Рішення № 100169994, 29.09.2021, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/428/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м.Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., присяжних Прокопенко В.П., Гаєвської Л.В., за участю секретаря судового засідання Тимошенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

Заявник, ОСОБА_1 31.06.2021 звернулась до суду із заявою, у якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , померлим.

Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в травні 1999 року вночі пішов з дому за адресою: АДРЕСА_1 та не повернувся. За інформацією, яку повідомив ОСОБА_3 рідним, що йому необхідно поїхати до м. Київ та встигнути на автобус Київ-Італія. Вказує, що з моменту зникнення та до моменту звернення з даною заявою до суду, жодних відомостей від ОСОБА_3 не надходило, на будь-який контакт останній не виходив, місцезнаходження його не встановлено. Зазначає, що ОСОБА_3 не звертався за отриманням пільг на оплату комунальних послуг, для укладення декларації з лікарями, до виконавчого комітету Любоитинської міської ради Харківської області. Як вбачається з архівних даних ОСОБА_3 в періоди з 09.10 по 09.10.2000 та з 09.11. по 09.12.2000 був прийнятий на тимчасову працю з виплатою заробітної плати. Свої документи, а саме паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, військовий квиток, атестат про середню освіту та диплом ОСОБА_3 залишив вдома, що на думку заявника, свідчить про його намір повернутися, але вже протягом 12 років жодних відомостей про останнього немає. Також зазначила, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, є власником 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Оголошення ОСОБА_3 - брата заявниці, померлим необхідно останній для оформлення спадщини після смерті їх батька ОСОБА_4 та у майбутньому дасть змогу вирішити питання щодо розпорядження зазначеним житловим будинком.

Заявник та її представник в судовому засіданні подану заяву підтримали, просили задовольнити та пояснили, що ОСОБА_3 збирався поїхати за кордон до Італії, а потім в Англію. Вказала, що раніше він їздив до Чехословаччини на заробітки та дзвонив звідтіля. В травні 1999 року поїхав до м.Києва та зник, вже 20 років відсутні будь-які відомості про нього. Заявник зазначила, що здійснювали пошук брата через соціальні мережі, телевізійну програму «Жди меня», зверталися до поліції. Про будь-які обставини, які б загрожували смертю ОСОБА_3 , заявнику не відомо.

Заявник та представник заявника в судове засідання 29.09.2021 не з`явилися, подали заяву з проханням розглянути справу без їх участі. Вимоги підтримують та просять задовольнити.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 не з`явилась, про дату та час судового розгляду повідомлялася судом завчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомила.

Представник зацікавленої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) не з`явився, подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Під час судового розгляду судом встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 СК України ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Заявниця ОСОБА_1 та особа, яку вона просить оголосити померлою, ОСОБА_3 є рідними братами та сестрами, їхні батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.08.2020 (а.с.17).

Довідкою № 03-10/112 від 20.01.2021 виданої виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області, підтверджується, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 11.12.1956 по день смерті. На день смерті ОСОБА_4 разом із ним були зареєстровані: ОСОБА_2 , 1935 р.н. (з 17.09.1967 по теперішній час) та ОСОБА_3 , 1965 р.н. (з 12.07.1989 по теперішній час) (а.с.18).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.04.1999, договору про право будівництва і безстрокового користування земельною ділянкою від 17.06.1952 та довідки з КП «Люботинське АПБ» Люботинської міської ради Харківської області № 28/01-32 від 17.03.2021 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Розмір частки кожного співвласника становить 1/2 частки (а.с. 20-23).

Згідно інформації від 23.03.2021 з Управління соціального захисту населення (УСЗН Люботинської міської ради) із заявами про призначення житлової субсидії, державними соціальними допомогами ОСОБА_3 не звертався (а.с.25).

З повідомлення від КЗОЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Люботинської міської ради Харківської області від 12.03.2021 вбачається, що ОСОБА_3 на обліку не перебуває, декларація з лікарем не укладалась, за медичною допомогою не звертався (а.с.27).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит № 13а/з/119-94/01/14-21 від 07.04.2021 ВП №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області станом на теперішній час заяв щодо розшуку або зникнення ОСОБА_3 , не надходило та на обліку розшукуваних осіб останній не перебуває, ОРС категорії «Розшук» не заводилась (а.с.35).

Згідно відповіді № 05-36/912 Люботинської міської ради Харківської області від 18.03.2021, за період з 01.01.2017 по теперішній час ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з заявами та скаргами не звертався (а.с.31).

За інформацією з Управління пенсійного фонду України в Харківській області від 31.03.2021 за період з 1999 по теперішній час індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 до системи персоніфікованого обліку подавались роботодавцем Люботинською міською санітарно-епідеміологічною станцією за 1999 та 2000 роки. Також, як вбачається з архівних даних та копій наказів № 54-к від 02.10.2000 та № 62-к від 08.11.2000 ОСОБА_3 в період з 09.10 по 09.10.2020 був прийнятий на тимчасову працю на період тарифною відпуски ОСОБА_5 з виплатою заробітної плати та в період з 09.11. по 09.12.200 був прийнятий на тимчасову працю на період тарифної відпуски ОСОБА_6 з виплатою заробітної плати (а.с.37-42).

Відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 25.06.2021 відомостей про перетин державного кордону України громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 25.06.2016 по теперішній час не виявлено. Додатково зазначено, що інформація в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» зберігаються протягом п`яти років. (а.с.71).

Як вбачається з відповіді Центру обліку бездомних осіб № 051/034-297 від 07.07.2021 ОСОБА_3 до Центру та філії Центру ніколи не звертався, послуг реєстрації або відновлення паспорта не отримував (а.с.77).

З відповіді Державної міграційної служби України, що надійшло до суду 27.07.2021 вбачається, що на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Люботинським МВ УМВС України в Харківській області 29.07.1997 оформлено паспорт громадянина України, відомостей щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон не встановлено (а.с.82).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є двоюрідною сестрою заявниці та ОСОБА_3 , пояснила суду, що в останній раз бачила брата в 1999 році. Вказала, що збирався поїхати на заробітки за кордон та з того часу, жодної звістки від нього не надходило. Зазначила, що здійснювали пошуки брата через програму «Жди меня», в соціальних мережах шукали. Вказала, що не може стверджувати про смерть ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_6 , який є чоловіком заявниці пояснив, що ОСОБА_3 часто їздив на заробітки до Чехії. Навесні 1999 року збирався поїхати до Італії, а вже потім до Англії . З того часу ОСОБА_3 ні з ким із рідних не зв`язувався. Вказав, що у ОСОБА_3 дружини та дітей не було, мешкав разом з матір`ю та будував будинок. Зазначив, що ОСОБА_3 не казав, що збирався назавжди залишитися за кордоном, а мета була заробити грошей і повернутися додому. Вказав, що офіційно не відомо про обставини його смерті, лише припустив, що можливо, щось трапилося у дорозі.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Отже, заявник повинен мати особисту цивільно-правову заінтересованість у зміні правового статусу особи, яку просить оголосити померлою.

Як стверджує заявниця, оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне для реалізації її права на оформлення спадщини після смерті батька, в подальшому з метою розпорядження житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , та власником ? частини якого є ОСОБА_3 .

При цьому, системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Висновки суду відповідають правовим позиціям викладеним в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19) та від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 зазначає, що з травня 1999 року і по даний час місце знаходження її брата ОСОБА_3 невідомо, він не виходить на будь-який контакт.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, вказуючи на вірогідність смерті ОСОБА_3 , як на підставу для оголошення його померлим, заявником не надано належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо б було зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 , так як у заяві до суду і у поясненнях заявник лише констатував факт відсутності з братом будь-якого зв`язку, відсутність відомостей про місце його перебування. Сам факт відсутності у заявника відомостей про місце перебування ОСОБА_3 , навіть протягом тривалого часу, не можуть бути достатньою підставою для оголошення його померлим.

Крім того, згідно інформації з Харківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області від 16.09.2021 за № 1701-22-13-09 з 1999 року по теперішній час, за результатами перевірки актового запису про смерть на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п.7 ч.1 ст.23 «Про національну поліцію» одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб. Початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.

При цьому, як вбачається з доказів доданих до позовної заяви, що заяв щодо розшуку або зникнення ОСОБА_3 до правоохоронних органів не надходило та розшукові справи не заводились.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Крім того, визнання особи померлою є крайньою мірою, передчасно обраним заявником способом захисту своїх прав, та потребує встановлення всіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.12, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 308, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Люботинський міський суд Харківської області.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Люботинським МВУМВС України в Харківські області, 02.11.2001, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Представник заявника: Дем`яненко Ольга Олегівна, діє на підставі договору № 030221/1 про надання правової допомоги від 03.02.2021, адреса: АДРЕСА_5 .

Зацікавлена особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Люботинським МВУМВС України в Харківській області, 23.10.2001, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: вул. Культури 2-Б, м.Мерефа, Харківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 41404009.

Суддя О.В. Зінченко

Присяжні В.П. Прокопенко

Л.В. Гаєвська

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2021 року.