Рішення № 10016485, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/72104.06.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 5» до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Міськбуд-4» про стягнення інфляційних збитків, 3% річних

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Валіуліна М.М. (довіреність № 12 від 24.02.2010р.)

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 04.06.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

          Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство № 5»(надалі ВАТ «Автотранспортне підприємство № 5», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трест «Міськбуд-4»(надалі ВАТ «Трест «Міськбуд-4», відповідач) штрафу у розмірі 3% річних в сумі 57931 грн., інфляційних втрат в сумі 297120 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати наданих послуг перевезення, спір щодо яких, вже вирішено також і в судовому порядку.

Так, у зв’язку з допущенням прострочення в оплаті, з урахуванням обов’язку і по виконанню судового рішення у справі 31/328, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних, інфляційні збитки за період прострочення станом на 12.10.2009р. та просить стягнути їх з відповідача в межах заявленого позову.

Відповідач надав відзив на позов у якому просив задовольнити позов частково в розмірі 266254, 86 грн. (інфляційна складова) та 57931 грн. (3% річних) та відстрочити виконання рішення суду до 31.03.2011р. (після проведення виконання боржником рішення суду по стягненню основної суми заборгованості).

З посиланням на порушення Господарським судом міста Києва 06.04.2009р. справи про банкрутство товариства, відповідач стверджує, що у періоді квітень –жовтень 2009р. (судом винесена ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство) була фактично припинена господарська діяльність підприємства, що у зв’язку з дією мораторію свідчить про відсутність вини яка є підставою для застосування індексу інфляції за період дії мораторію.

Провадження у справі зупинялось до закінчення перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2010р. № 31/328 та було поновлено ухвалою суду від 21.04.2010р..

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладених між сторонами договорів позивачем на користь відповідача були надані послуги щодо організації перевезення вантажів, спір про стягнення заборгованості за які, було вирішено Господарським судом міста Києва у справі 31/328 (рішення від 01.10.2009р.).

Зазначене судове рішення обгрунтоване порушенням зобовязання по оплаті наданих послуг перевезення з боку відповідача на загальну суму 1154205, 55 грн..

Присуджена до стягнення за рішенням суду сума боргу в розмірі 1154205, 55 грн. відповідачем, станом на час звернення позивача з позовом до суду, погашеною не була, рішення суду не виконано а ні у добровільному, а ні у примусовому порядку, у зв’язку з чим позивач за допущене прострочення станом на 12.10.2009р. нарахував 3% річних в розмірі 57931 грн. та інфляційні збитки в сумі 297120 грн., стягнення яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв’язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань, непогашення у встановлений строк у повному розмірі суми належної до сплати за надані послуги з організації перевезення, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків станом на 12.10.2009р. в розмірі 57931 грн. та інфляційних збитків у розмірі 297120 грн. такими що підлягають задоволенню.

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду).

При цьому судом взяті до уваги посилання відповідача на положення п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»однак, в даному випадку передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з урахуванням допущеного прострочення сплати кредиту, відсотків по кредиту та комісії заявлені до стягнення 3% річних в сумах нарахованих позивачем підлягають стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010р. відстрочено та розстрочено виконання рішення у справі 31/328, однак останнє не спростовує факту прострочення сплати заборгованості станом на 12.10.2009р. а лише передбачає строки виконання вже прийнятого судового рішення.

Факт прострочення сплати боргу, щодо якого вирішено спір у справі 31/328 в періоді по 12.10.2009р. відповідачем не заперечується, у зв’язку з чим, виходячи з наведеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Клопотання відповідача в частині відстрочення виконання рішення судом відхилено через наступне.

Підставами для відстрочки виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 ГПК України та Роз’яснення ВГСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 «Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України», є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Обставини на які посилається відповідач не є такими, що ускладнюють виконання рішення чи роблять неможливим його виконання, у зв’язку з чим не є підставами для відстрочення виконання прийнятого у справі судового рішення до 31.03.2011р., окрім того доказів наявної можливості виконати судове рішення в частині сплати заборгованості саме в періоді після 31.03.2011р. суду не надано.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 3550, 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест «Міськбуд-4»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 66-Б, р/р 26003038221423 в міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 04012684) на користь Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 5»(01042, м. Київ, пров. Ново печерський 5, р/р 260013012984 в АБ «Національні інвестиції»МФО 300498, ідент. код 05503355) 297120 грн. (двісті дев’яносто сім тисяч сто двадцять гривень) інфляційних збитків, 57931 грн. (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот тридцять одну гривню) 3% річних, 3550, 51 грн. (три тисячі п’ятсот п’ятдесят гривень 51 копійку) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 07.06.2010