звернення контролюючого органу про арешт коштів платника податків визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1. статті 20 ПК України та не пов`язані із наявністю/відсутністю підстав для застосування адміністративного арешту.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про накладення арешту на кошти КП «Розділ», що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу в розмірі 1989309,57 грн.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл. Щодо судового збору, то витрати на його сплату з відповідача не стягуються та, відповідно, покладають судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності комунального підприємства “Розділ” Новороздільської міської ради (81650, Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Симоненка, буд. 2, секція А; ідентифікаційний код 31042894), які знаходяться у банках на рахунках цього платника податків, в межах суми податкового боргу в розмірі 1989309 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч триста дев`ять) гривень 57 коп.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 07.10.2021.

Суддя Москаль Р.М.