Рішення № 100164786, 28.09.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1706/21

Номер провадження 2/570/891/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Гречки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку заочного розгляду) цивільну справу за позовом Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" до ОСОБА_1 про витребування майна, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватне підприємство «Фірма Укрекопласт» є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034, які вибули із володіння позивача поза його волею і підлягають витребуванню із власності ОСОБА_1 , у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з відповідним позовом.

Зазначає про те, що 03.11.2020 року Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 918/36/19, залишеним в силі постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2021 року визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Мавіотос» №1/6 від 01.07.2016 року в повному обсязі. Підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Мавіотос» №1/6 від 01.07.2016 року слугувала відсутність волевиявлення позивача щодо передачі власного майна до статутного капіталу ТОВ «Мавіотос» та подальшого укладення відповідних правочинів.

Однак відповідач не повертає майно позивачеві.

Тому представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким витребувати у відповідача майно на користь позивача, та стягнути судові витрати.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.08.2021 р. були вжиті заходи забезпечення позову, а саме, був накладений арешт на спірні земельні ділянки.

Представник позивача не з`явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Відповідач повторно не з`явився в судове засідання.

Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі. Відзив на позов до суду не подав.

Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідач також не з`явився в підготовче судове засідання. Суд вважає, що така поведінка відповідача свідчить про те, що він не має інтересу до справи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходженням майна або основної його частини.

Предметом цього позову є витребування земельних ділянок, розташованих на території Рівненського району Рівненської області, відтак даний спір підсудний Рівненському районному суду Рівненської області.

Представник позивача подав уточнення до позову, згідно якого зазначає про те, що земельні ділянки перебувають на території Шпанівської об`єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

01 липня 2016 року було проведено загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю «Мавіотос», на які нібито було запрошено позивача в особі директора ОСОБА_2 .

На розгляд Загальних зборів було винесено наступні питання порядку денного:

1.Про обрання голови та секретаря Зборів.

2.Про погодження договорів купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства.

3.Про затвердження розподілу часток статутного капіталу товариства.

4.Про збільшення статутного капіталу товариства.

5.Про зміну порядку формування статутного капіталу товариства.

6.Про затвердження розподілу часток статутного капіталу товариства.

7.Про затвердження нової редакції статуту товариства.

8.Про уповноваження директора товариства.

За наслідками розгляду питань порядку денного було складено протокол № 1/6 від 01.07.2016 року.

Як слідує з протоколу зборів, за результатами розгляду першого питання порядку денного ОСОБА_2 було обрано головою зборів, а ОСОБА_3 - секретарем.

Другим питанням порядку денного: загальними зборами погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства № 1 від 01.07.2016 р., який укладено між позивачем та ОСОБА_3 з продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 61 %.

Також було погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства № 2 від 01.07.2016 р., який укладено між позивачем та ОСОБА_1 (надалі Відповідач) щодо продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 38,9%. У зв`язку із відчуженням частки статутного капіталу, ОСОБА_3 було виключено із складу учасників товариства.

Крім цього у протоколі зафіксовано, що частки учасників було розподілено наступним чином: ПП «Фірма Укрекопласт» - 99,9 %, а відповідач - 0,1% статутного капіталу (четверте питання порядку денного).

Щодо четвертого питання порядку денного було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 100 000 грн.

Щодо п`ятого питання порядку денного було вирішено змінити порядок формування частки статутного капіталу з грошового на майновий за рахунок внеску ПП «Фірма Укрекопласт».

Зокрема, майновий внесок ПП «Фірма Укрекопласт» склали:

- земельна ділянка, які розміщена за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великожитинська сільська рада, кадастровий номер 5624681500:05:025:0037, належить ПП «Фірма Укрекопласт» на праві власності;

- земельна ділянка, які розміщена за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великожитинська сільська рада, кадастровий номер 5624681500:05:025:0033, належить ПП «Фірма Укрекопласт» на праві власності;

- земельна ділянка, які розміщена за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великожитинська сільська рада, кадастровий номер 5624681500:05:025:0036, належить ПП «Фірма Укрекопласт» на праві власності;

- земельна ділянка, які розміщена за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великожитинська сільська рада, кадастровий номер 5624681500:05:025:0035, належить ПП «Фірма Укрекопласт» на праві власності;

- земельна ділянка, які розміщена за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великожитинська сільська рада, кадастровий номер 5624681500:05:025:0034, належить ПП «Фірма Укрекопласт» на праві власності;

Відповідно до шостого питання порядку денного учасники затвердили розподіл часток статутного капіталу товариства наступним чином: ПП «Фірма Укрекопласт» - 99,9 % статутного капіталу, що становить 99 900,00 грн., відповідач - 0,1 % статутного капіталу, що становить 100,00 грн.

Щодо сьомого питання: було уповноважено директора товариства ОСОБА_3 подати документи державному реєстратору для внесення змін до установчих документів, реєстрації права власності, з усіма правами, у тому числі з правом підпису всіх необхідних документів, заяв тощо та з правом передоручення.

Отже, право власності ТОВ «Мавіотос» на земельні ділянки виникло на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Мавіотос», оформленого протоколом № 1/6 від 01.07.2016 року:

- 5624681500:05:025:0037 - підтверджується інформаційною довідкою № 253683727 від 21.04.2021 року;

- 5624681500:05:025:0033 - інформаційною довідкою № 253677655 від 21.04.2021 року;

- 5624681500:05:025:0036 - інформаційною довідкою № 253680234 від 21.04.2021 року;

- 5624681500:05:025:0035 - інформаційною довідкою № 253679499 від 21.04.2021 року;

- 5624681500:05:025:0034 - інформаційною довідкою № 253678599 від 21.04.2021 року.

31.05.2017 року було проведено загальні збори учасників ТзОВ «Мавіотос» які було оформленого протоколом № 1-05, на яких було прийнято рішення щодо зміни порядку формування статутного капіталу ТзОВ «Мавіотос» шляхом передачі майнового внеску, який складається із п`яти земельних ділянок у власність відповідача, а для запобігання зменшення статутного капіталу взамін переданих відповідачу земельних ділянок, внести грошові кошти; затверджено нову редакцію статуту ТзОВ «Мавіотос».

Отже, право власності відповідача на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034 виниклона підставі рішення загальних зборів ТзОВ «Мавіотос» від 31.05.2017 року, оформленого протоколом № 1-05, що підтверджується інформаційною довідкою № 252657663 від 14.04.2021 року право власності.

03.11.2020 року Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 918/36/19, залишеним в силі постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2021 року визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Мавіотос» №1/6 від 01.07.2016 року в повному обсязі.

Підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Мавіотос» №1/6 від 01.07.2016 року слугувала відсутність волевиявлення позивача щодо передачі власного майна до статутного капіталу ТОВ «Мавіотос» та подальшого укладення відповідних правочинів.

Визнаючи недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Мавіотос» №1/6 від 01.07.2016 року господарський суд виходив з того, що за фактом незаконної реєстрації земельних ділянок за ТОВ «Мавіотос» 24.04.2017 р. в ЄРДР було внесено відомості щодо кримінального провадження №12017180010002808 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, де ПП «Фірма Укрекопласт» визнано потерпілим.

За висновком почеркознавчої експертизи експерта сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Рівненського НДЕКЦ МВС України № 1.1-214/17 від 30 жовтня 2017 року в рамках кримінального провадження №12017180010002808 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «голова зборів» протоколу №1/6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавіотос» від 01 липня 2016 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Окрім цього, за даним висновком експерта господарським судом встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «учасник» статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавіотос» №1/6 від 01 липня 2016 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Таким чином, зі встановлених обставин господарський суд дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи протокол №1/6 від 01 липня 2016 року не відповідає критеріям достовірності.

Отже, рішення загальних зборів від 01 липня 2016 року, зафіксоване протоколом №1/6, оформлене з використанням підробленого підпису позивача.

За даних обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного рішення недійсним.

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом встановлено, що право власності ТОВ «Мавіотос» на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034 виникло на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Мавіотос», оформленого протоколом № 1/6 від 01.07.2016 року, який є підробленим, а відтак є недійсним.

Таким чином, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034 вибули з власності позивача поза його волею.

У п.58 постанови Великої Палати Верховного суду від 17.10.2018 року у справі № 362/44/17 (провадження №14-183цс18) зроблено висновок, шо відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення) означає, що власник волю на відчуження не виявляв.

Рішення господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 року у справі № 918/36/19 набрало законної сили. Отже обставини, встановлені рішенням господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 року у справі № 918/36/19, в силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України не потребують доказуванню.

За положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 128/2526/16-ц Верховний Суд вказав, що, розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо. У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Виходячи з позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі № 128/2526/16-ц, при розгляді справи суд зобов`язаний встановити:

- чи є набувач майна добросовісним;

- у разі встановлення добросовістності набувача, суд зобов`язаний встановити чи вибуло майно з володіння власника поза його волею.

У зазначеній постанові Верховний Суд зауважив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06 2018 у справі № 338/180/17).

Верховний Суд зазначив, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, пункти 146-147).

Положенням ч.4 ст.263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна норма закріплена у ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034 вибули із власності позивача поза його волею через підроблення підпису позивача, позивач із дотриманням приписів ст.ст.387 і 388 ЦК України вправі витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, пункти 146-147).

Судове рішення, яким встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034 вибули із власності позивача поза його волею через підроблення підпису позивача набрало законної сили постановою Північно-західного апеляційного господарського суду 26.03.2021 року, строк позовної давності не є пропущеним.

З вищевикладеного слідує, що право особи, яка вважає себе власником майна, підлягає захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, встановленого статтею 388 ЦК України. Така правова позиція висловлена 28 серпня 2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 127/17971/15-ц, провадження № 61-11692св18 (ЄДРСРУ № 83925662).

Отже, заявлений позов підлягає до задоволення.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.08.2021 р. були вжиті заходи забезпечення позову, а саме, був накладений арешт на спірні земельні ділянки.

Клопотання про зняття арешту з майна на час ухвалення рішення не надходило.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України встановлено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Фактично понесені витрати складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 4560,95 грн., і вони покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт"до ОСОБА_1 про витребування майна - задоволити повністю.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» (код ЄДРПОУ 34327764) земельні ділянки з кадастровими номерами:

5624681500:05:025:0037,

5624681500:05:025:0036,

5624681500:05:025:0035,

5624681500:05:025:0034,

5624681500:05:025:0033,

розташовані на території Шпанівської об`єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» 4560, 95 грн. судових витрат (сплата судового збору).

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Приватне підприємство «Фірма Укрекопласт» (вул. Гагаріна, 39, м. Рівне, 33003, Код ЄДРПОУ 34327764, ел.пошта 4446186@gmail.com).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 06 жовтня 2021 р.