Справа № 2-346
Категорія 30
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Абрамчук Н.В.,
за участю представника прокурори Маїло С.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом прокурора Маневицького району в інтересах держави в особі Маневицької центральної районної лікарні Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення 1963 гривень 26 копійок, -
В С Т А Н О В И В:
13 травня 2010 року прокурор Маневицького району в інтересах держави в особі Маневицької центральної районної лікарні звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1963 гривень 26 копійок. Свої вимоги обґрунтував тим, що 3 січня 2010 року, бiля 1-ї години 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем „ВАЗ 2105”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Ковельській в с. Кукли Маневицького району Волинської області, зі швидкістю 40 км/годину, перевозячи пасажира ОСОБА_2, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання, проїжджаючи поворот автодороги не зменшив швидкості руху автомобіля до безпечної, відвернувся від уваги руху, не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням, внаслідок чого автомобіль виїхав за межі дороги, де зіткнувся з камяним парканом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, саден і поверхневих забійних ран міжбрівної і лівої надбрівної ділянок обличчя, перелому лобної кістки справа, забою головного мозку, синців обох параорбітальних ділянок обличчя, забою мяких тканин грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 24 від 16.02.2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Вироком Маневицького районного суду від 18 березня 2010 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та засуджено на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням і встановленням іспитового строку 1 рік. З приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 3.01.2010 року по 16.01.2010 року в хірургічному відділенні Маневицької ЦРЛ, на лікування якого лікувальним закладом було затрачено кошти на загальну суму 1963 гривень 26 копійок. Посилаючись на зазначені обставини, прокурор Маневицького району просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Маневицької ЦРЛ 1963 гривень 26 копійок коштів, затрачених на лікування ОСОБА_2
В судовому засіданні представник прокуратури Маїло С.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Маневицької ЦРЛ 1963 гривень 26 копійок коштів, затрачених на лікування ОСОБА_2
Представник позивача Маневицької ЦРЛ на виклик в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи судовою повісткою, що підтверджується розпискою про одержання судової повістки.
Відповідач ОСОБА_1 на виклик в судове засідання не зявився, але подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Враховуючи думку представника прокуратури Маїло С.І., який не заперечує щодо розгляду справи у відсутності представника позивача Маневицької ЦРЛ, інтереси якого представляє прокуратура району, та відповідача ОСОБА_1, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності представника позивача та відповідача.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.
В судовому засіданні встановлено, що 3 січня 2010 року, бiля 1-ї години 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем „ВАЗ 2105”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Ковельській в с. Кукли Маневицького району Волинської області, зі швидкістю 40 км/годину, перевозячи пасажира ОСОБА_2, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання, проїжджаючи поворот автодороги не зменшив швидкості руху автомобіля до безпечної, відвернувся від уваги руху, не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням, внаслідок чого автомобіль виїхав за межі дороги, де зіткнувся з камяним парканом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, саден і поверхневих забійних ран міжбрівної і лівої надбрівної ділянок обличчя, перелому лобної кістки справа, забою головного мозку, синців обох параорбітальних ділянок обличчя, забою мяких тканин грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 24 від 16.02.2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Вироком Маневицького районного суду від 18 березня 2010 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та засуджено на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням і встановленням іспитового строку 1 рік. З приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 3.01.2010 року по 16.01.2010 року в хірургічному відділенні Маневицької ЦРЛ, на лікування якого лікувальним закладом було затрачено кошти на загальну суму 1963 гривень 26 копійок. Зазначене не оспорюється сторонами, а також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, зокрема, вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18.03.2010 року (а.с. 4-5), повідомленням Маневицької ЦРЛ № 0132/19/2-10 від 10.02.2010 року (а.с. 6).
Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з ОСОБА_1, як з винної особи, яка вчинила злочин, на користь Маневицької ЦРЛ підлягає стягненню 1963 гривень 26 копійок коштів, затрачених на лікування ОСОБА_2
Оскільки відповідач ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має відповідне посвідчення, він згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.
Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1206 Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Маневицької центральної районної лікарні Волинської області (р/р 35419003001073 в ГУДКУ у Волинській області, код ЗКПО 01983186, МФО 803014) 1963 (одну тисячу девятсот шістдесят три) гривень 26 копійок коштів, затрачених на лікування ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
ОСОБА_1 від сплати судового збору в доход держави звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя:
Судове рішення № 10016794, Маневицький районний суд Волинської області було прийнято 21.06.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-346. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: