Рішення № 100178788, 06.10.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2021 р. Справа № 924/692/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк”, м. Київ в особі Хмельницької обласної дирекції, м. Хмельницький

до Маківської сільської ради Маківської сільської об`єднаної територіальної громади, с. Маків Дунаєвецького району Хмельницької області

про звернення стягнення на предмет іпотеки та встановлення способу його реалізації

за участю представників:

позивача: Галюк В.В. - згідно з довіреністю

відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ в особі Хмельницької обласної дирекції, м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до Маківської сільської ради Маківської сільської об`єднаної територіальної громади, с. Маків Дунаєвецького району Хмельницької області, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежиле приміщення, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Шатава, вул. Хмельницьке шосе, буд. 35-Б, яке виступило предметом іпотеки за Іпотечним договором від 15.08.2008 в рахунок задоволення грошових вимог АТ “Укргазбанк” за кредитним договором №192008/85/22РТ від 15 серпня 2008 року в розмірі 31424,58 дол. США, пені в сумі 17898,24 грн; встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - нежилого приміщення, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Шатава, вул. Хмельницьке шосе, буд. 35-Б шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою, ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою суду від 18.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 01.09.2021, яке відкладено на 22.09.2021.

Ухвалою суду від 22.09.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06.10.2021.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.03.2010 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 15.08.2008 №192008/85/22РТ в загальному розмірі 314424,58 дол. США, пені в сумі 17898,24 грн і в рахунок погашення боргу звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 193,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 13.08.2011 відповідач став власником іпотечного майна згідно зі ст. 1277 ЦК України у зв`язку з визнанням спадщини відумерлою за рішенням Дунаєвецького районного суду від 19.02.2020. Тому вважає, що відповідно до п. 4 ст. 1277 ЦК України територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги позивача як кредитора. Правовою підставою позову зазначає положення ст. ст. 589, 1231, 1277 ЦК України, ст. ст. 3, 7, 23, 33 Закону України "Про іпотеку".

Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав, причини не повідомив. По судовий розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 27.09.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

15.08.2008 між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком “Укргазбанк” (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №192008/85/22РТ (далі – кредитний договір), за умовами п. п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 28000,00 дол. США. Кредит надається на строк/термін з 15.08.2002 по 14.08.2013 або по день, визначений в п. 1.6 та/або п. 3.3.11 цього договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 15% річних.Кредит надається на задоволення споживчих потреб позичальника ( п.1.5 договору).

У п. 2.1 договору зазначено, що згідно договору іпотеки від 15.08.2008, укладеного одночасно з цим договором між банком та ОСОБА_2 , в забезпечення зобов`язань за цим договором банком приймається в іпотеку: нежиле приміщення загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 24.07,2008, посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Магера Н.Ф.

Також 15.08.2008 між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком “Укргазбанк” (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець, що є майновим поручителем за виконання зобов`язань позичальником ОСОБА_3 за кредитним договором №192008/85/22РТ від 15.08.2008) укладено договір іпотеки (далі – договір іпотеки), яким забезпечено всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з договору №192008/85/22РТ від 15.08.2008 (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_3 , за умовами якого позичальник зобов`язаний іпотекодержателю не пізніше 14.08.2013 повернути кредит у розмірі 28000,00 дол. США, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних та штрафні санкції у розмірі та випадках, передбачених кредитним та цим договором (п. 1.1 договору іпотеки).

Відповідно до пп. 2.1.1 договору іпотеки предметом іпотеки є нежиле приміщення, загальною площею 193,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 24.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Магера Н.Ф.. Право власності зареєстровано Дунаєвецьким малим підприємством “Інвентарбюро” 24.07.2008 за реєстраційним номером 24080462, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19654043 від 24.07.2008. Загальна вартість предмета іпотеки станом на 31.07.2008 згідно з Реєстром прав власності на нерухоме майно, виданого Дунаєвецьким малим підприємством “Інвентарбюро” за №19728380, становить 135397,00 гривень.

Предмет іпотеки оцінено в 265000,00 гривень (п. 2.2 договору іпотеки).

У п. 6.1 договору іпотеки зазначено, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, зокрема, у випадку якщо у момент настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, порушення іпотекодавцем (позичальником) обов`язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимог іпотекодержателя про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін (п. 6.3 договору іпотеки).

Відповідно до п. 6.8 договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” та з дотриманням вимог Закону України “Про іпотеку”.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.03.2010 у справі №2-2358/10 задоволено позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватного підприємства “Берегиня” про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на нерухоме майно. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватного підприємства “Берегиня” солідарно на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” в особі Відділення “Хмельницьке обласне управління” борг за кредитним договором від 15.08.2008: прострочену заборгованість по кредиту в сумі – 6538 доларів США, заборгованість по кредиту строкова - 20061 доларів США, заборгованість по відсотках прострочена - 4825,58 доларів США, пеня за несвоєчане погашення кредиту - 10444,62 грн, пеня а несвоєчасне погашення відсотків - 7453,62 грн, а всього 31424,58 доларів США та 17898, 24 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” в особі Відділення “Хмельницьке обласне управління” штраф за невиконання умов договору щодо страхування предмету іпотеки в сумі 13250,00 гривень. В рахунок погашення боргу звернено стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, загальною площею 193,5м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

У рішенні судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не проводила своєчасну оплату згідно кредитного договору №192008/85/22РТ від 15.08.2008, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту в сумі 31424,58 дол. США. та 17898,24 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості по кредиту, з яких заборгованість по кредиту прострочена становить – 6538,00 дол. США, заборгованість по кредиту строкова - 20061,00 доларів США, сума заборгованості по відсотках прострочена становить 4825,58 дол. США, сума заборгованості по відсотках строкова - 79,75 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 10444,62 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків -7453,62 гривень. Крім цього, з відповідачем ОСОБА_2 15.08.2008 було укладено договір іпотеки, предмет якого нежиле приміщення, загальною площею 193,5м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 , на який слід звенути стягнення в рахунок погашення боргу за кредитним договором. 12.06.2009 ВАТ АК “Укргазбанк” змінило своє найменування на ПАТ АБ “Укргазбанк”, яке виступає правонаступником.

У матеріали справи надано копію постанови від 16.12.2011 ВП №20151393 про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно з якою державним виконавцем відділу ДВС Дунаєвецького районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа від 18.03.2010 №2-2358, виданого Хмельницьким міськрайонним судом, про звернення стягнення на предмет іпотеки (нежиле приміщення) з боржника – ОСОБА_2 на користь стягувача – ПАТ “Укргазбанк” ХОУ, встановлено відсутність особи боржника та незаявлення права на спадщину боржника і повернуто виконавчий документ стягувачеві, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.02.2020 у справі №674/1306/19 (провадження №2-о/674/1/20) задоволено заяву публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк", заінтересовані особи: Маківська сільська рада Маківської сільської об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_4 , про визнання спадщини відумерлою. Визнано нежиле приміщення загальною площею 193,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 15 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого являється ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №192008/85/22РТ, згідно якого вона отримала у банку кредит у сумі 28 000,00 доларів США, забезпеченням по якому визначено нежиле приміщення, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходить в АДРЕСА_1 , на підтвердження чого 15 серпня 2008 року було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №3924 приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Хмельницької області Григор`євим С.В. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 24 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Хмельницької області Мегерою Н.Ф. та зареєстрованого за р.№3417. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 березня 2010 рок,у яке набрало законної сили 18 травня 2010 року, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП "Берегиня" в солідарному порядку стягнуто на користь заявника заборгованість за кредитним договором на суму 31424,58 доларів США та 17898,24 грн, а також ухвалено в рахунок погашення боргу звернути стягнення на предмет іпотеки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Також встановлено, що заявник ПАТ АБ "Укргазбанк", як кредитор, 12 липня 2016 року направив до Дунаєвецької державної нотаріальної контори Претензію про обов`язок спадкодавця вих.№50502/738/2016. Листом від 20 липня 2016 року Дунаєвецька державна нотаріальна контора повідомила про реєстрацію направленої вимоги та заведення щодо майна померлого ОСОБА_2 спадкової справи №32-2016. Із матеріалів спадкової справи №32-2016, заведеної державним нотаріусом Дунаєвецької державної нотаріальної контори, також вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 склав заповіт, який зберігається у Дунаєвецькій державній нотаріальній конторі, номер у Спадковому реєстрі 254745, номер в реєстрі нотаріальних дій 327. Згідно копії вказаного заповіту померлий за життя склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_4 . Відповідно до листа Дунаєвецької державної нотаріальної контори від 20 липня 2016 року спадкоємці ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертались. Листом від 10 жовтня 2018 року вих.№50502/582/2018 заявник звернувся до Маківської сільської ради Маківської сільської об`єднаної територіальної громади з проханням щодо звернення до суду з заявою про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою та передачі спадщини у вигляді нежилого приміщення, загальною площею 193,5 кв.м., у власність територіальної громади Маківської сільської об`єднаної територіальної громади, на що заявник відповіді не отримав. Спадщина відкрилась 13.08.2011, тобто один рік після відкриття спадщини сплив 14.08.2012.

У листі (від 09.02.2021), адресованому позивачу, відповідач за результатами розгляду вимоги про прийняття на баланс відумерлої спадщини повідомив про винесення 03.02.2021 на розгляд сесії ради проекту рішення, яким передбачалося прийняття в комунальну власність відумерлої спадщини ОСОБА_2 у вигляді нежилого приміщення загальною площею 193,5 кв.м в АДРЕСА_1 , проте зазначене рішення не набрало необхідної кількості голосів депутатів ради для його прийняття.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

За приписами частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340.

За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.

При цьому суд має встановити наявність в особи суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких особа звернулася до суду, адже на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Крім того, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний зацікавленою особою спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 15.08.2008 в рахунок задоволення грошових вимог позивача за кредитним договором №192008/85/22РТ від 15 серпня 2008 року в розмірі 31424,58 дол. США, пені в сумі 17898,24 грн; встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою, ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. При цьому посилається на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.03.2010 у справі №2-2358/10 вже стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватного підприємства “Берегиня” заборгованість за кредитним договором та звернено стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення. Однак вказане рішення не виконано, оскільки іпотекодавець помер, а майно, яке передано в іпотеку, визнано відумерлою спадщиною.

Так, з матеріалів справи слідує, що з метою забезпечення зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за укладеним із позивачем кредитним договором від 15.08.2008 №192008/85/22РТ позивачем 15.08.2008 було укладено також договір іпотеки із іпотекодавцем ОСОБА_2 , предметом іпотеки за яким виступило нежиле приміщення загальною площею 193,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належало іпотекодавцю на праві власності.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

Статтею 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Іпотекою може бути забезпечено виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути у майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України “Про іпотеку”).

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.03.2010 у справі №2-2358/10 стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватного підприємства “Берегиня” солідарно на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” в особі Відділення “Хмельницьке обласне управління” борг за кредитним договором від 15.08.2008, зокрема, прострочена заборгованість по кредиту в сумі – 6538 доларів США, заборгованість по кредиту строкова - 20061 доларів США, заборгованість по відсотках прострочена - 4825,58 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 10444,62 грн, пеня а несвоєчасне погашення відсотків - 7453,62 грн, а всього 31424,58 доларів США та 17898, 24 грн, та в рахунок погашення боргу звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, загальною площею 193,5 м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Рішення набрало законної сили 18.05.2010.

Згідно зі ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного слідує, що позивач реалізував своє право вимоги за кредитним та іпотечним договорами від 15.08.2008 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Вказаний факт не спростовується й обставиною визнання відумерлою спадщиною нежилого приміщення загальною площею 193,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.02.2020 у справі №674/1306/19.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що в разі смерті боржника за договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1277 Цивільного кодексу України заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (ч. 4 ст. 1277 ЦК України).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (ч. 1). Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ч. 2).

З огляду на вищевикладене та обставини справи, враховуючи те, що іпотекодавець за іпотечним договором, до якого позивачем було заявлено вимоги про стягнення заборгованості позичальника за кредитним договором та про звернення стягнення на надане ним в іпотеку майно і які були задоволені судом, помер, і до відповідача у подальшому перейшло відумерле майно в силу норм ч. 3 ст. 1277 ЦК України, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.02.2020 у справі №674/1306/19, відповідно до відповідача переходять права та обов`язки іпотекодержателя за договором іпотеки від 15.08.2008, в тому числі щодо виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.03.2010 у справі №2-2358/10.

При цьому судом звертається увага, що відповідно до ст. 52 ГПК України, ст. 55 ЦПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, має місце правонаступництво. Також відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Додатково з приводу позовних вимог про встановлення способу реалізації предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження суд зауважує, що згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Суд виходить з того, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені положення законодавства та обставини справи, зокрема, наявність рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.03.2010 у справі №2-2358/10, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості, позивачем не доведено та не обґрунтовано належними і допустимими доказами факту порушення, невизнання чи оспорення відповідачем його права або інтересу у спірних правовідносинах, що є передумовою для звернення до господарського суду за його захистом.

Посилання позивача на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі №916/759/20 суд оцінює критично, оскільки висновки суду у вказаній постанові зроблені, виходячи з інших обставин справи, зокрема, за відсутності на час розгляду справи №916/759/20 уже реалізованого позивачем права на звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок задоволення вимог за кредитним договором.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищенаведені обставини справи, законодавчі норми, суд доходить висновку, про необґрунтованість позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 15.08.2008 в рахунок задоволення грошових вимог АТ “Укргазбанк” за кредитним договором №192008/85/22РТ від 15 серпня 2008 року в розмірі 31424,58 дол. США, пені в сумі 17898,24 грн; встановлення способу реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою, ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк”, м. Київ в особі Хмельницької обласної дирекції, м. Хмельницький до Маківської сільської ради Маківської сільської об`єднаної територіальної громади, с. Маків Дунаєвецького району Хмельницької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежиле приміщення, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Шатава, вул. Хмельницьке шосе, буд. 35-Б, яка виступило предметом іпотеки за Іпотечним договором від 15.08.2008 в рахунок задоволення грошових вимог АТ “Укргазбанк” за кредитним договором №192008/85/22РТ від 15 серпня 2008 року в розмірі 31424,58 дол. США, пені в сумі 17898,24 грн; встановлення способу реалізації предмету іпотеки - нежилого приміщення, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Шатава, вул. Хмельницьке шосе, буд. 35-Б шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою, ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 07.10.2021.

Суддя В.В. Виноградова

Видрук. 4 прим.: 1 – до справи, 2 - ПАТ АБ “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1), 3 - ХОД ПАТ АБ “Укргазбанк” (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 105), 4- Маківська СР (32445, Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Маків, вул. Воздвиженська, 22). Всім рек. з пов. про вруч.