Рішення № 100178830, 21.09.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Черкаси справа № 925/975/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - Казіміренко Я.А. за самопредставництвом, відповідача – Чорного В.В. за самопредставництвом, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасигаз збут” до Відділу освіти Чорнобаївської селищної ради про стягнення 690019 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Черкасигаз збут” звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Відділу освіти Чорнобаївської селищної ради (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання природного газу № 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року, 626790 грн. 12 коп. боргу, 31820 грн. 33 коп. пені, 6645 грн. 69 коп. 3% річних, 24762 грн. 86 коп. інфляційних втрат, що разом становить 690019 грн., а також відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку і строку оплати поставленого йому позивачем природного газу за договором постачання природного газу № 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року.

Ухвалою суду від 03.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/975/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 21.09.2021 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 25.08.2021 року відзив на позовну заяву (вх. № 13612/21, а.с. 34-36), в якому частково визнав позовні вимоги у розмірі 569836 грн. 75 коп. боргу, 28929 грн. 01 коп. пені, 22512 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 6041 грн. 84 коп. 3% річних, що разом становить 627321 грн. 05 коп. Вказав на домовленість сторін про поставку природного газу у січні –лютому 2021 року в обсязі 97100м.куб за ціною 9185 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1530 грн. 83 коп. за 1000 м.куб. на підставі договору постачання природного газу № 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року, однак позивачем без урахування п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» безпідставно підвищено ціну газу за лютий 2021 року до 10103 грн. з ПДВ за 1000 м.куб., відповідна додаткова угода відповідачем не погоджена, тому визнано заборгованість та відповідні нарахування з урахуванням ціни газу 9185 грн. Також відповідач просив на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір пені до 5000 грн., враховуючи, те що він є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується з місцевого бюджету Чорнобаївської селищної територіальної громади та власних коштів немає.

Представник позивача подав суду 21.09.2021 року відповідь на відзив (вх. № 15777/21, а.с. 46-47), в якій заперечив твердження відповідача про неправомірне нарахування за поставку в лютому 2021 року природного газу за ціною 10103 грн., в обґрунтування позову надав експертний висновок №О-163 від 16.02.2021 року Черкаської торгово-промислової палати.

У судовому засіданні 21.09.2021 року представник позивача підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві і просила суд задовольнити повністю, представник відповідача визнав позовні вимоги у розмірі 569836 грн. 75 коп. боргу, 28929 грн. 01 коп. пені, 22512 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 6041 грн. 84 коп. 3% річних, що разом становить 627321 грн. 05 коп. з урахуванням ціни газу 9185 грн., просив зменшити розмір пені.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

20.01.2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Черкасигаз Збут”, як постачальник, та відповідач – Відділ освіти Чорнобаївської селищної ради, як споживач, уклали договір постачання природного газу № 14/22557/БО-21 (далі – Договір, а.с. 8-14), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався протягом дії даного договору поставити споживачу природній газ (надалі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язався прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. – постачальник зобов`язався передати споживачу у 2021 році газ в обсягах 97100 куб.м., в тому числі: січень – об`єм: 46600 куб.м., лютий – об`єм: 50500 куб.м.

п.1.2.1. – об`єми (обсяги) та періоди постачання природного газу є плановими та можуть зменшуватися/збільшуватися у порядку та строки встановлені розділом 4 даного договору;

п. 2.1 – ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором становить 9185 грн., крім того ПДВ – 1530 грн. 83 коп.;

п. 2.2.1. – сторони домовились, що зміна ціни на природній газ, в тому числі, але не виключно, внаслідок зміни кон`юнктури ринку газу, закупівельної ціни природного газу у власників ресурсу газу (газодобувних підприємств, оптових продавців, власників імпортованого ресурсу природного газу) здійснюється сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору. Постачальник зобов`язаний направити споживачу повідомлення про зміну ціни газу та проект додаткової угоди про зміну ціни у двох примірниках. Споживач протягом трьох днів з дати отримання проекту додаткової угоди про зміну ціни зобов`язаний розглянути проект додаткової угоди і підписаний зі своє сторони один примірник додаткової угоди повернути постачальнику;

п. 2.2.2. – сторони домовились, що ціни на природній газ, внаслідок набрання чинності нормативно-правовими актами, що безпосередньо визначають ціну природного газу, в тому числі, але не обмежуючись, введенням в дію актів законодавства, що покладають на постачальника обов`язок укладення договорів транспортування та/або розподілу природного газу або інших договорів, які є обов`язковими для укладання постачальником для постачання природного газу споживачу; прийняття/введення в дію нормативно-правових актів, що створюють для постачальника додаткові фінансові витрати пов`язані із постачанням природного газу споживачу (будь-які види фінансових забезпечень, гарантій (безвідкличної, безумовної банківської гарантії тощо); вимоги про збільшення страхового запасу природного газу; збільшення тарифів на транспортування те/або розподіл природного газу, будь-яких інших підстав, що впливають на ціну природного газу є обов`язковою для сторін за договором з моменту введення її в дію та не вимагає підписання додаткової угоди;

п. 2.3. – в разі відмови споживача підписати додаткову угоду про зміну ціни споживач зобов`язується невідкладно надати постачальнику: письмову відмову від підписання додаткової угоди про зміну ціни газу, оригінал заявки про зміну заявлених обсягів з 9.00 до 12.00 годин з Київським часом газової доби, що передує газовій добі, з якої здійснюється реномінація, самостійно припинити споживання природного газу;

п. 2.6. – вартість фактично поставленого споживачу обсягу природного газу протягом відповідного газового місяця визначається як добуток ціни природного газу, та обсягу фактично поставленого споживачу природного газу за відповідний розрахунковий період згідно з актами приймання-передачі, складеними постачальником на підставі даних, отриманих від оператора ГРМ та/або оператора ГТС;

п. 3.1. – оплата фактичних обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті за ціною визначеною в п. 2.2. цього договору не пізніше п`ятого числа місяця наступного за звітним;

п. 3.2. – оплата вартості поставленого природного газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника зазначений в розділі 11 даного договору;

п. 4.1. – постачальник подає оператору ГТС номінацію з обсягами газу, які будуть подані до газотранспортної системи для потреб споживача у газовому місяці;

п. 7.2. – в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком;

п. 10.1. - договір набирає чинності з дати його підписання та діє по 31.12.2021 року.

п. 10. 3. - всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у п. 2.2.2. цього договору;

п. 10.4. – кожна сторона має право припинити дію договору достроково, якщо не невиконаних зобов`язань перед іншою стороною та попередить про це останнього письмово за 30 календарних днів.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До Договору укладено Додаток № 1 – Перелік точок комерційного обліку (а.с. 15-16).

Із акту приймання-передачі природного газу (а.с. 18) вбачається, що за договором постачання природного газу № 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом: в лютому 2021 року - 62039,82 куб. м.

Додатковий договір № 1 щодо зміни п. 2.1. розділу 2 «Ціна газу» Договору відповідачем не підписано.

16.02.2021 року Черкаською Торгово-промисловою палатою складено експертний висновок № О-163 (а.с. 48), в якому встановлено, що на підставі інформації електронних біржових торгів ТБ «Українська енергетична біржа» встановлено коливання середньозваженої ціни природного газу місячного ресурсу: січень 2021 року відносно грудня 2020 року становить 26%; лютий 2021 року відносно січня 2021 року становить 2,14% станом на 15.02.2021 року.

23.04.2021 року відповідач листом № 252 повідомив позивача про безпідставність укладення додаткової угоди до Договору, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують коливання ціни товару на ринку на момент внесення змін (а.с. 20-21).

04.02.2021 року відповідач, як споживач та Товариство з обмеженою відповідальністю «АС» уклали договір постачання природного газу № 779(21)Б (а.с. 40-43).

Відповідач оплату за спожитий у лютому 2021 року природний газ не здійснив, за розрахунками позивача борг відповідача за природний газ, отриманий у лютому 2021 року становить 626790 грн. 12 коп., який частково визнаний відповідачем відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні 21.09.2021 року на суму 569835 грн. 75 коп. з урахуванням ціни природного газу – 9185 грн., вимога про його стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору на постачання природного газу № 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності.

З урахуванням виду послуг, які є предметом договору постачання природного газу 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року, спірні правовідносини також перебувають у сфері регулювання Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2493 від 30.09.2015 (Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2494 від 30.09.2015 (Кодекс ГРС), Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП України № 2496 від 30.09.2015 (далі-Правила).

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогам ст. 264 ГК України передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 5 Правил визначено, що діючий постачальник – постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу; ЕІС-код (Energy Identification Code) – персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його вузла обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи); оператор газотранспортної системи (далі – Оператор ГТС) – суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою.

Відповідно до п. 10 Правил споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Споживач зобов`язується дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу (п. 20 Правил).

З огляду на викладені обставини справи, сторони в п.п. 1.2., 2.1. договору постачання природного газу № 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року погодили поставку у січні-лютому у 2021 році природного газу обсягом 97100 куб.м., з обумовленою ціною природного газу за 1000 куб.м. за цим договором - 9185 грн., крім того ПДВ – 1530 грн. 83 коп.

Фактично в лютому 2021 року позивачем поставлено відповідачу 62039,82 куб.м. про що складено акт приймання-передачі природного газу, який погоджено обома сторонами, однак по факту поставки позивач вказав ціну газу - 10103 грн. за 1000 куб.м., та надав примірник додаткового договору №1 до договору постачання природного газу № 14/22557/БО-21 від 20.01.2021 року, яким передбачена зміна ціни газу з 01.02.2021 року до 10103 грн. за 1000 куб.м., інші докази, що підтверджують збільшення ціни газу у спірний період відповідачу не надано.

Разом з тим, додаткова угода №1 відповідачем не погоджена, поставка природного газу на березень 2021 року урегульована відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «АС» шляхом укладення договору постачання природного газу № 779(21)Б від 04.02.2021 року.

Суд вважає, що позивач належним чином не повідомив відповідача про підстави зміни ціни природного газу та не врегулював шляхом укладення додаткової угоди до Договору зміну ціни газу у лютому 2021 року до 10103 грн. за 1000 куб.м., відповідно безпідставно заявив про стягнення з відповідача 626790 грн. 12 коп. боргу з урахуванням ціни газу 10103 грн. за 1000 куб.м.

Відповідно заборгованість відповідача за поставку природного газу у лютому 2021 року обсягом 62039,82 куб.м. за ціною 9185 грн. за 1000 куб.м. становить 569835 грн. 75 коп., яка матеріалами справи підтверджена, відповідачем визнана в повному обсязі, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі п. 7.2. Договору 31820 грн. 33 коп. пені, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 6645 грн. 69 коп. 3% річних, 24762 грн. 86 коп. інфляційних втрат за період з 06.03.2021 року по 12.07.2021 року, однак нарахованих на суму боргу 626790 грн. 12 коп.

Сторони погодили в п. 7.2. Договору, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, 3% річних. інфляційних втрат суд керується приписами статей 546-548, 549-552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України ЦК України, статтями 216-218, 229-232 (зокрема, абз. 3 ч. 2 ст. 231), 234 ГК України, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року, умовами п. 7.2. договору постачання природного газу № 14/225557/БО-21 від 20.01.2021 року.

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних арифметично і методологічно проведені правильно, з урахуванням умов договору постачання природного газу № 14/225557/БО-21 від 20.01.2021 року однак нарахованих на суму боргу 626790 грн. 12 коп.

Відповідно до розрахунку суду, з урахуванням суми боргу 569835 грн. 75 коп. за періоди прострочення з 06.03.2021 року по 12.07.2021 року, розмір пені становить 28928 грн. 92 коп., розмір інфляційних втрат становить 22512 грн. 74 коп. розмір 3% річних становить 6041 грн. 82 коп.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, 3% річних підлягають задоволенню обрахованих розмірах, вимога щодо стягнення пені підлягала б задоволенню.

Обґрунтовуючи клопотання, заявлене у відзиві на позовну заяву (вх. № 13612/21 від 25.08.2021 року), про зменшення розміру пені відповідач в особі свого представника зазначив, що він є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується з місцевого бюджету Чорнобаївської селищної територіальної громади, та власних коштів не має, розмір пені є надмірно великим відносно суми основного боргу, який відповідач визнав та дасть змогу використати бюджетні кошти на спрямування фінансування потреб здобувачів освіти Чорнобаївської селищної територіальної громади та функціонування закладів освіти. Стягнення штрафних санкцій за результатами розгляду даної справи призведе до погіршення фінансового стану відповідача, матиме шкідливі наслідки значно більші, ніж їх нестягнення для позивача, у зв`язку з чим просив зменшити розмір пені до 5000 грн.

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов`язання для них, суд, відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зменшує розмір пені який підлягає до стягнення на 50%, що становить 14464 грн. 46 грн. (28928 грн. 92 коп.: 50%).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд приймає визнання позову відповідачем, у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення 569835 грн. 75 коп. боргу, 14464 грн. 46 грн. пені, 6041 грн. 82 коп. 3% річних, 22512 грн. 74 коп. інфляційних втрат задовольняє частково. В стягненні 56954 грн. 37 коп. боргу, 17355 грн. 87 коп. пені, 603 грн. 87 коп. 3% річних, 2250 грн. 12 коп. інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в розмірі 4596 грн.41 коп.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню решта сплаченого судового збору у розмірі 4596 грн.41 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Чорнобаївської селищної ради, код ЄДРПОУ 43922249, місцезнаходження: 19901, Черкаська обл., смт Чорнобай, вул. Центральна, буд. 154 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чергасигаз Збут”, код ЄДРПОУ 39672471, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 142 – 569835 грн. 75 коп. боргу, 14464 грн. 46 грн. пені, 6041 грн. 82 коп. 3% річних, 22512 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 4596 грн.41 коп. судових витрат.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 56954 грн. 37 коп. боргу, 17355 грн. 87 коп. пені, 603 грн. 87 коп. 3% річних, 2250 грн. 12 коп. інфляційних втрат – відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Чергасигаз Збут”, код ЄДРПОУ 39672471, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 142 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 4596 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 41 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 34 (# 768084271624) від 21.07.2021 року.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06.10.2021 року.

Суддя В.М. Грачов