Ухвала суду № 100172881, 07.10.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження 1-кп/311/135/2021

Справа № 311/3196/20

07.10.2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

за участі секретаря судового засідання Чучі С.О.

прокурора Петренка В.О.

захисника адвоката Матросова Є.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новоолексіївка, Генічеського району, Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.286, ч.1 ст.289 КК України.

В судовому засіданні потерпілим заявлено клопотання про скасування арешту майна, накладеного на належний йому транспортний засіб.

Клопотання мотивоване тим, що на теперішній час відпала потреба в арешті майна.

Сторони не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 03 серпня 2020 року накладено арешт на автомобіль «ВАЗ 21103», д/н НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_2 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Коем проти Бельгії» від 22.06.2000 зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Враховуючи, що з часу накладення арешту на майно пройшов тривалий термін, законний власник майна позбавлений права користування та розпорядження ним, суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на теперішній час призводить до необґрунтованого втручання в право власності особи на таке майно, в зв`язку з чим вважає необхідним клопотання потерпілого задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.350,372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання потерпілого задовольнити.

Скасувати арешт майна на автомобіль «ВАЗ 21103», д/н НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя 03 серпня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Задорожко Д.А.