Рішення № 10016192, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/18602.06.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе"

доЗакритого акціонерного товариства "Сермета Корпорейшн"

простягнення 20 670,13 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Муйдінов Р.М.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" (надалі –"Об'єднання") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Сермета Корпорейшн" (надалі –ЗАТ "Сермета Корпорейшн") про стягнення 19 724,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на поставку продукції із дорогоцінних металів №21-05/08 ПИ від 21.05.2008 р. позивач перерахував передоплату за товар, а відповідач належним чином зобов’язання по поставці товару не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18 721,32 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 636,52 грн. та 3% річних у розмірі 366,21грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.04.2010 р.

13.04.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю його представника прийняти участь у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2010 р. задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи до 17.05.2010 р.

17.05.2010 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 18721,32грн., інфляційних збитків у розмірі 1 516,43 грн. та 3% річних у розмірі 432,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. у зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 02.06.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив період нарахування інфляційних збитків та 3% річних (з 16.10.2009 р. по 13.05.2010 р.), позовні вимоги підтримує та просить з урахуванням уточнення задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №09023287 від 30.03.2010 р., отримане відповідачем 06.04.2010 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5225992 від 22.02.2010 р. та вказано в позові.

Також судом було додатково відправлено ухвали суду на поштову адресу відповідача (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 25-Б), що зазначена в договорі.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2008 р. між Об'єднанням (покупець) та ЗАТ "Сермета Корпорейшн" (постачальник) було укладено договір на поставку продукції із дорогоцінних металів №21-05/08 ПИ (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов’язується виготовити та поставити, а покупець зобов’язується прийняти вироби із дорогоцінних металів (надалі –"вироби"), а також оплатити їх вартість. Поставка виробів здійснюється партіями. Кількість, технічні характеристики, номенклатура, строки поставки і оплати за вироби вказуються по кожній партії в додатках до даного Договору.

Із змісту розділу 2 Договору вбачається, що загальна сума договору становить 1000000,00грн. і є загальною сумою виробів, що поставляються згідно додатків до договору. Вартість виробів, строки оплати по кожній партії встановлюються в порядку, визначеному додатками до договору (п. 2.1 Договору). Покупець здійснює розрахунки за вироби, що поставляються, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, викладених в відповідних додатках (п. 2.2 Договору). Вартість виробів, по яким постачальник отримав попередню оплату, згідно з умовами додатку до договору, зміні не підлягає.

Додатком №2 до Договору від 24.09.2008 р. (надалі –"Додаток") сторонами погоджено характеристику, об’єм, строки поставки виробів із дорогоцінних металів, ціни та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 1 Додатку постачальник поставляє покупцю полоси s=0,1 мм паладієвого припою ПЖК-1000, виготовленого згідно ТУ 117-1-408-98 в кількості 4000,0 г.

Пунктом 2 Додатку визначено, що ціна за 1 грам припою становить 80,04 грн. Загальна сума за припій, який поставляється, становить 320 160,00 грн.

Згідно із п. 3 Додатку покупець здійснює оплату по даному Додатку в наступну порядку: передоплата в розмірі 50% від загальної суми поставки на протязі 5 днів з дня підписання даного Додатку, кінцевий розрахунок - на протязі 3 днів з дня отримання повідомлення про готовність припою до відправлення. Сума кінцевого розрахунку встановлюється із фактичної кількості припою, підготовленого до відправлення.

Відповідно до п. 4 Додатку поставка припою здійснюється постачальником в строк до 60 днів з дня отримання передоплати.

24.09.2008 р. відповідачем було виставлено рахунок на передоплату виробів ну суму 320160,00 грн.

В порядку визначеному положеннями Договору та Додатку позивачем було перераховано на користь відповідача передоплату у розмірі 160 160,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №28142 від 21.11.2008 р., №599 від 15.01.2009 р., №28330 від 24.11.2008 р., №925 від 16.01.2009 р. та №745 від 16.01.2009 р.

На виконання умов Договору та Додатку, відповідач поставив, а позивач прийняв вироби на загальну суму 141 438,68 грн., що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №09065 від 03.02.2009 р.

Листом №8/6-1581 від 30.06.2009 р. позивач звернувся до відповідача з проханням повернути суму передоплати на яку не було поставлено вироби у розмірі 18 721,32 грн.

05.08.2009 р. відповідач направив на адресу позивача лист, в якому повідомляв про готовність в найближчий час погасити заборгованість у розмірі 18 721,32 грн.

Листом №273 від 16.09.2009 р. відповідач повідомив позивача про погашення заборгованості до 15.10.2009 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов’язання по поставці виробів, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 721,32 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору та Додатку, здійснив попередню оплату товару у загальному розмірі 160 160,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів подачі повідомлення про готовність припою до відправлення (на суму, що перевищує розмір попередньої оплати) відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 29.03.2010 р. не надано.

Таким чином, з урахуванням дати здійснення попередньої оплати та враховуючи приписи п. 4 Додатку, на момент розгляду справи судом строк виконання відповідачем зобов’язання по поставці виробів настав.

Матеріалами справи підтверджується поставка виробів позивачу за Договором на загальну суму 141 438,68 грн.

За таких обставин відповідачем прострочено зобов’язання по поставці товару на суму 18721,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач у визначений строк зобов’язання по поставці виробів у повному обсязі не виконав, а у відповідь на вимогу позивача повернути кошти (лист 8/6-1581 від 30.06.2009 р.) зобов’язався погасити заборгованість у розмірі 18 721,32 грн. до 15.10.2009 р. (лист №273 від 16.09.2009 р.).

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов’язання по поверненню позивачу авансу у розмірі 18 721,32 грн., а строк його виконання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 18 721,31 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ЗАТ "Сермета Корпорейшн" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Об'єднання про стягнення з ЗАТ "Сермета Корпорейшн" основного боргу у розмірі 18 721,32 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків у розмірі 1 516,43 грн. та 3% річних у розмірі 432,38грн., нарахованих за період прострочення з 16.10.2009 р. по 13.05.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із листа №273 від 16.09.2010 р. відповідач зобов’язався сплатити заборгованість у розмірі 18 721,32 грн. до 15.10.2009 р.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідача по поверненню передоплати у період з 16.10.2009 р. по 13.05.2010 р., а відтак суд вважає за можливе стягнення інфляційних збитків та 3% річних за визначений позивачем період прострочення (з 16.10.2009 р. по 13.05.2010 р.)

За перерахунком суду розмір інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих за визначений позивачем період з 16.10.2009 р. по 13.05.2010 р., становить 1 216,89 грн. та 323,14грн., відповідно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ЗАТ "Сермета Корпорейшн" на користь Об'єднання основного боргу у розмірі 18 721,32 грн., інфляційних збитків у розмірі 1 216,89 грн. та 3% річних у розмірі 323,14 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 299,54 грн. та 3% річних у розмірі 109,24 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Сермета Корпорейшн" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28; ідентифікаційний код 31957797) на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; ідентифікаційний код 05747991) основний борг у розмірі 18 721 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп., інфляційні збитки у розмірі 1 216 (одна тисяча двісті шістнадцять) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 323 (триста двадцять три) грн. 14 коп., державне мито у розмірі 202 (двісті дві) грн. 61 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 33 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко