Рішення № 10016358, 17.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/13517.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Родоніт”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпрод”

Простягнення 4955,03 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЛісовенко Т.В. —представник за довіреністю від 12.04.2010 р. № 12/10

Від відповідача не з’явився 17.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ Торговий дім “Родоніт” звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпрод” 4229,88 грн. заборгованості з оплати вартості товару за договором від 26.03.2009 р. № 316/09-1, 62,23 грн. 3 % річних, 237,67 грн. інфляційної складової боргу та 425,25 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. № 46/135, яку призначено до розгляду на 19.04.2010 р.

19.04.2010 р. та 30.04.2010 р. розгляд справи було відкладався відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 17.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/135 від 29.03.2010 р., 19.04.2010 р. та від 30.04.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати поставленого товару. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 26.03.2009 р. № 316/09-1, накладні на поставку товару, акт звірки взаєморозрахунків.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Родоніт” в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Укпрод” в якості покупця уклали договір № 316/09-1 (надалі —договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався постачати та передавати у власність покупця згідно накладних товар, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар, на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 2.1 договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі та у відповідності з узгодженим сторонами замовленням на поставку товару.

Відповідно до п. 2.2 договору постачання товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати узгодженому до постачання замовленню.

Передача товару оформлюється шляхом підписання накладної про отримання товару довіреною особою покупця (п. 2.4 договору).

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару проводиться покупцем на користь постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

За твердженнями позивача в рамках договору відповідачу за накладними: № РНр-011112 та № РНр-011115 від 10.08.2009 р. поставлено товар на загальну суму 4 229,88 грн.

Відповідач не оплатив поставлений товар, заборгувавши 4 229,88 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 4 229,88 грн., оплату за поставлений товар не здійснив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 4 229,88 грн.

Крім того, матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірки розрахунків від 08.09.2009 р., відповідно до якого заборгованість відповідача складає 4 229,88 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 4 229,88 грн. за договором від 26.03.2009 р. № 316/09-1 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 425,25 грн. пені, 62,23 грн. 3 % річних, 237,67 грн. інфляційних збитків.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 договору за прострочення терміну платежу покупець на вимогу постачальника сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості протягом всього терміну прострочення.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком стягненню підлягає 425,25 грн. пені, 62,23 грн. 3 % річних, 237,67 грн. інфляційних збитків.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укпрод” (02098, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 46, ідентифікаційний код 36272969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Родоніт” (02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101-А, ідентифікаційний код 34425622) 4 229 (чотири тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 88 коп. основного боргу, 425 (чотириста двадцять п’ять) грн. 25 коп. пені, 62 (шістдесят дві) грн. 23 коп. 3 % річних, 237 (двісті тридцять сім) грн. 67 коп. інфляційних збитків, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 01.06.2010 р.