Ухвала суду № 100168232, 05.10.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2267/21

Провадження № 1-в/553/233/2021

У Х В А Л А

Іменем України

05.10.2021м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі - Каленіченко В.О.,

за участю прокурора – Коннова О.В.,

засудженого: ОСОБА_1 , представника ПВК №64: Лось Р.Г. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні спільне подання начальника Полтавської виправної колонії № 64 та голови спостережної комісії Подільської районної ради у м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, до арешту проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

27.03.2015 р. Маньківським районним судом Черкаської області за ст.309 ч.1 КК України до штрафу у сумі 1020 грн.; 08.09.2015 року Маньківським районним судом Черкаської області штраф змінено на 60 год. громадських робіт;

02.03.2016 р. Маньківським районним судом Черкаської області за ст.185 ч.1 КК України до 150 год. громадських робіт;

31.05.2016 р. Маньківським районним судом Черкаської області за ст.389 ч.2, 71 КК України на 3 місяці 15 днів арешту;

10.04.2017 р. Маньківським районним судом Черкаської області за ст.190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

по даній справі засудженого: 05.06.2018 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.15 ст.185 ч.3, ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло спільне подання начальника державної установи «Полтавська виправна колонія № 64» та голови спостережної комісії Подільської районної ради в м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_1 .

Засуджений ОСОБА_1 та представник ПВК № 64 в судовому засіданні подання підтримували та просили суд його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення подання у зв`язку із його безпідставністю.

Голова спостережної комісії виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради А.В. Каркач подав до суду клопотання про розгляд без їх участі матеріалу про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 . При вирішенні даного питання покладалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, дослідивши матеріали подання, особової справи засудженого, приходить до висновку, що дане подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.06.2018 року вироком Маньківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 10.04.2017 року - у виді шести місяців позбавлення волі і остаточно призначено до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

До набрання вироку законної сили обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, негайно взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з часу взяття його під варту, а саме з 5 червня 2018 року.

Вирок набрав законної сили 05 липня 2018 року.

06.06.2018 року ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області виправлено технічну описку у вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 року щодо ОСОБА_1 , виклавши абзац перший резолютивної частини вироку в наступній редакції: « ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі".

Згідно ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, а і полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», вказано, що умовно-дострокове звільнення може бути застосовано лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Отже, суд розглядаючи заяву засудженого про умовно-дострокове звільнення, зобов`язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.

В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Тому при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого суд враховує особу засудженого, дані щодо виду та кількості стягнень за весь період відбування ним покарання, а також тяжкість вчинених засудженим злочинів та їх наслідки, термін невідбутого засудженим покарання.

Частина 3 цієї ж статті КК України передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Порядок дострокового звільнення від відбування покарання визначений ч. 3 ст. 154 Кримінально-виконавчого кодексу України. Зокрема, дана норма передбачає, що стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м`яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов`язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно характеристики, яка надана до суду адміністрацією закладу, де відбуває покарання засуджений, засуджений ОСОБА_1 знаходиться у місцях позбавлення волі з 05.06.2018 року.

За період перебування в СІЗО м. Черкаси характеризувався посередньо. Стягнень та заохочень не мав.

З 28.10.2020 року покарання відбуває в державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)».

За час відбування покарання характеризується позитивно. Стягнень не має. Адміністрацією установи заохочувався декілька разів.

Працевлаштований у їдальні установи.

У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими.

Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.

Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.

Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд.

Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи.

До виконання робіт із благоустрою установи ставиться задовільно. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Фізкультура і спорт» та «Підготовка до звільнення». Відвідує лекції правового характеру, інформаційні години.

Відповідно до статті 110, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв`язки з батьком шляхом телефонних розмов.

Згідно вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 року цивільного позову немає.

За вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 року вину у скоєному злочині визнавав.

Станом на 05.10.2021 року відбута частина строку покарання засудженого становить більше 2/3 призначеного судом покарання, кінець строку покарання 05.12.2021 року.

Беручи до уваги, що висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись на даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування ним покарання, а саме дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечного виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, наявність заохочень, виконання робіт на території установи, позитивною характеристикою, висновок про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення ґрунтується на матеріалах провадження.

Характеристика засудженого свідчить про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів. Також суд враховує поведінку засудженого протягом всього часу відбування покарання, його ставлення до вироку, виду та міри покарання яка йому була призначена, а також тяжкість вчиненого злочину та його наслідки.

Суд приходить до висновку щодо доведеності існування обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України є підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

При цьому, з огляду на дані про особу засудженого ОСОБА_1 в цілому, суд вважає, що він досяг необхідного ступеню виправлення.

Наведені дані свідчать про стабільну поведінку засудженого ОСОБА_1 протягом всього строку відбування покарання та відповідають висновкам характеристики.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 на даний час на шлях виправлення став, його поведінка та ставлення до праці відповідають критеріям визначеним в ст. 81 КК України, а тому наявні підстави для задоволення подання про умовно-дострокове звільнення останнього.

Суд вважає доведеними висновки про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, оскільки достеменно можливо стверджувати, що на час звернення з поданням, засуджений досяг необхідного ступеню виправлення та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці, протягом всього відбутого строку покарання, довів своє виправлення, що є необхідною умовою для прийняття такого рішення, а тому подання слід задовольнити та засудженого умовно-достроково звільнити від відбування покарання невідбутої частини.

Керуючись ст. 81 КК України та ст. 537, 539 КПК України, ст. 152, 154 КВК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Подання начальника державної установи «Полтавська виправна колонія № 64» та голови спостережної комісії Подільської районної ради в м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_1 - задовольнити.

Засудженого ОСОБА_1 , згідно ст. 81 КК України звільнити умовно – достроково від відбуття невідбутої частини строку покарання у виді позбавлення волі терміном 2 місяці.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак