Ухвала суду № 100166409, 04.10.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8562/20 Провадження № 1-кс/0274/977/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2021 м.Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Лободи В.Л.,

прокурора Ващука С.Є.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції Сероветніка Я.Р., погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури Паламарчуком І.О., подане в межах кримінального провадження № 12020060050000820 від 15.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.11.2020 у нічний час ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до сарайного приміщення, що належить ОСОБА_2 , розташованого поруч будинку АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 за допомогою раніше викраденого ключа у ОСОБА_2 , який для останньої матеріальної цінності не представляє, відчинив замок вхідних дверей сарайного приміщення, після чого проник всередину, звідки повторно таємно викрав бензопилу марки «Goodluck» вартістю 1200 гривень, після чого, зачинивши вхідні двері сарайного приміщення, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1200 гривень.

Крім цього, 14.11.2020 близько 15 год. ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись поруч сарайного приміщення розташованого поруч будинку АДРЕСА_1 , за допомогою раніше викраденого ключа у ОСОБА_2 , який для останньої матеріальної цінності не представляє, відчинив замок вхідних дверей сарайного приміщення, після чого проник всередину, звідки повторно таємно викрав болгарку марки «PROCRAFT» вартістю 700 гривень, шліфувальну машину марки «Зенит ЗУШ 230/22000» вартістю 1000 гривень, електродрель марки «WinTech» WID-750 вартістю 600 гривень, дискову пилу марки «ELTOS» ПД-210-2350 вартістю 900 гривень, зварювальний апарат марки «Зенит» вартістю 1900 гривень, болгарку марки «ИЖ» на круг діаметром 230 мм вартістю 500 гривень, електролобзик марки «PROCRAFT» вартістю 600 гривень, після чого, зачинивши вхідні двері сарайного приміщення, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 6200 гривень.

Вказаний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060050000820 та розпочате досудове слідство.

18.11.2020 ОСОБА_1 було погоджено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, але у зв`язку із відсутністю за місцем проживання останнього, повідомлення про підозру було вручене тітці ОСОБА_1 – ОСОБА_3 .

22.12.2020 ОСОБА_1 у зв`язку з його переховуванням від слідства оголошено в розшук, досудове слідство зупинено.

Слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 посилається на необхідність запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор Ващук С.Є. підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти клопотання слідчого та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний засіб, посилаючись, зокрема, на часткове погашення вартості викраденого майна.

Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

03.10.2021 о 19 год 10 хв ОСОБА_1 було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

04.10.2021 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ( ОСОБА_1 від підпису відмовився, про що складено акт).

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_2 з приводу зникнення належного їй майна від 15.11.2020; протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 16.11.2020 та 17.11.2020; протокол ОМП від 15.11.2020 та 17.11.2020 в ході проведення яких оглянуто сарайні приміщення з яких викрадено майно; протокол ОМП від 16.11.2020 в ході проведення якого вилучено інструменти, належні ОСОБА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 щодо причетності до скоєння крадіжки інструментів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; протокол допиту свідка ОСОБА_5 щодо причетності до скоєння крадіжки інструментів ОСОБА_2 ОСОБА_1 ; протокол допиту свідка ОСОБА_6 щодо причетності ОСОБА_1 до скоєння крадіжки бензопили, належної ОСОБА_2 .

Так, згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Перевіряючи доводи захисника підозрюваного, викладені у його клопотанні, слід зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Так, на момент розгляду клопотання, наданими до нього матеріалами підтверджується наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є обґрунтованою.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, згідно зі ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує також, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Терпеньє Полтавськогого району Омської області Російської федерації, українець, громадянин України, освіта середня, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий:

12.04.1990 Бердичівським міським судом за ч.3 ст.81, ч.3 ст.140, ч.2 ст.140, 41 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

30.11.1992 Бердичівським районним судом за ч.3 ст.81, ч.3 ст.140,42,43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна;

23.07.1997 Чуднівським районним судом за ч.3 ст.140 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

13.05.2003 Бердичівським районним судом за ч.3 ст.185, ст.395,70 КК України до 5 позбавлення волі;

13.10.2008 Бердичівським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до 5 позбавлення волі;

10.11.2008 Чуднівським районним судом за ч.2 ст.289 КК України до 3 років позбавлення волі;

14.06.2012 Бердичівським міським судом за ч.1 ст.390, ч.2 ст.390,ч.1 ст.70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

25.05.2017 Чуднівським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. 27.12.2018 звільнений умовно-достроково, невідбута частина покарання 9 місяців 2 дні.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Так, щодо наявності обгрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то в клопотанні зазначено, що підозрюваний під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обговорюючи питання наявності зазначених у клопотанні ризиків, зокрема, щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, то такий, як вважає слідчий суддя, є цілком ймовірним, оскільки підозрюваний після вчинення злочину переховувався від органів досудового рзслідування у зв`язку з чим постановою від 22.12.2020 було оголошено його розшук. Окрім того, ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2021 надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 . В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що знав про вручення його тітці - ОСОБА_3 повідомлення про його підозру 18.11.2020, однак не вживав заходів для з`явлення до органу, що проводить досудове розслідування.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Існування ризику переховування від органів досудового розслідування або суду також підтверджується й тими обставинами, що ОСОБА_1 на даний час основного місця проживання не немає, так як будинок, в якому останній зареєстрований, перебуває в нежилому стані, час від часу проживав у своєї тітки, ніде не працює, не одружений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому ступінь його соціальних зв`язків не є таким, який утримував би його за місцем проживання.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відома особа потерпілої, а відтак, перебуваючи на волі, знаючи місце проживання останньої, підозрюваний може незаконно впливати на неї з метою зміни показань та уникнення від кримінальної відповідальності. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілу та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, нормами частини 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Частиною ч.5 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано тяжкість злочину, у якому звинувачується підозрювий, його майновий стан, зокрема, відсутність постійного місця роботи.

Керуючись статтями 176, 182, 183, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції Сероветніка Я.Р. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 01.12.2021.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи - 03.10.2021 о 19 год 10 хв.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 45400,00 грн (реквізити для сплати застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, призначення платежу вказати, хто і за що платить, справа № 274/8562/20 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області), при сплаті якої строком на 2 місяці покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

– прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

– не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

– повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 05.10.2021.

Слідчий суддя Т.Б.Большакова